Справа № 594/1211/25
23 жовтня 2025 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря: Окулянко У.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 червня 1994 року. Від шлюбу мають двоє дітей, які на даний час є повнолітніми.
Поряд з тим, зазначила, що зразу ж після реєстрації шлюбу, вони постійно проживали у належному їй будинку в с. Вільховець Борщівського району. Проте шлюбні відносини між ними не склались, відповідач зловживав спиртними напоями, на грунті чого в них виникали сварки та скандали. Це тривало довгий час, тому вона не хотіла більше терпіти таке ставлення відповідача до себе і у жовтні 2010 року залишила відповідача та поїхала на роботу за кордон. Відповідач залишився проживати з дітьми, а пізніше залишив їх та пішов жити до своєї матері у с. Вільховець. Тому вона забрала дітей до себе в Італію. З чоловіком вона час від часу спілкувалась по телефону, а протягом десяти років взагалі з ним на спілкується. Побачивши, що надалі зберігати подружні стосунки між ними немає жодного сенсу, у 2017 році вона почала жити з іншим чоловіком, з яким проживає разом та підтримує стосунки по даний час. Окрім того, вони мають намір зареєструвати їхні відносити офіційно в органах ДРАЦС.
Також їй відомо, що відповідач жив з іншою жінкою, але чи зараз проживає з нею, то не відомо.
За таких обставин вона більше не бачить потреби та можливості зберігати їхні подружні стосунки надалі, вони не проживають разом вже 15 років, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають.
А тому, вважає, що шлюб між ними існує формально, подальше збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечить її інтересам, у зв'язку з чим просила шлюб між ними розірвати.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.
Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, позовну заяву з додатками, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідач отримав 04 жовтня 2025 року.
На момент розгляду справи судом відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, що сторонами не оспорювалося, стверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданого 15 листопада 2018 року Шевченківським районним у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 18 червня 1994 року у виконавчому комітеті Вільховецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, про що складено актовий запис № 12. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині ОСОБА_4 . Від шлюбу подружжя має двоє повнолітніх дітей.
Також судом встановлено, що шлюб між сторонами набрав формальних рис, такі 15 років разом не проживають, не підтримують жодних відносин, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Наміру зберегти шлюб, ні позивачка, ні відповідач не висловили.
Виходячи з наведеного вище, суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, а його розірвання не суперечить будь-чиїм законним правам та інтересам.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки суму понесених нею судових витрат у виді судового збору.
Тому, враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 112, 113 Сімейного кодексу України, Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263, 265 ЦПК України, -
Позов задоволити.
Шлюб, зареєстрований 18 червня 1994 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконавчим комітетом Вільховецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, актовий запис № 12 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. понесених судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Сторони по справі:
Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: