Справа № 594/404/25
Провадження №2/594/347/2025
23 жовтня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
з участю секретаря Кушнір Т.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скала-Подільської селищної ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить визнати за нею, як за спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_4 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовує тим, що нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спірне домоволодіння, тому рекомендовано звернутися до суду.
Ухвалою Борщівського районного суду від 02 квітня 2025 року, відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Борщівського районного суду від 13 травня 2025 року, залучено до участі у справі, в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Борщівського районного суду від 01 серпня 2025 року, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Пробіжанська Н.П. в судовому засіданні вимоги підтримали та просять їх задовольнити. ОСОБА_1 додатково пояснила, що з дати смерті матері пройшло 20 років, а брат ОСОБА_3 не вчиняв жодних дій для оформлення спадщини, а тому вона вирішила оформити житловий будинок на себе та понесла всі витрати.
Представник відповідачаСкала-Подільської селищної ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, в якій зазначив, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. З доданої до позовної заяви довідки виконавчого комітету Скала-Подільської селищної ради №204 від 13.03.2025 вбачається, що станом на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 разом з нею був зареєстрований та проживав син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На вказану обставину також посилається і нотаріус у листі №47/01-16 від 28.01.2025, яким позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок. При цьому докази усунення ОСОБА_3 від права на спадкування, відмови від прийняття ним спадщини до позовної заяви не додані. Таким чином, належним відповідачем у справі є спадкоємець ОСОБА_3 , який проживав разом зі спадкодавцем на час її смерті та фактично прийняв спадщину і на права якого може вплинути судове рішення.
Третя особа ОСОБА_3 в залі судового засідання пояснив, що ОСОБА_4 є його матірю, з якою він проживав в АДРЕСА_2 де був зареєстрований з 2001 року. Після смерті матері він не відмовився від прийняття спадщини. Дійсно передав сестрі ОСОБА_1 . Державний акт на земельну ділянку, яка належала матері, однак про оформлення права на спадщину в нотаріуса він не знав і його не викликали. Вважав, що при спадкуванні житлового будинку будуть претендувати він, ОСОБА_1 та ще два брати. Про те, що сестра просить визнати за нею право власності на будинок дізнався тільки з документів надісланих судом. Не погоджується, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем.
Заслухавши позивача його представника, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з таких підстав.
Встановлено, що згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом майна матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . До складу спадкового майна входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
З метою оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 28.01.2025 звернулася із заявою до Борщівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно повідомленням від 28.01.2025 року №47/01-16 Борщівською державною нотаріальною конторою повідомлено ОСОБА_1 , що за даними інформації з Державного нотаріального архіву Тернопільської області від 13.06.2024 року № 688/01-21, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 заведено спадкову справу за № 493/2005 від 05 вересня 2005 року на підставі її заяви про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття або про відмову від спадщини не надходило. Відповідно до довідки, виданої Іванківською сільською радою Борщівського району Тернопільської області від 31 жовтня 2007 року № 1249, протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_4 в управління її спадковим майном вступила ОСОБА_1 . Заповіти ОСОБА_4 не складала, що підтверджує Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 79782504 від 22 січня 2025 року. 06 листопада 2007 року Борщівською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку пл. 2.12 га., яка знаходиться на території Іванківської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, за Р № 1-1570 на ім'я ОСОБА_1 . Проте, відповідно до довідки виданої Скала-Подільською сільською радою Чортківського району Тернопільської області 24 травня 2024 року № 373, на день смерті ОСОБА_4 разом з нею був зареєстрований та проживав син - ОСОБА_3 . При огляді поданих документів встановлено, що на вищезазначений житловий будинок відсутні документи, що посвідчують право власності, видані на ім'я спадкодавця, у зв'язку з чим не має змоги підтвердити належність даного майна спадкодавцеві. Рекомендовано звернутись до суду для визначення належності вказаного нерухомого майна померлій та наступної належності їй, як спадкоємцеві згідно закону.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
У цій справі предметом позову є визнання за позивачем, ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача суд замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначити відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зробила правовий висновок про те, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Позивачем у даній справі заявлено вимогу до Скала-Подільської селищної ради. Однак вказана особа ані не порушувала прав позивача, ані не має власного матеріально-правового інтересу у справі. Більше того, і сам представник відповідача, у своїй заві стверджував, що Скала-Подільська селищна рада є неналежним відповідачем у справі, а належним відповідачем є син померлої спадкодавиці ОСОБА_3 , який є таким, що прийняв спадщину і на права якого може вплинути судове рішення. В ході розгляду справи будь-яких протиправних дій відповідача не встановлено.
Отже, належним відповідачем із змісту заявлених позовних вимог має бути особа, що має право на набуття спірного спадкового майна, яким є син померлої спадкодавці ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та який прийняв спадщину.
Клопотання про залучення належного відповідача позивач не заявляла.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
За таких обставин, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому позивачі не позбавлені права на судовий захист шляхом подання позову до належного відповідача за своїми позовними вимогами.
Оскільки Скала-Подільська селищна рада є неналежним відповідачем у даній справі про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування у задоволенні позову слід відмовити з підстав пред'явлення позову до неналежного відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору слід залишити за нею.
Керуючись ст. ст.12,13,81,133,141,263,264,265,354 ЦПК України суд -
В позові ОСОБА_1 до Скала-Подільської селищної ради, третя особа ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Скала-Подільська селищна рада, місцезнаходження: смт.Скала-Подільська вул.І.Франка,2 Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396383.
Третя особа: ОСОБА_3 , житель с. Гуштинка (с.Іванків) Чортківського району Тернопільської області.
Головуючий Чир П.В.