Справа № 468/1297/25
Провадж.№ 2-о/481/105/2025
іменем України
21.10.2025 Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Вжещ С.І.,
присяжних Черкасенко В.В. та Дриги О.М.,
за участю секретаря судового засідання Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку окремого провадження в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство Оборони України, Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою,
10.06.2025 року представник заявниці ОСОБА_1 , адвокат Гулий А.В., звернувся до Баштанського районного суду Миколаївської області з заявою, зазначивши заінтересованими особами: Міністерство Оборони України та Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій просив оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт. Казанка, Баштанського району, Миколаївської області, який загинув під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, пов'язаних із захистом Батьківщини. Днем смерті громадянина ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - населений пункт Вербове Пологівського району Запорізької області.
В обґрунтування заяви представник заявниці ОСОБА_1 , адвокат Гулий А.В. зазначив, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 . У 2022 році у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну гр. ОСОБА_2 було призвано на військову службу на підставі мобілізаційного розпорядження. 06.09.2023 року солдат ОСОБА_2 , сапер інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , зник безвісти на полі бою в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області, відповідно до сповіщення сім'ї № 1/2620 від 13.09.2023 р. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250520-4409 від 20.05.2025 року ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій). Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 2553 від 02.10.2023 р. ОСОБА_2 визнано безвісно відсутнім, таким, що зник безвісти за особливих обставин, під час проходження військової служби забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України (пов'язаних із захистом Батьківщини). З листа-відповіді № 34.7-зв-3447 від СБУ вбачається, що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора, тощо, Об'єднаним центром не отримувались. Тривалий час відсутня будь-яка інформація, яка підтверджує факт смерті ОСОБА_2 на полі бою. Необхідність оголошення ОСОБА_2 померлим ОСОБА_1 пов'язує із реалізацією своїх прав на отримання спадщини та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) її сина ОСОБА_2 , у зв'язку із забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України, пов'язаних із захистом Батьківщини.
Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області Янчуком С.В. від 23.06.2025 року справу передано на розгляд Казанківському районному суду Миколаївської області за правилами територіальної юрисдикції (підсудності), визначеними ч.1 ст.316 ЦПК України.
Ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. від 11.08.2025 року матеріали справи, на підставі п.2 ч.1 ст.31 ЦПК України повернуто до канцелярії Казанківського районного суду Миколаївської області для виконання вимог ч.4 ст.31 ЦПК України.
На підставі розпорядження голови Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. від 12.08.2025 року справу передано до Новобузького районного суду Миколаївської області, який є найбільш територіально наближеним до Казанківського районного суду Миколаївської області.
20.08.2025 року справа надійшла до канцелярії Новобузького районного суду Миколаївської області.
Згідно протоколу автоматизованого визначення присяжних від 20.08.2025 року по справі відібрані основні присяжні: Черкасенко В.В. та Дрига О.М.Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дриги Н.О. відведено суддю Васильченко-Дригу Н.О. від розгляду справи та передано справу до канцелярії суду для визначення у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України іншого складу суду.
В силу вимог ст. 14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду 25.08.2025 року визначено головуючу по цій справі суддю Вжещ С.І.
Ухвалою судді від 29.08.2025 року відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження на 11:00 годині 18.09.2025 року.
17.09.2025 року на електронну адресу суду від представника заінтересованої особи Кирпічової О. надійшло повідомлення, у якому остання зазначила, що Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не є належною заінтересованою особою, у зв'язку з тим, що заявник ОСОБА_1 проживає у смт. Казанка, Баштанського району, Миколаївської області, тому, належна заінтересована особа є Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвалою суду від 07.10.2025 замінено у справі первісну заінтересовану особу Баштанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належною заінтересованою особою, якою є: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Судовий розгляд відкладено до 21.10.2025 року о 10:15 год.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник, адвокат Гулий А.В. в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від представника заявниці адвоката Гулого А.В. надійшла до суду заява, в якій останній просив справу слухати без його участі, заяву підтримав та просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міністерства Оборони України в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник заінтересованої особи Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходе такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області від 07.06.2007 року (а.с.22).
У 2022 році у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну гр. ОСОБА_2 було призвано на військову службу на підставі мобілізаційного розпорядження (а.с. 23).
З витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 від 06.09.2023 року вбачається, що в ході бойових дій 06.09.2023 року з 13:30 по 16:55 год. противник здійснив обстріл зі ствольної артилерії по 1, 3 ШГр 3 дшр 1 дшб які утримують ВОП «ЛАНКАСТЕР» в районі з центром: 2,6 км. зах. ВЕРБОВЕ (59203). Втрати особового складу: солдат ОСОБА_2 , сапер 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 десантно-штурмового батальйону, не повернувся після бою (а.с.29-30).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 про зникнення безвісти солдата призваного по мобілізації ОСОБА_2 за особливих обставин під час участі у воєнних діях № 2553 від 02.10.2023 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 16:35 години при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України, в ході проведення штурмових (наступальних) дій поблизу населеного пункту Вербове, Пологівського району, Запорізької області, в результаті артилерійського обстрілу противником зник безвісти сапер 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 солдат, призваний по мобілізації ОСОБА_2 , якого визнано безвісно відсутнім, таким, що зник безвісти за особливих обставин, під час проходження військової служби при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України (пов'язаних із захистом Батьківщини) (а.с. 26-28).
З листа-відповіді № 34.7-зв-3447 керівника Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України ОСОБА_4 від 20.05.2025 року вбачається, що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора, тощо, Об'єднаним центром не отримувались (а.с. 33).
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250520-4409 від 20.05.2025 року ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин - 26.04.2024 року (а.с. 24-25).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення юридичної невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" було звернуто увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи.
Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Чинний ЦПК України визначає чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти, у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , остання просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт. Казанка, Баштанського району, Миколаївської області, який загинув під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, пов'язаних із захистом Батьківщини. Днем смерті громадянина ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - населений пункт Вербове Пологівського району Запорізької області.
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду враховує, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою, у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану").
За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України" (станом на час виникнення правовідносин у цій справі): - воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; - - - бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); - воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; - - - район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів "воєнними діями" словами "збройним конфліктом". Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII "Про національну безпеку України"). Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії "воєнні дії", "збройний конфлікт" і "воєнний стан". Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями "воєнні дії" і "збройний конфлікт", а не "воєнний стан". Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Велика Палата Верховного Суду для з'ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права. Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв'язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу. Тож тлумачення згаданої правової норми має сприяти швидкому відновленню стану правової визначеності та забезпеченню справедливості.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення "від дня закінчення воєнних дій", особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-то: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою.
Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України ("з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців"), після слів "шести місяців" завершив речення. Зазначене уточнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Наведене тлумачення відповідає і європейським стандартам.
Так, відповідно до Рекомендації CM/Rec(2009)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів, які стосуються осіб, зниклих безвісти, та презумпції смерті (прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 09 грудня 2009 року на 1073-му засіданні заступників міністрів), якщо обставини зникнення безвісти особи є такими, що дають підстави для висновку про ймовірність її загибелі, то для подання запиту бажано, щоб час, що минув з моменту зникнення або з моменту отримання останньої звістки про те, що особа жива, становив не більше одного року (пункт 2 принципу четвертого).
Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких, у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309). У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж, цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості.
Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, на території, де зафіксована втрата бійця ОСОБА_2 (н.п.Вербове Пологівського району Запорізької області)
Відтак, згідно висновків щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду зазначає: Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України).
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Надані заявницею докази у своїй сукупності, достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть переконливо свідчити про смерть останнього.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 4, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 293, 294, 305, 308 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство Оборони України, Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення фізичної особи померлою, задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт. Казанка, Баштанського району, Миколаївської області, громадяника України, який загинув під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, пов'язаних із захистом Батьківщини. Днем смерті громадянина ОСОБА_2 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - населений пункт Вербове Пологівського району Запорізької області.
Роз'яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, або оголосив її померлою, про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошено померлою, в порядку, передбаченому ст. 309 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: Міністерство Оборони України, адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022.
Заінтересована особа: Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), адреса місцезнаходження: 55601, Миколаївська область, Баштанський район, м. Новий Буг, площа Свободи, 61, код ЄДРПОУ 26173131.
Повний текст рішення виготовлено 24.10.2025 року.
Суддя С.І. Вжещ
Присяжні В.В. Черкасенко
О.М. Дрига