Справа № 944/5030/25
Провадження №1-кп/944/1496/25
23.10.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яворові клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12025141350000509 від 12.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
В провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження за № 12025141350000509 від 12.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
21.10.2025 ОСОБА_6 скерувала до суду клопотання про скасування арешту на автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «POLO», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, він-код НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.09.2020 року та ключі запалювання до вищевказаного транспортного засобу, у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном.
В обґрунтування клопотання зазначає, що у липні 2025 року вказаний автомобіль був переданий для проведення ремонту обвинуваченому ОСОБА_4 . В подальшому їй стало відомо, що на цей автомобіль, який належить їй на праві власності, ухвалою Яворівського районного суду Львівської області накладено арешт. Відсутність вказаного автомобіля суттєво ускладнює побут, створює безліч незручностей, в тому числі щодо пересування з малолітніми дітьми.
Враховуючи наведене, просить клопотання задовольнити.
В судове засідання ОСОБА_6 не з'явилась, однак в клопотанні про скасування арешту просить проводити розгляд такого без її участі.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання не заперечили.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що заявницею не долучено до клопотання свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або інший документ, який би посвідчував право власності на транспортний засіб. Крім цього, до клопотання не долучено копії ухвали про накладення арешту. Однак, у випадку надання таких документів, щодо задоволення клопотання в частині користуванням транспортним засобом не заперечує, в решті просить відмовити.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити, виходячи з наступного.
За правилами статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь - якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України (ч.3 ст.170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.98 КПК України).
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, судом не надається оцінка дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
У даному випадку, майно, яке було предметом розгляду під час вирішення слідчим суддею питання накладення арешту, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025141350000509 від 12.07.2025, відтак арешт правомірно накладався у першу чергу з метою збереження речового доказу у даному кримінальному провадженні для виконання потреб забезпечення дієвого та об'єктивного досудового розслідування.
При цьому, розглядаючи клопотання про скасування арешту та оцінюючи доводи заявниці на їх обґрунтування, суд дійшов висновку про недоведеність аргументів ОСОБА_6 щодо того, що у подальшому застосуванні обраних на досудовому розслідуванні заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна на даний час відпала потреба, оскільки таке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025141350000509 від 12.07.2025, та накладення арешту на таке відбувалось саме з метою забезпечення збереження такого речового доказу
Разом з цим, заявником ОСОБА_6 не долучено до матеріалів справи документів, які підтверджують право власності або володіння транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN», моделі «POLO», д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, він-код НОМЕР_2 , а також копію ухвали про накладення арешту на такий транспортний засіб.
Також судом враховується положення ч.4 ст.174 КПК України, відповідно до якого суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Із врахуванням наведеного, суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна є передчасним і до задоволення не підлягає.
Одночасно суддя звертає увагу на те, що відмова в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно не позбавляє власника майна права на повторне звернення до суду, у випадках передбачених законом, за відсутності обставин, які слугували підставою для відмови в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 170-174, 371, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12025141350000509 від 12.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1