Справа № 466/8833/24
Провадження № 2/466/638/25
23 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Баєвої О.І.
секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В судовому засідання відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про залишення позову без розгляду.
Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, місце та дату розгляду справи.
Крім того, станом на даний час позивачем не виконано ухвалу суду від 17 грудня 2024 року про витребування документів.
Заслухавши думку відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст.44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У разі повторної неявки заявника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення всіх сторін по справі, зокрема й позивача, про здійснення розгляду даної справи.
Разом з тим, представник позивача у судові засідання, які призначались неодноразово жодного разу не з'явився і про причини своєї неявки суду не повідомив.
В свою чергу, як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Разом з тим, позивач у даній справі, не цікавився станом її розгляду, до суду не з'являвся і проявив байдужість до даної справи. Тобто, позивач використовує прийоми, які призводять до зволікання у розгляді справи.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачу неодноразово скеровувалась ухвала суду від 17 грудня 2024 року про витребування документів, які необхідні для встановлення істини по справі та перешкоджають її подальшому розгляду, однак станом на даний час позивачем така не виконана, що в свою чергу також свідчить про втрату інтересу позивача до даної справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги строки розгляду справи, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є підставним, оскільки позивач повторно не прибув в судове засідання, документи, які витребовувались судом для встановлення істини у справі не надав у зв'язку з чим суд вважає за необхідне на підставі ст.ст.223, 257 ЦПК України залишити заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд,
позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя: О. І. Баєва