Справа № 459/2384/25
Провадження № 2/459/695/2025
(заочне)
23 жовтня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Новосада М.Д., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
17.07.2025 представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.04.2024 у розмірі 21654,40 гривень, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 19092,33 грн, заборгованість за пенею - 2562,07 грн, а також просить вирішити питання судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.04.2024 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг у зв'язку із чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 10.04.2024, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі І Умов і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 8000 грн, що зазначено у довідці про розмір встановленого кредитного ліміту. Після підписання заяви відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів. Однак, відповідач не дотримується даних умов, не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами, Правилами та Тарифами, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у сумі 21654,40 гривень. Тому просить позов задовольнити.
Ухвалою від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач у судові засідання, призначені на 11.09.2025, 21.10.2025 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу судової повістки, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У відповідності положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.
Відповідач ОСОБА_1 10.04.2024 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 10.04.2024 (а. с. 15).
Відповідно до вищевказаної анкети-заяви ОСОБА_1 , підписуючи цю анкету - заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку Monobank, просив АТ «Універсал Банк» (Монобанк) відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. Підтвердив, що ця анкета-заява разом із умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом спожитого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланням складають Договір про надання банківських послуг. Підтвердив, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу, а надана ним інформація є правдивою. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Погодився з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до Договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність.
Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 09.06.2025, 10.04.2024 відповідачу в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання анкети-заяви до договору. Розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку становить 8000 грн (а.с. 14).
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 10.04.2024, складеного станом на 03.04.2025 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 21654,40 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 19092,33 грн; заборгованість за пенею - 2562,07 грн (а. с. 12-13).
Із вказаного розрахунку заборгованості судом установлено, що відповідач активно користувався кредитними коштами, а також періодично вносив кошти на погашення кредиту.
Разом з цим, доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно з цією статтею ЦК України, ураховуючи пункт 2.3 частини 2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи, договір, що укладений між банком та ОСОБА_1 є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно, договорів банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту.
Відповідно пункту 2.4 частини 2 Розділу І Умов і Правил своїм підписом на Анкеті-Заяві відповідач підтвердив, що на момент укладення Договору, ознайомився та погодився з умовами Договору, зокрема Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, встановленим в договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити Клієнт, передбаченими Договором правами та обов'язками сторін.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, відповідно до статті 639 ЦК України.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 ЦК України).
За змістом п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Так, ч. 3 - ч. 6 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них . Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Приписами ч.1 ст.12 Закону встановлено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Ст. 1054 ЦК України зазначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України.
Ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 договору кредиту в електронній формі, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору в електронній формі.
У зв'язку з чим, позовна вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19092,33 грн підлягає до задоволення.
Звертаючись з даним позовом, АТ «Універсал Банк» просило також стягнути з відповідача пеню у розмірі 2562,07 грн.
У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Так як відповідач звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за даним договором під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення заявленої в позовних вимогах пені в розмірі 2562,07 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.04.2024 у розмірі 19092,33 грн, що є тілом кредиту.
Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2669,79 грн. судового збору згідно з таким розрахунком: 19092,33 (сума задоволених позовних вимог)*100/21654,40 (сума заявлених позовних вимог) = 88,17% (частина задоволених позовних вимог); 3028*88,17%/100%= 2669,79 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, вул. Автозаводська, 54/19, м.Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.04.2024 у розмірі 19092,33 грн, що є тілом кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 2669,79 грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письм овою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 23.10.2025.
Суддя: М. Д. Новосад