Справа № 459/1759/24
Провадження № 1-кс/459/1054/2025
23 жовтня 2025 року слідчий суддя Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 03.10.2025 про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12024141150000624 від 09.07.2024 за ч. 1 ст. 366 КК України,
22.10.2025 скаржниця звернулася в суд з вищевказаною скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 03.10.2025 про відмову у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141150000624 від 09.07.2024 за ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування якої послалася на те, що 20.10.2025 вона отримала копію постанови від 03.10.2025 з супровідним листом від 03.10.2025 за № 319033, про відмову у задоволенні її клопотання про визнання потерпілою. Зазначає, що посилання слідчого на експертизу є безпідставними, оскільки вона є власником будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Дана будівля непридатна до використання, відтак їй завдано майнової шкоди. Відповідно до ст. 55 КПК України вважає себе потерпілою у даному кримінальному провадженні. Стверджує, що будівлю демонтовано незаконно на підставі сфальсифікованих актів. Вважає постанову слідчого безпідставною та такою, що винесена з порушенням ст. 55 КПК України, тому просить скасувати вищезазначену постанову.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просила скаргу задовольнити з підстав викладених у ній.
Слідчий у судове засідання на з'явилась, при цьому надала суду матеріали кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141150000624 від 09.07.2024 за ч. 1 ст. 366 КК України.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Як видно з матеріалів кримінального провадження №12024141150000624, відомості у ЄРДР були внесені 09.07.2024 за ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 01.07.2024, за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей у ЄРДР.
В СВ Шептицького РВП ГУНП у Львівській області надійшла ухвала Шептицького міського суду Львівської області, справа № 459/1759/24, провадження № 1-кс/459/828/2025 від 21.08.2025, згідно якої скаргу ОСОБА_3 задоволено та зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_3 від 07.08.2025 за вх. № В-14660 стосовно визнання її потерпілою у кримінальному провадженні.
25.09.2025 ухвалою слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 25.09.2025 постанову слідчого Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області від 24.08.2025 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12024141150000624 від 09.07.2024 - скасовано та зобов'язано слідчого Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 07.08.2025.
Постановою слідчого Шептицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 від 03.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_3 потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до мотивувальної частини оскаржуваної постанови, слідча вказала, що відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Також зазначила, що в ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, призначена будівельно-технічна експертиза, а також на даний час не отримано будь яких даних стосовно вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 та оскільки об'єктом дослідження власне виступає не житлова будівля до якої здійснено добудову та реконструкцію і відповідно у разі встановлення висновком даної експертизи порушень законодавства в частині дій посадових осіб Шептицької міської ради, при складанні офіційних документів, тоді буде прийнято рішення про визнання ОСОБА_3 потерпілим.
Скаржниця не погоджується з таким рішенням слідчого, вважає, що останній безпідставно відмовив у визнанні її потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 439/397/17 зроблено правовий висновок про те, що поняття потерпілий є міжгалузевим, оскільки використовується як у кримінальному праві, так і в кримінальному процесі. Поняття потерпілий у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття потерпілий у кримінальному праві не має законодавчої дефініції. Натомість законодавством визначено кримінально-процесуальне розуміння поняття потерпілий. Так, у частині 1 статті 55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Поняття потерпілий в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з'являється об'єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення. Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
Частина 5 ст. 55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч.1 ст.55 КПК України. «Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому: очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення; відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; очевидна відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою; наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч.1 ст.55 КПК (наприклад, заподіяння особі моральної шкоди як представнику певної частини суспільства; заподіяння моральної шкоди юридичній особі); неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.
При визначенні шкоди, як підстави для визнання особи потерпілим, необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням, тобто повинен існувати прямий зв'язок, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
Отже, законодавцем чітко визначено статус потерпілого у кримінальному провадженні та визначено момент виникнення прав та обов'язків потерпілого.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з цим, з оглянутих матеріалів кримінального провадження № 12024141150000624 від 09.07.2024 та постанови слідчого від 03.10.2025, вбачається, що в матеріалах справи на даний час відсутні докази завдання шкоди ОСОБА_3 даним кримінальним правопорушенням.
Суд зазначає, що кваліфікація неправомірних дій за ст. 366 КК України, передбачає формальний склад кримінального правопорушення, а не матеріальний.
Скаржником не надано жодного доказу про вчинення будь-якою особою неправомірних дій, що призвели до завдання шкоди ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає, що постанова від 03.10.2025 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 , прийнята слідчим Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12024141150000624 від 09.07.2024, відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, у ній наведені обставини, які є підставами для прийняття оскаржуваного рішення, мотиви до прийняття такого рішення, його обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин та міркувань у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1