465/6663/19
1-кп/465/662/25
про прийняття до свого провадження
23.10.2025 м. Львів
суддя Франківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , вивчивши матеріали судового провадження по розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12019140080002699 від 13.10.2019, відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця села Олександрівка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , із фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
На розгляді Франківського районного суду міста Львова перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12019140080002699 від 13.10.2019 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_2 12.10.2019, близько 08 год. 30 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у автомобілі «Део Ланос», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_1 , за адресою: м. Львів, вул. Стриська 86, таємно, шляхом вільного доступу, скориставшись тим що його дії були непоміченими сторонніми особами, із підстаканника автомобіля, викрав мобільний телефон марки «Lenovo A1000» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , що належав ОСОБА_3 . Вказаними діями ОСОБА_2 , спричинив потерпілому ОСОБА_3 , матеріальну шкоду на суму 1900 гривень.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 для розгляду справи визначено головуючу суддю ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу. Частиною другою указаної статті встановлено, що суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Відповідно до ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
На час, до якого відносяться інкриміноване обвинуваченому діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону України № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону України № 1449-VI від 04.06.2009).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено в сумі 2684 грн, відтак податкова соціальна пільга у 2023 році складала 960,50 грн. (2684,00 грн. х 50%).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено в сумі 1921 гривень, відтак податкова соціальна пільга у 2019 році складала 960,50 грн. (1921,00 грн. х 50%).
Відтак, підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння не встановлено.
Щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження
Частиною першою ст. 185 КК України (у редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) передбачена відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), - у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Відтак, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України (в редакції на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_2 дій) відносилось до злочинів середньої тяжкості та відповідно до положень п.3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на той час) строк давності звільнення від кримінальної відповідальності становив 5 років.
Разом з тим, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України після внесення змін Законом України Закону №2617-VIII від 22.11.2018 віднесено до кримінальних проступків та відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України строк давності звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення такого становить 3 роки.
Кримінальний проступок, інкримінований ОСОБА_2 вчинено 12.10.2019.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Після внесення змін до вказаних статей мало місце поліпшення становища ОСОБА_2 порівняно із попередніми редакціями статей 12, 49, ч. 1 ст. 185 КК України, що були чинними на час скоєння інкримінованих дій, у зв'язку з цим у кримінальному провадженні відносно нього є підстави для застосування положень ч. 1 ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.
Водночас з матеріалів кримінального провадження суд не має можливості у повній мірі встановити факти зупинення або переривання строку давності. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20 особа, яка ухилилася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених першою частиною статті 49 КК України, подовжених на час ухилення.
Разом із цим відповідно до постанови від 06.12.2021 (справа №521/8873/18) об'єднаною палатою Верховного Суду сформульовано правовий висновок, відповідно до якого за змістом п.1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч.ч. 1.4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КК України суди першої та апеляційної інстанції мають обов'язок відповідно роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення. Нероз'яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК України зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У разі відсутності згоди обвинуваченого на застосування звільнення, суд при ухваленні вироку приймає рішення про звільнення обвинуваченого від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 185 КК України, згідно з положеннями ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Водночас із заяви обвинуваченого від 24.11.2025 вбачається факт повідомлення ним адреси зміненого місця проживання (а.с. 120).
Керуючись ч.1 ст.31, ч.1 ст.314 КПК України, -
Кримінальне провадження № 12019140080002699 від 13.10.2019, - прийняти до свого провадження.
Призначити судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140080002699 від 13.10.2019, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке проводити 02.12.2025 о 10 год. 00 хв. у приміщенні Франківського районного суду м. Львова (м. Львів вул. Генерала Чупринки, 69).
Роз'яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності наявність підстав, передбачених ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Потерпілому висловити свою думку щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
У судове засідання викликати усіх учасників судового провадження (прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_2 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1