Справа № 464/831/25
пр.№ 2/464/931/25
16.10.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання - Михайлів О.Т.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 21 053,43 грн., пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 290,28 грн., 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 137,02 грн, інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 596,29 грн, а також заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 080,92 грн, пеню за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,17 грн, 3% річних за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 14,57 грн, інфляційні втрати за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,48 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 . Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідачам відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , та щомісячно направлялись повідомлення про оплату таких послуг. З 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Такий договір є публічним договором приєднання, укладений сторонами з урахування статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, ЛМКП «Львівтеплоенерго» (виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що передбачені цими договорами приєднання. З 01.12.2021 відповідно до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Методики №315, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018, загальний обсяг спожитої теплової енергії та гарячого водопостачання у будівлі складається з таких основних складових: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача (квартири, приміщення); загальнобудинкових потреб на опалення, які складаються з: допоміжних приміщень, обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Пунктом 12 розділу IV Методики №315 передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/споруди (включаючи приміщення з індивідуальними опаленнями та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних /опалювальних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Постачання гарячої води складається з обсягу гарячої води (при умові її споживання), витрат теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем гарячої води. Пунктом 15 Правил надання послуг з постачання гарячої води №1182 від 11.12.2019 обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), розраховується та розподіляється між усіма споживачами відповідно до Методики №315. З огляду на вищевикладене, між відповідачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» встановлено фактичні договірні відносини з приводу надання послуг у сфері теплопостачання. Проте відповідачі оплату належним чином не здійснювали. Відповідно до розрахунків заборгованості за період з 01.12.2021 по 31.212.2024 у відповідачів утворилась заборгованість з оплати послуги з постачання теплової енергії у розмірі 21 053,43 грн., а також з оплати послуг з постачання гарячої води у розмірі 5 080,92 грн. Окрім цього, відповідачам на вищевказану заборгованість нараховано пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 290,28 грн., 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 137,02 грн, інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 596,29 грн, а також пеню за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,17 грн, 3% річних за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 14,57 грн, інфляційні втрати за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,48 грн. Такі неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим просить стягнути вказану заборгованість з відповідачів в примусовому порядку.
Представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» » Бокало Т.В. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, що викладені в такому, а також у письмових поясненнях. Зокрема, вказала, що саме управитель, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або орган місцевого самоврядування є розпорядником інформації щодо технічної документації на багатоквартирний будинок, у тому числі щодо технічного паспорту на нього. Уся інформація щодо площі будинку, якою володіє ЛМКП «Львівтеплоенерго» є наданою управителем будинку на АДРЕСА_2 . Відтак покликання відповідача на спілкування з мешканцями квартир, які не є стороною в справі, а також сумнівні відомості про про нарахування теплової енергії квартирам АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 не є належним доказом у справі і жодним чином не підтверджує заниження площі розподілу теплової енергії та опалення будинку. ЛМКП «Львівтеплоенерго» неодноразово інформувало ОСОБА_2 про те, що розподіл теплової енергії, спожитої будинком АДРЕСА_2 на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, проводиться з врахуванням площі будинку, яка є незмінною з 01.12.2021. Площа будинку для розподілу витрат теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання формується з площі квартир та нежитлових приміщень та становить 6580,50 кв.м. Площа будинку АДРЕСА_2 для розподілу витрат на теплову енергії на загальнобудинкові потреби опалення також становить 6580,50 кв.м. Площа будинку АДРЕСА_2 для розподілу теплової енергії, спожитої на опалення квартир, формується з площі квартир, які отримують послуги з постачання теплової енергії, і становить 6246,20 кв.м. Різниця в площах становить 334,3 кв.м. і виникла внаслідок того, що квартира АДРЕСА_6 від'єднанні від будинкової системи опалення, квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 і АДРЕСА_7 мають індивідуальні лічильники теплової енергії. На ці квартири розподіляються лише загальнобудинкові витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Розрахунки, проведені ОСОБА_2 за період з жовтня 2017 року до квітня 2021 року щодо нарахованих витрат на суму 5 912,11 грн, не можуть братися до уваги, оскільки цей період не є предметом розгляду справи. Розрахунок відповідачки щодо надмірно нарахованих витрат за період з грудня 2021 року до грудня 2024 року на суму 3 836,37 грн. належним чином не обґрунтований. Житловий будинок на АДРЕСА_2 обладнаний індивідуальним тепловим пунктом із загальнобудинковим тепловим та водяним приладами обліку. Відповідно, визначення кількості теплові енергії на забезпечення функціонування гарячого водопостачання здійснюється згідно з п. 2 розділу V Методики №315. Такий спосіб розподілу не передбачає використання відомостей щодо трубопроводів системи ГВ, а тому твердження відповідачки про те, що позивач повинен використовувати ч. 2 абз. 4 п. 2 розділу IVМетодики №315, належно не обґрунтовані. Окрім цього, спосіб розрахунку, на який покликається відповідачка, стосується випадків, коли необхідно застосовувати формули 28 і 29 Методики, якими передбачено приготування гарячої води поза межами будівлі/будинку. Будинок АДРЕСА_2 обладнаний індивідуальним тепловим пунктом та нарахування проводиться відповідно до показників загальнобудинкових приладів обліку теплової енергії та гарячої води, відповідно 20 % від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, враховувати у розрахунку недоречно. Вузол обліку працює належним чином. Отже, перерахунок витрат на функціонування ГВ, зроблений ОСОБА_2 , щодо надмірного нарахування витрат на функціонування на суму 3860,79 грн не є достатньо обґрунтованим. Щодо тверджень відповідачки про завищення площі квартири у січні-березні 2018, які не були розглянуті з її слів, представник позивача зазначила, що позовні вимоги охоплюють період з 01.12.2021 по 31.12.2024. Період до 01.12.2021 не є предметом розгляду у цій справі. Відповідачка ОСОБА_2 просить суд застосувати строк давності з 01.10.2017, проте позовні вимоги охоплюють період з 01.12.2021 до 31.12.2024. Період до 01.12.2021 не є предметом розгляду у цій справі. Окрім того, у відповідній заяві відповідачка обґрунтовує підстави для поновлення такого строку, а не його пропуску, адже і СОVID-19 і воєнний стан відповідно до норм ЦПК України були підставами для зупинення перебігу строків. Протягом спірного періоду відповідачка здійснювала часткові оплати заборгованості, що є підставою для переривання строку позовної давності. Оскільки період до 01.12.2021 не є предметом розгляду справи, позивач заперечує проти будь-яких розрахунків, наданих відповідачкою, що виходять за межі позовних вимог. З приводу квитанцій, долучених відповідачкою та зарахування оплат, зазначила, що квитанція 97127838 (дата операції: 30.11.2021) на суму 1 059,89 грн, призначення - центральне опалення. Платіж зараховано за оплату послуги, наданої у жовтні 2021. Саме така сума була нарахована відповідачам за жовтень 2021, що підтверджується долученими раніше відповідачкою відомостями про нарахування та оплату послуги. Квитанція 105616329 (дата операції: 30.11.2021) на суму 2 092,58 грн, призначення - центральне опалення. Платіж зараховано за оплату послуги, наданої у листопаді 2021. Саме така сума була нарахована відповідачам за листопад 2021, що підтверджується долученими раніше відповідачкою відомостями про нарахування та оплату послуги. Квитанція 116039197 (дата операції: 29.01.2022) на суму 2 551,33 грн, призначення - центральне опалення. Платіж частково (на суму 1591,00 грн) зараховано за оплату послуги, наданої у попередній період, що в т ч. відповідає призначенню платежу - центральне опалення, адже з 01.12.2021 відповідно до умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії ЛМКП «Львівтеплоенерго» надає послугу з постачання теплової енергії, а не централізованого опалення. Окрім того, оплачена відповідачкою сума, не відповідає жодному нарахуванню протягом спірного періоду. Суму переплати у розмірі 960,33 грн. позивачем зараховано у спірний період.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Зокрема, вказала, що у квартирі АДРЕСА_1 з 2005 року ніхто не проживає та не користується послугами з теплопостачання та підігріву води, відповідачі лише зареєстровані у такому житлі. Квартира опломбована ТОВ «ЖЕП «Стимул-Сихів», кожні шість місяців відповідачі підтверджують факт непроживання. Розпломбування квартири здійснюється ТОВ «ЖЕП «Стимул-Сихів» у разі необхідності повірки і опломбування лічильників гарячої та холодної води. У довідці №2 про проживання і реєстрацію вказано неправильну площу квартири, така становить 76,7 кв.м. Відповідач ОСОБА_3 не є власником квартири з 2020 року. Квартира оснащена лічильником гарячої води, а тому за період з 2005 року до грудня 2024 року було використано 1 куб. м. гарячої води для повірки лічильника. Відповідачкою здійснюються платежі за послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» та проведення звірки нарахованих зобов'язань і здійснених оплат з жовтня 2017 року шляхом особистого звернення до працівників відділу розрахунків, надсилання на електронну пошту ЛМКП «Львівтеплоенерго» письмових звернень. Як видно з відповіді начальника відділу обліку та збуту теплової енергії від 14.08.2024 площа вищевказаного будинку для розподілу витрат теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення становить 6580,50 кв.м., що формується з квартир, які отримують послуги з постачання теплової енергії і складає 6246,2 кв.м., оскільки квартира АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 від'єднанні від будинкової системи опалення (їхня площа для опалення складає 127,1 кв.м.), а квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 (загальна опалювальна площа становить 207,1 кв.м.) мають індивідуальні лічильники теплової енергії. Фактично площа будинку для розподілу витрат теплової енергії для загальнобудинкові потреби опалення становить 6452 кв.м., що на 128,5 кв.м. менша та відповідно збільшує розподілені витрати для кожного мешканця. Вважає, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» порушує вимогу ст. 10 пп. 2.3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» щодо відповідності використання тарифів, занижуючи площу розподілу витрат на опалення на 207,2 кв.м. і теплової енергії на загальнобудинкові потреби на 128,5 кв.м., і таким чином завищуючи затверджений НКРЕКП тариф на опалення. Фактично нараховані витрати на загальнобудинкові потреби є вищими, постійно змінюються і не розподілені пропорційно до загальноопалювальних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень відповідно до розділу IV, п. 12 Методики №315. Зокрема, у період з жовтня 2017 року до квітня 2018 року позивач використовував площу розподілу загальних витрат на опалення будинку АДРЕСА_2 для квартири АДРЕСА_10 від 76,74 до 153,4 кв.м., тоді як опалювальна площа квартири АДРЕСА_10 складає 76,7 кв.м. Згідно з розрахунком відповідача за період з жовтня 2017 року до квітня 2021 року надмірно нараховано витрати на опалення квартири АДРЕСА_10 складають 5 912,11 грн., за період з грудня 2021 року до грудня 2024 року складають 3 836,37 грн. Окрім цього з інформації, наведеної в квитанціях щодо квартири АДРЕСА_10 отримано відомості про небаланс гарячої води у будинку АДРЕСА_2 за період з жовтня 2023 до грудня 2024 року. Так, втрати від небалансу гарячої води збільшують витрати на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП у будинку АДРЕСА_2 , розподіляються між усіма мешканцями незалежно від обсягу споживання або неспоживання гарячої води за площею квартир, в тому числі за квартирою АДРЕСА_10 , де споживання гарячої води не здійснюється з 2005 року. Відповідно до пунктів 1, 2 Методики №315 та наданої позивачем інформації щодо витрат на приготування гарячої води, відповідачем проведено перерахунок витрат на функціонування ГВП, за результатами якого визначено суми надмірних нарахувань функціонування ГВП у відповідних міжопалювальних періодах щодо квартири АДРЕСА_10 за 2022-2024 роки. Так, надмірно нараховані витрати на функціонування ГВП за вищевказаною квартирою становить 3860,79 грн. З використанням наданих позивачем відомостей про нарахування послуги з постачання теплової енергії ЛМКП «Львівтеплоенерго», інформації ВОТЕ, щомісячних відомостей ВОТЕ, щомісячних квитанцій за квартирою АДРЕСА_10 , інформації про нарахування послуги за період з жовтня 2017 року до грудня 2024 року проведено розрахунок нарахування витрат теплової енергії за квартирою АДРЕСА_10 та здійснених платежів, опалювальна площа якої складає 76,7 кв.м. За результатами звірки нарахувань теплової енергії на опалення виявлено, що підприємство завищує площу для нарахування теплової енергії для квартири АДРЕСА_10 у кожному з місяців усіх опалювальних періодів. У результаті сума нарахувань за теплову енергію за опалення квартири АДРЕСА_10 у всіх періодах є надмірною. Використання позивачем завищеної площі розподілу обсягу спожитої теплової енергії на опалення щодо квартири АДРЕСА_10 і завищеної площі розподілу теплової енергії у будинку АДРЕСА_2 зумовлює завищення кількості спожитої відповідачами теплової енергії, порушення умов застосування тарифів і завищення ціни наданих послуг для квартири АДРЕСА_10 . Представник позивача у судовому засіданні не погодилася із застосуванням строку позовної давності, проте позивачем порушено такі терміни. Позивачем надмірно нараховані зобов'язання з центрального опалення по квартирі АДРЕСА_1 . У відповіді від 24.08.2024, наданій відповідачу, вказано, що площа будинку АДРЕСА_2 для розподілу теплової енергії витрат теплової енергії на загальнобудинкові потреби становить 6580,50 кв.м. Різниця в площах становить 334,3 кв.м. і виникла внаслідок того, що квартиру АДРЕСА_8 в АДРЕСА_9 від'єднано від будинкової системи опалення, квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 і АДРЕСА_7 мають індивідуальні лічильники теплової енергії. На ці квартири розподіляються лише загальнобудинкові витрати на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання. Тобто, всупереч п. 12 розділу IV Методики №315 витрати на загальнобудинкові потреби опалення не розподіляються позивачем на квартири з індивідуальним опаленням на окремі приміщення з транзитними мережами опалення, пропорційно до загальних/опалювальних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень, площа яких за інформацією позивача становить 334,3 кв.м. Нарахування витрат на загальнобудинкові потереби для мешканців квартир АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 і АДРЕСА_7 здійснюються позивачем без урахування показників вузла комерційного обліку теплової енергії будинку АДРЕСА_2 , незважаючи на те, що ці квартири знаходяться в одній будівлі і є невід'ємною її частиною. Таким чином, надмірно нараховані витрати на опалення квартири АДРЕСА_10 і розподілені загальнобудинкові витрати для квартири АДРЕСА_10 за період з грудня 2021 року до грудня 2024 року складають 3 836,27 грн. Згідно з розрахунками відповідачів, у них відсутній борг перед позивачем. Окрім цього, відповідачка звернулась до суду з заявою про застосування позовної давності, вважає, що нарахована позивачем заборгованість за теплову енергію виходить за межі строку позовної давності тривалістю три роки. Також зазначила, що в січні 2025 року здійснено оплату на суму 4900 грн, в лютому на суму 9 050,71 грн. Такі суми відповідачка відносить саме за період з 01.12.2021 до 31.12.2024.Просила суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. Суд вирішив здійснювати розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).
На офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» розміщено публічний типовий договір приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії, а саме зразок індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі індивідуальний договір) від 1 грудня 2021 року (https://lmkp.lte.lviv.ua/images/pdoggv.pdf), а відтак між сторонами наявні договірні правовідносин.
Згідно з пунктами 1, 2 індивідуального договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Такий договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства https://lmkp.lte.lviv.ua.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц).
Встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №2 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації, виданою 23.01.2025 ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Для здійснення оплати за надані послуги за адресою проживання відповідачів відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до пунктів 3, 5, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Частиною 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Згідно з п. 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Встановлено, що 01.12.2021 між відповідачами та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Такий договір є публічним договором приєднання, має на меті надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам. Договір розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua. За умовами такого, договору, ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
З огляду на наведені законодавчі положення та фактичні обставини справи відповідачі не звільнений від оплати послуг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, а також абонентського обслуговування, оскільки такі послуги належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною, а тому вони зобов'язані нести витрати щодо утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.
Позивач, покликаючись на неналежне виконання відповідачами обов'язку із оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, долучає розрахунок заборгованості на загальну суму 27 323,16 грн: за надані послуги, за період з 01.12.2021 по 31.12.2023, з постачання теплової енергіїу розмірі 21 053,43 грн., пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 290,28 грн., 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 137,02 грн, інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 596,29 грн, а також за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 080,92 грн, пеню за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,17 грн, 3% річних за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 14,57 грн, інфляційні втрати за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,48 грн.
В ході розгляду справи з'ясовано, що станом на березень 2025 року розмір заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_11 за надані послуги з постачання теплової енергії зменшився, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем такої заборгованості. Зокрема, як видно з відомостей про нарахування та оплату послуг станом на 10.04.2025, в січні 2025 року здійснено оплату на суму 4900 грн, в лютому на суму 9 050,71 грн. Оскільки відповідачка ОСОБА_2 наполягає, що такі суми стосуються саме періоду з 01.12.2021 до 31.12.2024, розмір заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії становить 7 102,72 грн.
При цьому, проведену відповідачем оплату за послуги гарячої води на суму 3 152,47 грн судом не враховано, оскільки як випливає з квитанцій №97127838 від 30.11.2021 та №105616329 від 26.12.2021 такі стосується періоду жовтня-листопада 2021 року, що не є предметом спору у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, з відповідачів необхідно стягнути заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 7 102,72 грн., пеня за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 290,28 грн., 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 137,02 грн, інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 596,29 грн, а також заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 080,92 грн, пеня за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,17 грн, 3% річних за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 14,57 грн, інфляційні втрати за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,48 грн., а всього 13 372,45 грн.
Твердження відповідачки про неправильність обчислення розміру заборгованості та необґрунтованість визначення площі будівлі в цілому не знайшло належного підтвердження в ході судового розгляду з огляду на надані стороною позивача та досліджені в ході судового розгляду докази.
Щодо позовної давності, на сплив якої покликаються відповідач ОСОБА_5 , то відповідно до цивільного законодавства позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.ст. 256, 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).
Відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби СОVID-19» від 30.03.2020 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» від 11.03.2020 № 211 в Україні встановлено карантин з 12 березня 2020 року. В подальшому строк дії карантину в Україні неодноразово продовжено, востаннє на строк до 30 червня 2023 року.
Таким чином, починаючи з дня набрання чинності вищевказаним Законом України, а саме з 02 квітня 2020 року, діє положення про продовження строків позовної давності на період карантину.
Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 № 2120 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та триває на час розгляду справи.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення місць загального користування за період з 01 грудня 2021 року до грудня 2024 року.
Зважаючи на вищевказане, позовну давність щодо вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за період з 01 грудня 2021 року до грудня 2024 року, з урахуванням дії карантину та воєнного стану, позивачем не пропущено.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1483,71 грн., по 494,57 грн з кожного з відповідачів, що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 81, 89, 141, 247, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_11 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_11 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_11 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460, місцезнаходження - м. Львів, вул. Д.Апостола, 1) заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 7 102,72 грн., пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 290,28 грн., 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 137,02 грн, інфляційні втрати за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 596,29 грн, а також заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.12.2024 за послуги з постачання гарячої води у розмірі 5 080,92 грн, пеню за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,17 грн, 3% річних за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 14,57 грн, інфляційні втрати за надані послуги з гарячого водопостачання у розмірі 75,48 грн., а всього 13 372 (тринадцять тисяч триста сімдесят дві гривні) 45 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 494 (чотириста дев'яносто чотири) гривні 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 494 (чотириста дев'яносто чотири) гривні 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 494 (чотириста дев'яносто чотири) гривні 57 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22.10.2025.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО