Справа № 464/2622/25
пр.№ 2/464/1489/25
21.10.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
за участі: секретаря судового засідання - Михайлів О.Т.,
представника позивача - Пегзи К.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 29.12.2020 у розмірі 881 200 грн. Позов мотивовано тим, що 29.12.2020 між ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики на безпроцентній основі №41. На момент укладання договору відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем. Пунктом 3 договору визначено, що розмір позики складає 1 000 000 грн. 00 коп. Згідно з пунктом 5 договору строк повернення позики складає 140 календарних місяців, починаючи з 01 січня 2021 року. Відповідно до виписки за рахунками від 30.12.2020 грошові кошти в розмірі 1000000 грн 30.12.2020 були перераховані відповідачу на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 . 11.01.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткова угода № 1. За період з січня 2021 року по травень 2023 року позичальник сплатив на користь позикодавця в порядку, передбаченому пунктом 6 договору, а саме - шляхом щомісячного утримання з заробітної плати, грошові кошти в розмірі 100800 грн. В свою чергу, 22.05.2023 відповідач за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України був звільнений з ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА», що підтверджується наказом позивача від 22.05.2023 № 207-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 ». Згідно з підпунктом 9.1 пункту 9 договору у разі неповернення позикодавцю всієї суми позики протягом 10 (десяти) календарних днів з дня звільнення з роботи, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики в повному обсязі із сплатою інфляційних втрат. В цьому разі, позичальник повертає позикодавцю позику (залишкову суму на день звільнення) частинами, шляхом сплати грошових платежів кожного місяці, а також кожного місяця сплачувати інфляційні втрати від суми неповернутої позики. Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 договору обов'язок сплачувати на користь позикодавця щомісячні обов'язкові платежі за договором частинами та компенсацію інфляційних втрат виникає у позичальника з наступного календарного місяця після звільнення позичальника з роботи у Позикодавця. Після звільнення відповідач згідно з платіжною інструкцією від 23.08.2023 № @2PL568701 перерахував відповідачу 18000 грн, зазначивши цільове призначення як «часткове погашення позики за договором № 41 від 29.12.2020. Жодних інших платежів на виконання вимог договору від відповідача не надходило. Таким чином, відповідно до умов договору сума заборгованості відповідача перед Позивачем за договором позики становить 881 200 грн, що підлягає стягненню з останнього.
Представник позивача Пегза К.Е. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, що у такому викладені, просила суд позов задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечила.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, належним чином неодноразово повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подав. Разом з тим, відповідач неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи: для надання можливості скористатись правовою допомогою, однак надалі жодних відомостей про укладення відповідачем договору з адвокатом до суду не надходило; у зв'язку з лікуванням. Проте, беручи до уваги положення ст. 223 ЦПК України, тривалість розгляду справи, судом вирішено здійснювати заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 29.12.2020 між позивачем Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» та відповідачем ОСОБА_1 , що перебуває із позикодавцем у трудових відносинах на підставі наказу №127-ОС від 09.11.2017, укладено договір про надання позики на безпроцентній основі №41, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов'язується використати за цільовим призначенням та повернути в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 3 договору про надання позики на безпроцентній основі №41 розмір позики складає 1 000 000 грн.
Сторони домовились, що позикодавець протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору надає позичальнику позику у повному розмірі шляхом перерахування грошових коштів на реквізити позикодавця (п. 4 Договору).
Строк повернення позики складає 140 календарних місяців, починаючи з 01 січня 2021 року (п. 5 Договору).
11.01.2021 між позивачем Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання позики на безпроцентній основі №41 від 29.12.2020, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до п. 9 договору.
Згідно з п. 9 додаткової угоди у випадку звільнення позичальника з роботи ( з ініціативи адміністрації, за власним бажанням позичальника, за угодою сторін чи з будь-яких інших причин) - тобто у випадку припинення трудових відносин між позичальником та позикодавцем до моменту повернення всієї суми позики, наданої позичальникові відповідно до цього договору, сума неповернутої позики за договором підлягає поверненню позичальником протягом 10 календарних днів з дня звільнення з роботи шляхом внесення позичальником відповідних сум грошових коштів в касу або зарахування на розрахунковий банківських рахунок позикодавця.
Позивач свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується випискою за рахунком від 17.04.2025.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до наказу Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» №207-ОС від 22.05.2023 ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Як видно з розрахункових листів за період з січня 2021 по січень 2022 року, а також розрахункового листа за травень 2023 року ОСОБА_1 сплатив на користь Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» в порядку, передбаченому п. 6 договору, зокрема шляхом щомісячного утримання із заробітної плати грошові кошти в розмірі 100 800 грн.
Окрім цього, згідно з платіжною інструкцією №@2PL568701 від 23.08.2023 відповідачем 23.08.2023 частково погашено позику за договором №41 від 29.12.2020 в сумі 18 000 грн.
Таким чином, відповідно до умов договору про надання позики на безпроцентній основі №41 від 29.12.2020 сума неповернутої позики відповідача перед позивачем з урахуванням часткової сплати становить 881 200 грн.
Враховуючи те, що відповідач порушив умови договору позики, в добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про надання позики на безпроцентній основі №41 від 29.12.2020 у розмірі 881 200 грн.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги необхідно задовольнити.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 13 218 грн.
Керуючись статями 13, 81, 89, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (код ЄДРПОУ 35691621, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) заборгованість за договором позики від 29.12.2020 у розмірі 881 200 (вісімсот вісімдесят одна тисяча двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 13 218 (тринадцять тисяч двісті вісімнадцять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23.10.2025.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО