Справа № 464/4496/24
пр.№ 1-кп/464/134/25
22.10.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22024101110000460 від 17.06.2024, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.305 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
з участю сторін судового провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 у порушення встановлених законодавством України суспільних відносин у сфері охорони здоров?я населення, Закону України «Про обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів» № 863-XII від 08.07.1999, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а так само зловживання ними» від 15.02.1995, Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» №770 від 06.05.2001, вимог Конвенції Організації Об?єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №1000-ХІI від 25.04.1991, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановленому місці та час, але не пізніше березня 2024 року, прийняв рішення про вчинення контрабанди, тобто переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю на територію України із Канади особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабісу».
Так, у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 14 березня 2024 року, ОСОБА_3 , на виконання свого злочинного умислу, з використанням власного мобільного телефону марки «IPHONE 13Pro» imei: НОМЕР_1 , іmеi2: НОМЕР_2 , який під?єднаний до глобальної мережі Інтернет, використовуючи програму для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» із іменем користувача: « ОСОБА_7 », з прив?язаним номером мобільного телефону: НОМЕР_3 , вступив в злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка за допомогою невстановленого технічного пристрою використовує програму для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» із іменем користувача: « ОСОБА_8 », з прив?язаним номером мобільного телефону, що не відображається та є закритим для перегляду, та яка перебуває на території Канади. Після цього ОСОБА_3 , продовжуючи використовувати свій мобільний телефон у листуванні з вказаною невстановленою особою у програмі для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», домовився з останньою про придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - «канабіс».
Надалі, ОСОБА_3 під час листування у програмі для обміну
миттєвими повідомленнями «Telegram» повідомив вищевказаній невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка використовує акаунт з іменем користувача « ОСОБА_8 », адресу, куди необхідно надіслати наркотичний засіб, а саме: відділення міжнародного поштового оператора ТОВ «Meest ПОШТА», індекс - 10000, отримувач ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 ). Поштовим оператором ОСОБА_3 зазначив ТОВ «Meest ПОШТА», оскільки даний міжнародний поштово-логістичний оператор приймає міжнародні поштові відправлення з Канади. Окрім цього, розуміючи протиправність своїх дій, що полягають у вчиненні контрабандного переміщення особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, через митний кордон України, ОСОБА_3 попередньо домовився із вищевказаною невстановленою досудовим розслідуванням особою про приховування від митного контролю дійсного вмісту міжнародного поштового відправлення, а саме особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, шляхом його маскування з метою приховування від митного контролю, під виглядом поліетиленових пакетів, поміщених до картонних коробок від дитячих іграшок.
Разом з цим, ОСОБА_3 , у листуванні з вищевказаною невстановленою особою, з метою приховування дійсного вмісту поштового відправлення, дійшов згоди з останньою щодо декларування вмісту міжнародного поштового відправлення №CV905238746CA як «дитячі іграшки».
Так, на виконання вказаної домовленості з ОСОБА_3 невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує акаунт в програмі для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» з іменем користувача « ОСОБА_8 », за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому досудовим розслідування місці та час, придбала на території Канади, в невстановлених досудовим розслідуванням осіб та спосіб особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс» у великому розмірі, який упакувала до заздалегідь підготовлених поліетиленових пакетів, а з метою приховування від митного контролю, помістила його до картонних коробок від дитячих іграшок, на яких вказала адресу відправлення та адресу отримувача.
Надалі, у невстановлений час, невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує акаунт в програмі для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» з іменем користувача « ОСОБА_8 », реалізуючи свою частину спільного з ОСОБА_3 злочинного плану щодо контрабанди наркотичних засобів, перебуваючи на території Канади, за допомогою міжнародного поштового оператора «Meest ПОШТА», відправила дане міжнародне поштове відправлення до України на заздалегідь вказану ОСОБА_3 адресу.
Надалі, невстановлена в ході досудового розслідування особа, яка використовує акаунт в програмі для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram» з іменем користувача « ОСОБА_8 », перебуваючи на території Канади, використовуючи невстановлений технічний пристрій, у програмі для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», в особистих листуваннях з ОСОБА_3 , відправила останньому фото накладної з трек-номером CV905238746CA, тим самим підтверджуючи факт здійснення міжнародного поштового відправлення з території Канади до України на ім?я одержувача ОСОБА_3 .
На території митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці Державної митної служби України (м. Львів, вул. Зелена, буд. 147) 20.03.2024 під час здійснення митного контролю з використанням рентген системи «Рапіскам» у міжнародному поштовому відправленні № CV905238746CA, яке пересилалось з Канади до України на ім?я ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), виявлено речовину сіро-зеленого кольору рослинного походження у поліетиленових пакетах в середині картонних коробок, загальною вагою брутто - 2 кг 360 г.
Відповідно до висновку експерта ІСТЕ СБУ від 22.03.2024 №50/8 у складі
речовини рослинного походження зеленого та коричнево-зеленого кольору виявлено канабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину - 1750, 94 г, який згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 (в редакції на момент вчинення), віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (Список №1 Таблиці I).
Відповідно до Таблиці I «Невеликі, великі та особливо великі розміри
наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України №188 від 01.08.2000 (зі змінами та доповненнями в редакції на момент вчинення), великий розмір особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, становить від 500 до 2500 грамів.
Зазначене міжнародне поштове відправлення 25.03.2024 з зони митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці Державної митної служби України (м. Львів, вул. Зелена, буд. 147) доставлено до відділення «Meest ПОШТА», у м. Житомир.
Надалі, цього ж дня приблизно о 12 год 00 хв кур?єром міжнародного поштового оператора «Meest ПОШТА» міжнародне поштове відправлення №CV905238746CA було доставлено на адресу, зазначену ОСОБА_3 , а саме: м. Житомир, просп. Миру, буд. 9. Після доставки кур?єром вказаного поштового відправлення за вказаною адресою, до нього вийшов ОСОБА_3 , який пред?явив кур?єру свої особисті документи та розписався в квитанції про отримання, після чого ОСОБА_3 отримав вказане поштове відправлення, тим самим довів до кінця свій злочинний умисел, скерований на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 305 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Надав пояснення про те, що ще у 2020 році познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_8 , який дав йому спробувати наркотичний засіб «канабіс» і з того часу він час від часу почав вживати його. В кінці лютого 2024 року в месенджері «Телеграм» йому прийшло повідомлення від ОСОБА_8 з пропозицією купити «канабіс» з Канади за привабливу ціну, а саме 1700 Євро за 2 кг. Оскільки на той час вживав канабіс 1-2 рази на тиждень, та умови його влаштовували, відтак вирішив придбати такий наркотичний засіб для власного вживання. Також з ОСОБА_8 він домовився, що оплатить за даний наркотичний засіб після того, як він його отримає і огляне, на що такий погодився та зазначив, що після одержання наркотичного засобу він пришле до нього людину для сплати такому зазначеної суми коштів. Через деякий час після замовлення йому прийшло в додатку «Міст пошта» повідомлення про відправлення з Канади в Житомир з описом товару - одяг, продукти та іграшки. Коли посилка прибула, до нього зателефонував кур'єр і повідомив про це, проте в цей час він перебував на навчанні у м.Києві. Повернувшись того ж дня у м.Житомир, він зустрівся з кур'єром та отримав посилку. Надалі, по дорозі до знайомого його затримали працівники Служби безпеки України та вилучили зазначену посилку. При замовлені наркотичного засобу у свого знайомого думав, що вчиняє неправомірні дії щодо зберігання наркотичних засобів, а не такий тяжкий злочин, як контрабанда наркотиків. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати та дати останній шанс для виправлення. Зазначив, що на даний час припинив спілкування зі всіма особами, які вживають наркотичні засоби, отримав вищу освіту, працевлаштувався та повністю змінив погляди на майбутнє.
За згодою сторін, згідно із ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які стосуються речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні, а також документів, які характеризують особу обвинуваченого.
Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.305 КК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування» від 21 грудня 2023 року № 3528-IX рекомендовано Кабінету Міністрів України внести зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.
На виконання вищезазначених вимог закону постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 24 травня 2024 року № 653, яка набрала чинності 16 серпня 2024 року, внесено зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, та у таблиці І у списку № 1 виключено таку позицію: «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу», а у таблиці ІІ у списку № 1 назву викладено в такій редакції: «Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» та доповнено позицією: «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу».
Разом з тим, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 лютого 2025 року у справі №552/4770/19 (провадження №51-1524кмо24), зміни, унесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року №653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і, відповідно до ст. 5 КК України та ст. 58 Конституції України, не мають зворотної дії в часі.
Враховуючи вищенаведене, дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.2 ст.305 КК України, оскільки він вчинив контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 305 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою молодого віку, зокрема даний злочин вчинив у віці - 19 років.
Згідно з копією диплому НОМЕР_6 від 30.06.2025 ОСОБА_3 закінчив у 2025 році Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та здобув ступінь вищої освіти - бакалавр.
Відповідно до трудового договору від 01.08.2025 та наказу №3 від 28.08.2025, ОСОБА_3 працевлаштований у ФОП - ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на посаді інженера з керування й обслуговування холодильних систем.
ФОП - ОСОБА_12 надано характеристику на ОСОБА_3 , відповідно до якої, останній проходив у неї стажування протягом двох місяців та за цей час зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, що стало підставою для прийняття його на постійну роботу.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та добровільне розпорядження внесеними у якості застави коштами в розмірі 181680 грн шляхом їх звернення на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Наведені дані про особу обвинуваченого, зокрема його молодий вік та позитивна характеристика, наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, критичне ставлення до скоєного, відсутність корисливого мотиву, у своїй сукупності значно знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_3 діяння, відтак дають суду підстави для висновку про можливість застосування щодо нього ч.1 ст.69 КК України та призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.305 КК України, у виді позбавлення волі терміном на 5 років.
Що стосується додаткового покарання у виді конфіскації майна, що передбачене ч.2 ст. 305 КК України, то суд виходить з наступного.
Статтями 51 та 52 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, є конфіскація майна.
Відповідно до положень ст. 59 цього Кодексу покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.
Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК України, якщо його вчинено з корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями потрібно розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
Вирішуючи питання щодо доцільності призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ні органом досудового розслідування на досудовому розслідуванні, ні судом під час судового розгляду наявність у ОСОБА_3 корисливого мотиву при контрабанді наркотичного засобу не встановлено. Тому застосування у даному випадку додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 305 КК України у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбаченесанкцією цієї частини статті як обов'язкове додаткове покарання, є безпідставним, адже суперечить положенням Загальної частини КК України, зокрема положенням ст. 59 КК України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №154/2423/16, постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №686/11385/21.
Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5-ти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к, колегія зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначені покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування реального покарання.
Враховуючи наведені дані про особу обвинуваченого, наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, критичне ставлення до скоєного, відсутність корисливого мотиву, відтак на думку суду призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 із застосуванням ст. 75 КК України буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
На період випробувального терміну суд вважає необхідними та достатніми покладення на ОСОБА_3 обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 01.10.2025 ОСОБА_3 , змінно запобіжний захід із застави на особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, відтак, даний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни.
Процесуальні витрати за проведення експертизи слід стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Згідно з п.1 ч.2 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді мобільного телефону марки «IPHONE 13Pro» imei: НОМЕР_1 іmеi2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» з № НОМЕР_3 та міжнародного поштового відправлення №CV905238746СА, що являє собою картонну коробку із наявними на ній даними щодо отримувача ( ОСОБА_13 АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_5 ), в середині якої харчові продукти, одяг та імітаційні засоби, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області, зважаючи на їх використання під час вчинення злочину, на підставі ст.96-1, 96-2 КК України - застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.
Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. Відтак, арешт майна - мобільного телефону марки «IPHONE 13Pro» imei: НОМЕР_1 іmеi2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» з № НОМЕР_3 та міжнародного поштового відправлення №CV905238746СА, що являє собою картонну коробку із наявними на ній даними щодо отримувача ( ОСОБА_13
АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_5 ), в середині якої харчові продукти, одяг та імітаційні засоби, забезпечений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 02.04.2024, - скасуванню не підлягає.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 02.04.2024 в частині майна, а саме: ноутбук марки «Acer» s/n NXHZREU01T1122D6E37600; електронні ваги сірого кольору; вакуматор «Vacuum Sealer S» чорного кольору; поліетиленові пакети до вакуматора - підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 305 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк на термін - 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов'язки, покладені на нього судом.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов'язки:
1) з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.1 ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання, обраний ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 01.10.2025, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 02.04.2024 на майно, а саме: ноутбук марки «Acer», s/n NXHZREU01T1122D6E37600; електронні ваги сірого кольору; вакуматор «Vacuum Sealer S» чорного кольору; поліетиленові пакети до вакуматора - скасувати.
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 3 029 грн 12 коп.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «IPHONE 13Pro» imei: НОМЕР_1 іmеi2: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар», з № НОМЕР_3 , міжнародне поштове відправлення №CV905238746СА, що являє собою картонну коробку із наявними на ній даними щодо отримувача ( ОСОБА_13 АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_5 ) в середині якої харчові продукти, одяг та імітаційні засоби, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області, в порядку ст. 96-1 КК України, застосувавши спецконфіскацію, - конфіскувати в дохід держави;
- наркотичні засоби «канабіс», які упаковані у пакет з безбарвного прозорого полімерного матеріалу, до якого прикріплена паперова бирка з пояснювальним написом та відбитком круглої печатки та який опломбовано пломбою із полімерного матеріалу бірюзового кольору № D81163835, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області, - знищити;
- ноутбук марки «Acer», s/n NXHZREU01T1122D6E37600, електронні ваги сірого кольору, вакуматор «Vacuum Sealer S» чорного кольору, поліетиленові пакети до вакуматора, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Головного управління СБ України у м.Києві та Київській області, - повернути ОСОБА_3 .
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1