Справа № 450/4915/25 Провадження № 1-кс/450/742/25
23 жовтня 2025 року слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, -
23.10.2025 року слідчий СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 звернувся з клопотанням, погодженим прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб без визначення розміру застави.
Мотивував клопотання тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, може переховуватися від органу досудового розслідування і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому підозрюється. На підставі наведеного просив клопотання задовольнити.
23.10.2025 року захисником ОСОБА_6 ОСОБА_5 подано заперечення, згідно мотивів яких просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а у випадку його задоволення визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказав, що наведені стороною обвинувачення ризики не підтверджені належними та допустимими доказами і є лише припущенням. Крім цього, підозрюваний самостійно звернувся до слідчого та повідомив, що ні від кого не переховувався. Самовільне залишення військової частини відбулось через лікування ОСОБА_6 , а також проблемами в останнього зі здоров'ям. Крім цього, підозрюваний має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , та таке не змінював, раніше не судимий, не підтримує жодних соціальних зв'язків негативного характеру, раніше не ухилявся від слідства, суду чи виконання судових рішень.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 надали пояснення аналогічні викладеним письмово, вимоги клопотання підтримали і просили таке задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_6 , в судовому засіданні вимоги клопотання заперечили та надали пояснення аналогічні викладеним письмово. З огляду на вказане, просили не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а при наявності підстав для його застосування, визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, вказаних у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України.
Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.08.2025 року стверджується, що 26.07.2024 року в ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відкрито кримінальне провадження № 62024100150001125, до якого 21.01.2025 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
21.10.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
21.05.2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ч. 1 ст. 615 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 407 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Відтак, перебуваючи на волі ОСОБА_6 матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від органу досудового розслідування і суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому обвинувачується, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Окрім наведеного, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 року) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
З огляду на вказане, слід прийти до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. з покладенням певних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зазначений розмір застави, на думку слідчого судді, забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків та є необхідним для дотримання прав і свобод людини, з огляду на що, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Покликання захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 щодо відсутності ризиків, як і необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не підкріплені належними і допустимими доказами.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб без визначення застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів (діб), а саме до 20.12.2025 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_6 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування, роботи, навчання чи проходження військової служби;
- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 23.10.2025 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1