Справа № 450/4461/25 Провадження № 1-кс/450/700/25
"13" жовтня 2025 р. слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити Львівської області клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000773 від 29.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
08.10.2025 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР від 29.09.2025 за №12025141430000773, в частині заборони розпорядження та користування транспортними засобами на автомобіль марки "AUDI А4" р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР від 29.09.2025 року за № 12025141430000773, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, накладено арешт на автомобіль марки "AUDI А4" р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 . Як вбачається з вищезазначеної ухвали, такий арешт було накладено судом з метою збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України і такий арешт проявився в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання) у забороні відчуження, розпорядження, користування (ремонт, експлуатація) вказаним вище транспортним засобом. Відповідно до змісту клопотання слідчого ВРЗуСТ СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, потреба в накладенні такого арешту була обґрунтована тим, що: "Автомобіль марки "AUDI А4" р.н. НОМЕР_1 є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення автотехнічних і транспортно-трасологічних експертиз. Звертає увагу суду, що всі необхідні слідчі дії, для проведення яких був необхідний арештований автомобіль - вже проведені. Отже, підстава для позбавлення власника можливості користуватись його майном відпала. Власнику автомобіля обмежене право користування своєю власністю. Необхідності в обмеженні права власності немає. Звертає увагу суду на відсутність будь-яких обставин, що можуть свідчити про ризик приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, в тому числі тому, що всі необхідні огляди та висновки вже зроблено і орган досудового розслідування має всю необхідну інформацію зібрану експертами. Просить клопотання задоволити.
Заявник та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представник направив на адресу суду заяву про розгляд такого у їх відсутності, додатково вказав, що клопотання підтримує та просить скасувати арешт.
Слідчий у судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, проти задоволення такого не заперечує, окрім цього вказує, що проведені усі слідчі дії із вказаним транспортним засобом.
Розгляд клопотання відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України здійснюється без фіксування за допомогою технічних засобів.
З'ясувавши думку учасників справи, висловлену у поданих ними заявах, дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання необхідно задоволити, з таких підстав.
Відповідно до приписів статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Згідно абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Слідчим суддею встановлено, що 29.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000773 внесені відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.09.2025 року, справа № 450/4461/25, провадження № 1-кс/450/670/25, накладено арешт на автомобіль марки «Audi A4» реєстраційний номер НОМЕР_2 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання) шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування (ремонт, експлуатація), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 10.02.2022 року належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Оскільки власником автомобіля є ОСОБА_4 , усі слідчі дії із транспортним засобом проведені, а тому арешт, який було накладено на належний ОСОБА_4 транспортний засіб, свою мету виконав, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про скасування арешту задоволити та скасувати арешт.
Окрім того, санкція ч. 1 ст. 286 КК України не передбачає конфіскації майна або спеціальної конфіскації.
З огляду на вказане, приходжу до висновку, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, накладеного ухвалою слідчого судді від 29.09.2025 року, відпала потреба, а тому клопотання слід задоволити та скасувати арешт майна.
Керуючись ст.ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000773 від 29.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - задоволити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.09.2025 року, справа № 450/4461/25, провадження № 1-кс/450/670/25, на автомобіль марки «Audi A4» реєстраційний номер НОМЕР_2 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання) шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування (ремонт, експлуатація), який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 10.02.2022 року належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1