Провадження №2-о/447/234/25
Справа №447/3356/25
23.10.2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області
у складі судді Рябчун А.В.,
за участю секретаря судового засідання Курко В.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області із заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 , застосувавши відносно нього наступні заходи:
-заборонити перебувати в місці проживання із ОСОБА_1 та їхнім спільним малолітнім сином ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 .
Заява обгрунтована тим, що від спілкування та спільного проживання із ОСОБА_2 , який є її чоловіком, у неї погіршується психологічний стан здоров'я. Заявниця боїться за себе та не знає, що наступного разу очікувати від ОСОБА_2 , оскільки коли у них з чоловіком виникають сварки, то чоловік він стає агресивним. Зазначила, що раніше були сварки під час яких ОСОБА_2 її ображав грубими нецензурними словами, принижував та бив, такі сварки були неодноразово. Заявниця боїться за себе та за дитину. На підставі її звернень в поліцію були відкриті кримінальні провадження відносно ОСОБА_2 та він неодноразово був притягнутий до кримінальної та адміністративної відповідальності. Заявниця вважає, що видача судом обмежувального припису щодо ОСОБА_2 допоможе припинити образи та побої, які вчиняються, а ОСОБА_2 дасть їй та сину спокій.
Заявниця в судовому засідання заяву про видачу обмежувального припису підтримала з підстав, зазначених в заяві. Вказала, що ОСОБА_2 вчиняє відносно неї домашнє насильство уже тривалий час та це було підставою звернення у поліцію, що підтверджується копіями постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.
У судове засідання 23 жовтня 2025 року ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подав.
Відповідно до частини 1 статті 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 305-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. З огляду на зазначене, з урахуванням того, що ОСОБА_4 був належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розгляд справи провести за його відсутності.
Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч.1 ст.1 Закону).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи-опікун, орган опіки та піклування. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18).
Згідно із частиною 8 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» порядок видачі судом обмежувального припису визначається ЦПК України.
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 13 ЦПК України суд визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень глави 13 Розділу IV ЦПК України справи про видачу і продовження обмежувального припису розглядаються судами в порядку окремого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів заінтересованих осіб. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, тобто за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_1 та неповнолітнього сина, що стверджується наявними у матеріалах справи копіями постанов Миколаївського районного суду Львівської області від 11 .11.2024 року у справі № 447/2900/25, від 19.05.2025 року у справі № 447/1131/25, які набрали законної сили.
До матеріалів справи також додано копію рішення Миколаївського районного суду від 27 березня 2025 року у справі № 447/913/25 про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 строком на 6 (шість) місяців.
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи вищенаведені докази, суд прийшов до переконання, що заявниця зазнає зі сторони заінтересованої особи ОСОБА_2 домашнього насильства у формі психологічного насильства, а відтак, наявні обґрунтовані ризики продовження вчинення заінтересованою особою насильства відносно заявниці у майбутньому та настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог заявника.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, з урахуванням оцінки ризиків та з метою уникнення у майбутньому домашнього насильства у будь-якому прояві, захисту прав постраждалої ОСОБА_1 , неповнолітнього ОСОБА_3 суд вважає за необхідне видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 у вигляді заходів тимчасового обмеження його прав строком на 4 місяці, а саме:заборонити перебувати в місці проживання із ОСОБА_1 та їхнім спільним малолітнім сином ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 .
При цьому, суд вважає, що саме такий строк дії обмежувального припису як 6 місяців є пропорційним та необхідним, у тому числі для запобігання подальшого розвитку конфлікту, захисту здоров'я особи.
Відповідно до частини 1 статті 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
З огляду на вищевикладене, заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наведених вище мотивів та підстав.
Відповідно до частини 3 статті 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із частиною 4 статті 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись статтями 247, 259, 263-265, 268, 350-1, 350-6 ЦПК України,Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Видати обмежувальний припис, яким вжити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та покладення на нього обов'язку:
заборонити перебувати в місці проживання із ОСОБА_1 та їхнім спільним малолітнім сином ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 строком на 6 (шість) місяці.
Встановити строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяці.
Строк дії обмежувального припису обчислювати з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (частина 4 ст. 350-6 ЦПК України).
Учасники справи:
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.
Суддя А.В. Рябчун