Провадження №3/447/1547/25
Справа №447/2432/25
23.10.2025 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №478045 від 05.08.2025, ОСОБА_1 , будучи власником дворової собаки, не створила належних умов для утримання собаки, внаслідок чого собака 15.07.2025 близько 20:00 год. вибігла на вул. Тарла у м. Миколаїв та вкусила ОСОБА_2 , чим порушила правила утримання собак, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнала, вказала, що заяву в поліцію на неї написала її сусідка ОСОБА_3 , яка є досить конфлікнтою особою, постійно вчиняє сварки та наклепи. У власності в неї є дві собаки дворової породи, проте, вони завжди гуляють лише на її подвір'ї. 15.07.2025 у її доньки ОСОБА_4 , 2011 року народження, було день народження, приходили діти, тому собаки були замкнені, бо вона разом із друзями його святкувала у них вдома.
Встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП вчинено 15.07.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.
Стаття 38 КУпАП не містить винятків стосовно строків накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 154 КУпАП.
Таким чином, на час розгляду справи у судовому засіданні 23.10.2025 закінчилися строки накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
За своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є нереабілітуючою обставиною.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №686/4557/18, висловив правову позицію, згідно якої закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.
Вищенаведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 04.03.2020 у справі №641/2795/16-ц, від 07.02.2018 у справі №910/18319/16, від 16.04.2019 у справі №927/623/18.
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу, реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючи та нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила щодо закриття справи про адміністративне правопорушення з такої нереабілітуючої підстави як закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, відтак просила розглянути справу та встановити її обставини.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу таких висновків.
Диспозиція частини 3 статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Частиною 1 статті 154 КУпАП регламентовано відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері ветеринарної безпеки та охорони здоров'я населення.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях (формальний склад); 2) тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну (матеріальний склад).
Умовою настання адміністративної відповідальності є: наявний причинний зв'язок між порушенням правил тримання собак і котів та настанням наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 254, 256 КУпАП, про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №478045 за вчинення правопорушення 15.07.2025, був складений 05.08.2025, всупереч вищевказаній вимозі КУпАП.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що подія мала місце близько 20:00 год. 15.07.2025, а бабуся потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася із письмовою заявою до ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області 24.07.2025, а сам протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №478045 складено 05.08.2025.
За змістом ст. 279 КУпАП, обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення.
Таким чином, усі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доведені сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №478045 від 05.08.2025 на підтвердження вини ОСОБА_1 долучено:
- заяву ОСОБА_6 від 24.07.2025, написану нею власноручно, відповідно до якої просила притягнути до адміністративної відповідальності її сусідку ОСОБА_7 , яка порушує правила утримання собак, собака якої 15.07.2025 близько 20:00 год. по вул. Тарла у м. Миколаїв покусала її внучку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за праву ногу;
- пояснення ОСОБА_6 від 24.07.2025, у яких заявниця зазначила про те, що близько 20:00 год. 15.07.2025 відправила свою онуку ОСОБА_2 до магазину «Кароліна» за продуктами. Біля магазину її покусала собака ОСОБА_8 , яка проживає по АДРЕСА_1 . Внучка подзвонила їй і вона пішла на зустріч дитині. У цей самий день 15.07.2025 вони «звернулися на швидку допомогу», де дитині було надано першу допомогу, а 17.07.2025 вони звернулися до хірурга в поліклініку, де їм сказали як лікувати;
- пояснення ОСОБА_1 від 05.08.2025, які є аналогічними наданими нею у судовому засіданні.
За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діянні особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення.
Враховуючи скеровані до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням досліджених доказів, що містяться у матеріалах справи, направлені до суду матеріали та їх аргументація являються сумнівними.
Працівниками поліції не було долучено до матеріалів справи допустимих, достатніх і належних доказів вини ОСОБА_1 , а саме не було додано доказів звернення заявниці за медичною допомогою 15.07.2025, а також доказів звернення за консультацією хірурга у поліклінічне відділення медичного закладу 17.07.2025, як про те вказувала заявник ОСОБА_6 . Крім того, до матеріалів справи не долучено доказів звернення за антирабічною допомогою, якщо така мала місце, лікарського висновку про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, спричинених укусами собаки, фото-, відеофіксації спричинених тілесних ушкоджень. З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , мало місце біля магазину «Кароліна», відтак, працівниками поліції не з'ясовано про наявність та не долучено до матеріалів справи копії відеозапису подій, які відбувалися близько 20:00 год. 15.07.2025. До матеріалів справи не долучено показів свідків чи очевидців події.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06.12.1988 у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
У справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002, ЄСПЛ неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву».
Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відтак, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю у її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Головатий А. П.