Провадження №2/447/1359/25
Справа №447/2988/25
22.10.2025 місто Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
за участю: секретаря судових засідань Малик О.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідачки: ОСОБА_2 ,
про розірвання шлюбу,
за участю:
позивач: не з'явилась;
відповідач: не з'явився;
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого у Новороздільському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №57.
Ухвалою суду від 24.09.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.10.2025.
В судове засідання 22.10.2025 сторони не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач позовні вимоги підтримав, відповідачка позовні вимоги визнала.
Відповідно до положень ч.2 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Правова позиція позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 29 серпня 2019 між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстровано у Новороздільському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №57. Після реєстрації шлюбу відповідачка обрала прізвище чоловіка « ОСОБА_3 ». Від спільного подружнього життя у сторін малолітніх чи неповнолітніх дітей немає. За час шлюбу подружнє життя із відповідачкою не склалося, у зв'язку з тим, що між ними виявилися протилежні погляди на життя та обов'язки чоловіка та жінки. Зазначає, що чотири роки не проживає із відповідачкою разом як подружжя, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Наголошує, що не прагне відновити сімейні стосунки з відповідачкою, оскільки сторони стали цілковито сторонніми людьми, які живуть кожен своїм особистим життям.
Правова позиція відповідача.
Відповідач подала заяву, в якій позовні вимоги визнала, не заперечила проти розірвання шлюбу.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який зареєстрованого 29 серпня 2019 у Новороздільському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №57, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 29.08.2019 (а.с.8).
Від спільного подружнього життя у сторін малолітніх чи неповнолітніх дітей немає.
Позивач вважає, що сім'я між ним та відповідачкою розпалась, шлюб носить формальний характер та суперечить його інтересам, тому звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Оцінка суду.
Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу розірвання укладеного між ними шлюбу, які врегульовано положеннями Сімейного кодексу України.
Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я створюється зокрема на підставі шлюбу.
Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до положень частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Статтею 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено статтею 112 Сімейного кодексу України.
Зокрема, законодавцем визначено, що при вирішенні такого спору, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами. Сторони спільно не проживають, та спільного господарства не ведуть.
Позивач, просить суд розірвати укладений між ним та відповідачкою шлюб, оскільки через різні характери, різні інтереси і погляди на життя та сімейні цінності, їх сім'я фактично розпалась, подружні відносини припинені, шлюб носить формальний характер. Вважає, що подальше спільне життя із відповідачем є неможливим та суперечить його інтересам.
Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечив, про що зазначив у заяві поданій до суду 22.10.2025.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що сім'я розпалась остаточно і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.
Майнового спору та спору щодо визначення місця проживання дитини сторони не мають.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз.2 ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Відповідно до положень ч.1 ст.142 ЦПК України, які кореспондуються із положеннями ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1211грн 20коп., що підтверджується квитанцією від 17.09.2025 №8407-8433-6233-3131.
З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем позову до початку слухання справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50% судового збору сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить 605,60 грн (50% від 1211,20).
Решту судового збору в сумі 605,60 грн (50% від 1211,20), слід стягнути із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_4 , який зареєстровано 29 серпня 2019 у Новороздільському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану актовий запис №57.
Повернути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 605,60 грн, відповідно до квитанції від 17.09.2025 №8407-8433-6233-3131.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмір 605,30грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_3 ;
Повне рішення складено 22.10.2025.
Суддя Роман ДЖУС