Дата документу 21.10.2025
Справа № 334/10838/23
Провадження № 2/334/84/25
21 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., за участі секретаря судового засідання Цілінко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», ОСОБА_3 ,
про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, -
24 листопада 2023 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, в якій позивач, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просить:
1)стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 70073,28 грн.;
2) стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 9000,00 грн., витрати на складення акту про залиття квартири у розмірі - 400,00грн., витрати на правничу допомогу у розмірі - 15 000 грн;
3) стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , витрати на сплату судового збору у розмірі - 1441,00 грн..
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 , на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 , належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1 . 24 квітня 2002р. прізвище власників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було змінено на підставі Свідоцтва про переміну прізвища, імені по батькові № НОМЕР_3 серія НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 серія НОМЕР_6 відповідно на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . 01 вересня 2023 року виявилося, що квартиру АДРЕСА_1 , заливає водою. Власники негайно звернулися до інженерної мережі Звернення №1103398 і до мешканців квартири АДРЕСА_2 , яка розташована над їх квартирою, виявилося, що у них стався прорив труби ХВП. 17 жовтня 2023 року комісією у складі менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» Тертичної А.М., менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» - Мотовілової Д.О., менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» - ОСОБА_6 було проведено обстеження нашої квартири у зв?язку зі зверненням № НОМЕР_7 до ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» та складено акт. Згідно з актом комісії, залиття квартири АДРЕСА_3 сталося з вини власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 . Після спілкування з відповідачем, власником квартири АДРЕСА_4 , протягом місяця, стало зрозуміло, що відшкодовувати шкоду завданою залиттям вона не збирається. На добровільних засадах відповідач відмовилась відшкодувати нанесені матеріальні збитки або провести ремонтні роботи своїми силами, та за свій рахунок. Квартира потребує поновлювального ремонту. Унаслідок залиття квартири була завдана шкода розмір якої було встановлено шляхом проведення будівельно-технічної експертизи. Відповідно до висновку № 0078 від 03.11.2023р. вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень в квартирі АДРЕСА_3 , спричинених внаслідок залиття, що відбувалося у вересні 2023 року становить - 76 252, 64 грн( сімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят дві грн. 64 коп.), розмір матеріальної шкоди складає - 67 781,54 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят одна грн. 54 коп.). Таким чином загальна вартість майнової шкоди, унаслідок залиття складає - 144 034,18 грн.( сто сорок чотири тисячі тридцять чотири грн.18 коп.), яку позивач просила стягнути з відповідачки.
Ухвалою суду від 11.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, визначено сторонам строк для подання заяв по суті спору.
09.01.2024 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, а саме вартості майнової шкоди, унаслідок залиття квартири, яку позивач просить стягнути з відповідача, до 144 034,18 грн.
09.01.2024 року представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 , що належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності.
Ухвалою суду від 10.01.2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі №334/10838/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
10.01.2025 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначила, що сума в розмірі 76 252,64, що визначена експертом у відповіді на перше питання, вже включає суму в розмірі 67 781,54 грн, яка визначена експертом при наданні відповіді на друге питання, проте без використання коефіцієнту зносу, який необхідно брати до уваги. Доказів, що ремонт в квартирі позивача виконувався в 2022 році не надано та взято до уваги експерта за слів позивача, при цьому рік останнього ремонту впливає на коефіцієнт зносу, що використовується у формулі для визначення вартості матеріальної шкоди. Перемовини з позивачем, які відбулися 03.01.2024 року не призвели до мирного вирішення питання, оскільки позивач відмовилась, щоб відповідач повністю організувала та фінансувала відновлювальні ремонтно-будівельні роботи в її квартирі. При цьому, дві тисячі гривень як початковий внесок у ремонт за адресою: АДРЕСА_5 , внаслідок затоплення, передано ОСОБА_7 , яка є невісткою - дружиною сина позивача та проживає у вказаній квартирі разом з сином позивача. Саме ОСОБА_7 сплачувала на рахунок ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» 400 гривень за акт про залиття квартири.
15.01.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до висновку експерта №0078 від 03.11.2023 року розмір матеріальної шкоди складає 67 781,54 гривень та саме цю суму матеріальних збитків бажає отримати позивач. При перемовинах, які відбулися 03.01.2024р., позивачу було запропоновано провести відновлювальні ремонтно-будівельні роботи відповідачем з залученням спеціалістів, але на питання про відповідну кваліфікацію та освіту осіб, яких пропонує відповідач у якості бригади, яка буде виконувати відновлювальні ремонтно-будівельні роботи, надійшла відповідь, що це буде одна особа без спеціальної освіти. Цю особу разом з відповідачем було запрошено до квартири АДРЕСА_1 , 05.01.2024 р. приблизно о 10.00 ранку. Після чого відповідач прийняв рішення про вирішення питання за допомогою суду, відшкодовувати мирним шляхом збитки відповідач відмовився. до відзиву відповідачем надано скріншот сторінки гаджету (телефону) копії листування про отримання ОСОБА_8 від ОСОБА_9 2000 грн. Позивач підтверджує отримання коштів у розмірі 2000 грн. як початковий внесок у ремонт своєї квартири після затоплення, але в ніч на перше вересня 2023 року син позивача ОСОБА_3 власноруч був змушений проводити роботи по усуненню прориву труби холодної води у квартирі відповідача. Для цього чотири рази підіймався до квартири відповідача та проводив відповідні роботи з використанням власних матеріалів та обладнання, про що позивач надає скріншот листування. Тому від суми 2000 грн. потрібно відібрати вартість матеріалів і робіт, які виконав ОСОБА_3 для зупинення затоплення квартири позивача.
15 січня 2025 року від позивача надійшла заява про виклик свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
15 січня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про залучення до справи в якості третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача, - ОСОБА_3 , який є співвласником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , тобто розгляд цього позову стосується також і його інтересів.
02.02.2024 року до суду засобами поштового зв'язку від представника відповідача - адвоката Булдигіної М.С. надійшло клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.
14.05.2024 через канцелярію суду надійшло клопотання від ОСОБА_1 про залучення до справи в якості третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей», яке є керуючою компанією, яка бере на себе зобов'язання із забезпечення благоустрою будинку АДРЕСА_6 , а саме: технічне обслуговування внутрішніх будинкових систем, аварійна служба, складання актів тощо. Зазначає, що рішення суду за даним позовом може вплинути також на права та обов'язки зазначеного товариства.
Ухвалою суду від 14.05.2024 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_3 ; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя».
Ухвалою суду від 29.05.2024 року призначено у справі будівельно-технічну експертизу, зупинено провадження на час проведення експертизи. На вирішення експертів поставлено наступні питання:1) яка вартість ремонтно-будівельних робіт на час огляду, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , що відбулось у вересні 2023 року? 2) який розмір матеріальної шкоди на час огляду завдано власнику квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , спричиненої внаслідок залиття, що відбулось у вересні 2023 року? Проведення експертизи доручено експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
30.05.2024 року від третьої особи ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення у справі, в якій він зазначив, що квартира АДРЕСА_7 належить йому на праві спільної власності з матір'ю - ОСОБА_1 . Залиття вказаної квартири відбулось в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_1 під час комендантської години. В квартирі в цей час перебували ОСОБА_3 , його дружина - ОСОБА_7 та їх маленька дитина. Побачивши, що по стелях та вікнах тече вода, ОСОБА_3 з дружиною піднялись на поверх вище та почали дзвонити та стукати у двері квартири АДРЕСА_2 . Тривалий час їм ніхто не відчиняв. Потім двері квартири відкрила жінка, та ОСОБА_1 побачив, що підлога її квартири повністю укрита водою, при цьому було чутно, що вода продовжує текти. Після нетривалих суперечок, ця жінка, яка назвалася ОСОБА_9 , пояснила, що вона в цій квартирі проживає сама, та дозволила зайти в її квартиру та оглянути де саме знаходиться місце, з якого тече вода. Виявилося, що у неї стався прорив труби ХВП з наступним протіканням. Після встановлення ОСОБА_1 місця протікання води, ним особисто було виконано наступні дії (в декілька етапів та протягом майже всієї ночі) з метою ліквідації протікання. 1. Ліквідація протікання каналізації (злетів куток 50 каналізаційної труби з кухні на загальний стояк 110 труби). Послідовність виконання робіт: демонтаж білого облицювального пластика, який закривав всі водні комунікації; встановлення кутка та додаткова фіксація дротом до загального стояка труби 110; ущільнення труби в бетонному перекритті клеєм-сумішшю для плитки Ceresit; монтаж облицювального блока пластику на вихідне місце. 2. Аварійний демонтаж зламаного гнучкого шлангу під змішувачем: встановлення кульового крана (різьблення 1/2 внутрішнє з двох сторін) на холодну воду під раковиною кухні для можливості користування водою у ванній та туалетом. Примітка - Кульовий кран було надано ОСОБА_3 (купував кран раніше для власних потреб, фірма виробник крану не відома). 3. Переробка підключення холодної води до раковини на кухні з наступною послідовністю: зняття шару прозорого силіконового герметика (товщиною до 4 мм); очищення поверхонь, що сполучаються; розбирання та дефектування причини течі від крана до змішувача через латунну поставку 1/2 дюйма "тато - тато" на гнучкий шланг; перестановка крана та проставки після попереднього фахівця із застосуванням сантехнічного клоччя; встановлення гнучкого шлангу із застосуванням стрічки фум; перевірка на відсутність протікання. 4. Ліквідація засміченості каналізаційної системи. Примітка - після відновлення подачі холодної води, перевірка пуску показала засміченість каналізаційної системи, оскільки вода з раковини на кухні не уходила в каналізацію. Послідовність виконання робіт: розбирання, чищення сифону (результат негативний, оскільки засміченість було виявлено в 50 каналізаційній трубі); зняття кріплення труби до стіні і зняття вертикальної ділянки (також не дали результату, оскільки у трубі знаходилася чайна ложка); пробивання каналізаційної труби 50 тросом на глибину 1 метра (результат позитивний - дістали чайну ложку, після чого налагодився нормальний водостік); складання ділянки каналізаційної труби та кріплення її до стіни на кухні; перевірка на відсутність затримки зливу води та протікання у місцях стиків. За фактом аварії вони також зверталися до інженерної мережі (Звернення № 1103398). Під час виконання всіх перелічених робіт зазначена жінка ОСОБА_9 , яка представилась спочатку як власниця квартири, а потім як родичка власниці, запевняла ОСОБА_1 , що вона відшкодує всі збитки, та просила трошки зачекати. Єдиний раз було надано суму в розмірі 2000 грн. Вже пізніше, після тривалих розмов та прохань ОСОБА_9 зачекати ще, коли постало питання про необхідність звертатись до суду, вона повідомила йому, що не є власницею квартири, та сказала, хто саме є власником - ОСОБА_2 , та надала її телефон. Після цього жінка ОСОБА_13 ще листувалась у месенджері в власницею зазначеної квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_14 , проте результату це спілкування не мало. До цього часу відповідачка не бажає спілкуватись з приводу відшкодування спричиненої шкоди. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
26.08.2024 від експерта Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.
27.08.2024 року судом направлено на адресу Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України запит з проханням надіслати на адресу Ленінського районного суду м. Запоріжжя матеріали цивільної справи №334/10838/23.
23.09.2024 року на адресу суду від Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали цивільної справи №334/10838/23.
Ухвалою суду від 24.09.2024 поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири; призначено судове засідання з розгляду клопотання судового експерта; сторонам направлено копію клопотання судового експерта Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання будівельно-технічної експертизи, та зобов'язано сторони виконати вимоги експертної установи.
16.10.2024 року представником відповідача надано докази сплати вартості експертизи.
25.10.2024 після виконання вимог клопотання експерта справу направлено для продовження проведення експертизи. Провадження у справі зупинено до проведення експертизи.
10.02.2025 від експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання доступу до об'єкту дослідження, в якому експерт зазначає про призначення дати та часу об'єкта дослідження - 18.02.2025 о 15:00 та вказує, що присутність при дослідженні всіх сторін по справі (або їх законних представників) обов'язкова.
14.02.2025 від представника позивача - адвоката Богун І.А. надійшли заперечення на клопотання експерта, в якому представник позивача відмовити експерту в задоволенні клопотання про надання доступу до об'єкта дослідження в частині визнання обов'язковою присутності всіх сторін при проведенні експертизи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2025 року поновлено провадження у цивільній справі. Клопотання експерта №544-24 від 06.02.2025 про надання доступу до об'єкта дослідження - задоволено. Зобов'язано позивача ОСОБА_1 надати експерту Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Пастухову Владиславу безперешкодний доступ до об'єкта дослідження - квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_5 для проведення огляду та забезпечення прибуття експерта, а також належні умови роботи у визначений експертом час - 18.02.2025 о 15 годині 00 хвилин. Визнано обов'язковою присутність всіх сторін по справі (або їх законних представників) при проведенні дослідження. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
На підставі Закону України № 4273-IX від 26.02.2025 року «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25.04.2025 року, відбулася зміна найменування Ленінського районного суду міста Запоріжжя на Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
14.05.2025 року до суду від Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №544-24 від 28.03.2025 року.
Ухвалою суду від 15.05.2025 року поновлено провадження у справі.
23.07.2025 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій посилаючись на те, що згідно висновку експерта, за експертизою призначеною за клопотанням відповідача, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень в квартирі , спричинених внаслідок залиття, що відбувалося у вересні 2023 року становить - 76 392, 90 грн( сімдесят шість тисяч триста дев'яносто дві грн. 90 коп.), розмір матеріальної шкоди складає - 70073,28 грн, просить суд прийняти заяву про збільшення позовних вимог та розглядати в подальшому справу з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Просить суд: 1)стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 70073,28 грн.; 2) стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 9000,00 грн., витрати на складення акту про залиття квартири у розмірі - 400,00грн., витрати на правничу допомогу у розмірі - 15 000 грн; 3) стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , витрати на сплату судового збору у розмірі - 1441,00 грн..
29.09.2025 року від представника відповідача надійшла заява про виклик в судове засідання та допит у якості свідка ОСОБА_15 .
Представник позивача - адвокат Богун І.А. в судовому засіданні наполягала на задоволенні позову з підстав, викладених в позовній заяві та заявах по суті спору, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Зазначили, що обставини, які наведені в позовній заяві повністю підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Булдигіна М.С. в судовому засіданні зазначили, що відповідачка визнає суму матеріальної шкоди в розмірі 25 тисяч гривень, а витрати на правову допомогу, заявлені позивачем, значно завищені. Відповідач в судовому засіданні пояснила, що зверталась до позивача з пропозицією обрати ремонтника, з ким можна поїхати в магазин, та була готова сплатити матеріали, оплатити роботу ремонтника., проте позивач відмовилась.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, про що свічить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду 03.10.2025 року.
Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» явку свого представника в судове засідання не забезпечило, хоча було повідомлено завчасно та належним чином про дату, час та місце судового засідання, причини неявки суду не відомі.
В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що фактично проживає в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить її свекрусі - ОСОБА_1 . 01.09.2023 вона прокинулась від того, що її чоловік повідомив, що їх заливає зверху. Вона встала, попросила чоловіка піднятись до квартири зверху, щоб перекрити воду, але двері ніхто не відкривав. Тоді вона зібрала дитину, сказала чоловіку, щоб викликав аварійну, а сама піднялась наверх, почала стукати в двері. Десь через хвилин 10 двері їй відкрили мешканці квартири АДРЕСА_2 та її чоловік зміг перекрити воду. В квартирі АДРЕСА_2 проживає не власниця, а особа, яка її знімає, вона сказала, що нічого робити не буде, хай вирішує питання власник. Свідок змогла зв?язатись з власником десь через тиждень, проте їм нічого не відшкодували. Десь через місяць вони знову зв'язались з власниками, вони сказали, щоб власники звертались до суду. Після звернення до суду відповідач приводила свого ремонтника, який їй робив ремонт, проте він неадекватно реагував на пошкодження, які виникли внаслідок залиття, зазначав, що були внесені якісь зміни, тому від його роботи сім'я позивача була вимушена відмовитись. Перед зверненням до суду позивач викликала управляючу компанію та експерта для визначення розміру збитків. При цьому експерт повідомив, що позивач не може робити ремонт, поки не завершиться судовий розгляд, так як інша сторона також має право на проведення експертизи, тому з моменту залиття квартири жодних змін в квартирі не відбувалось, ремонт не проводився. Коли проводилась експертиза, призначена судом, сторона позивача не перешкоджала перебуванню експерта, відповідача, її представника. Також свідок зазначила, що між сторонами проводились переговори щодо відшкодування вартості шкоди, проте остаточну суму відповідач не озвучувала, а потім взагалі сказала, що не буде на платити. При цьому, чи була пропозиція оплачувати вартість ремонту в ході його здійснення по квитанціям, свідок точно не пам?ятає. Адвокат складав приблизний перелік ремонтних робіт, які мають бути виконані, але відповідач відмовилась оплачувати їх вартість.
Також в судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_15 , який суду пояснив, що він час від часу займається ремонтами, робив ремонт в квартирі відповідача. Це його хобі, спеціальної освіти він не має, проте бачить себе професіоналом в цій сфері. Свідок на прохання відповідача був в квартирі позивача після залиття, щоб оцінити обсяг необхідних робіт для проведення ремонту. За досвідом свідка - пошкодження від таких залиттів вирішуються шляхом придбання покриття та перефарбовуванням стін, приблизна вартість 100 грн за метр квадратний. Нового ремонту там не було, той ремонт, який був в квартирі до залиття, не був зроблений професійно.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши письмові докази, висновок експерта, надавши належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_8 , виданого Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради від 06.03.2002 року, про що у реєстровій книзі міститься запис за № 274д№38220 від 19 березня 2002 року, Свідоцтвом про переміну прізвища, імені по батькові серії НОМЕР_9 від 24.04.2002 року та Свідоцтвом про переміну прізвища, імені по батькові серії НОМЕР_10 від 24.04.2002 року (т.1 а.с.8, 27).
Першого вересня 2023 року виявилося, що квартиру АДРЕСА_1 заливає водою, у зв'язку з чим, співвласники вказаної квартири звернулися до інженерної мережі, звернення №1103398 (т.1 а.с.34).
17 жовтня 2023 року комісією у складі менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» Тертичної А.М., менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» - ОСОБА_16 , менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» - ОСОБА_6 було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 у зв'язку зі зверненням № НОМЕР_7 до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та складено акт, затверджений Начальником відділу УЖФ ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» Шавлай Т.Г., згідно з яким комісія у складі менеджера ТОВ «Місто для людей» Тертичної А.М., менеджера ТОВ «Місто для людей» Мотовілової Д.О., менеджера ТОВ «Місто для людей» ОСОБА_6 проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 у зв'язку із зверненням № НОМЕР_7 про необхідність складання акту залиття. Комісією встановлено, що квартира АДРЕСА_3 - однокімнатна, приватизована, ремонт виконувався у 2022 році. При обстеженні виявлено: кімната 1: стіни - (пофарбовані водоемульсійним розчином) - спостерігаються сухі жовті плями S ? 3м2; кухня: стеля (пофарбована водоемульсійним розчином), спостерігаються сухі, жовті плями S ? 1м2; стіни - (1/2 пофарбовано водоемульсійним розчином та 1/2 кахельна плитка) спостерігаються сухі жовті плями від залиття S ? 1 м2; коридор: стіни - (пофарбовано водоемульсійним розчином) спостерігаються сухі жовті плями з відшаруванням фарби S ? 0,5 м2; сумісний санвузол: стеля- (пофарбовано водоемульсійним розчином) спостерігаються сухі жовті плями S ? 0,5 м2; стіни - (1/2 пофарбовано водоемульсійним розчином та 1/2 кахельна плитка) спостерігаються сухі жовті плями S ? 1 м2. Також комісією зазначено, що зі слів заявника, власника квартири АДРЕСА_1 , залиття квартири АДРЕСА_3 відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 за вищесказаною адресою (т.1 а.с.32-33).
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав, квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_2 (т.1 а.с. 28.)
Згідно висновку судового експерта Майстренко Івана Олександровича №0078 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження по письмовому зверненню ОСОБА_1 , складеного 03.11.2023 року, долученого позивачем до позовної заяви, вбачається, що на вирішення експертного дослідження поставлені наступні питання та надані наступні відповіді. Питання №1: «Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджено в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , спричинених внаслідок залиття що відбулось у вересні поточного року?». Відповідь на питання №1: «Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , спричинених внаслідок залиття що відбулось у вересні поточного року, становить 76 252,64 грн (сімдесят шість тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 64 коп.)». Питання №2: «Який розмір матеріальної шкоди завдано власнику квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , спричиненої внаслідок залиття, що відбулось у вересні поточного року?». Відповідь на питання №2: «Розмір матеріальної шкоди, яку завдано власнику квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , спричиненої внаслідок залиття, що відбулось у вересні поточного року, становить 67 781,54 грн (шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 54 коп.)» (т.1 а.с.9-26).
Згідно висновку експерта №544-24 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі №334/10838/23, призначеної ухвалою суду від 29.05.2024 року за клопотанням відповідача, складеного 28.03.2025 року, наявні наступні висновки експерта: «1)вартість ремонтно-будівельних робіт на час огляду, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , що відбулось у вересні 2023 року, складає 76 392,90 гривень. 2) Розмір матеріальної шкоди на час огляду, яка заподіяна власнику квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , спричиненої внаслідок залиття, що відбулось у вересні 2023 року, складає 70 073,28 гривень» (т.1 а.с. 218-250).
Позивачка стверджує, що їй було завдано матеріальної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, внаслідок яких сталось залиття квартири позивача. Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдану позивачці шкоду, то вона звернулась до суду з даним позовом.
Тож спір між сторонами виник з правовідносин про відшкодування шкоди, що регулюється положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК).
За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах 1, 2 статті 22 ЦК визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.ст. 76-79 ЦПК України).
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.
Згідно Додатку № 4 та роз'яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 №12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Отже, законодавством чітко визначено, що факт залиття, його причина та обсяг пошкоджень мають фіксуватись у складеному акті комісійного обстеження приміщення, у якому відбулось залиття. Саме такий акт і є відповідним (належним, допустимим, достовірним) доказом, на підставі якого відбувається розрахунок матеріальної шкоди вартості відновлювального ремонту.
При цьому слід зазначити, що акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що 17 жовтня 2023 року комісією у складі менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» Тертичної А.М., менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» - Мотовілової Д.О., менеджера ТОВ « Місто для людей Запоріжжя» - ОСОБА_6 було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 у зв'язку зі зверненням № НОМЕР_7 до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» та складено акт, затверджений Начальником відділу УЖФ ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» Шавлай Т.Г..
Окрім того, в судовому засіданні було досліджено висновок експерта №04-22 від 15.02.2022 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складений на замовлення позивачки в порядку статті 106 ЦПК України і цей висновок експертного дослідження складений особою, яка є судовим експертом і має право на здійснення такого виду експертизи на підставі свідоцтва, виданого Міністерством юстиції України №81-21/Д з терміном дії до 16.12.2024. Відповідний висновок складений за результатом проведенні експертом візуально-інструментального обстеження 10.02.2022 приміщення квартири позивачки під час якого виявлено пошкодження внаслідок залиття, які за своїми характеристиками відповідають тим пошкодженням, що зафіксовані в актах про залиття, які надані суду стороною позивача.
В контексті доводів відповідачів щодо належності та допустимості наданих стороною позивача актів, як доказів, то суд зауважує, що аналіз змісту акту від 17.10.2023 свідчить, що він складений та підписаний членами комісії після обстеження обставин події залиття квартири позивачки, містять усі необхідні дані та відомості, а саме: дату його складання; анкетні дані та посади членів комісії, які приймали участь у його складанні; адресу квартири, що зазнала пошкоджень; характер ушкоджень та їх обсяг; встановлені обставини події залиття; висновки щодо встановлених причин залиття, а відтак цей акт є належним і допустимим доказом на підтвердження події залиття, причин такого залиття та їх наслідків.
Доводів на спростування висновків комісії стороною відповідача в ході розгляду справи не наано.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже слід виснувати, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, беручи до уваги обставини спірних правовідносин та презумпцію винуватості завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, саме на відповідачів в даному випадку покладено обов'язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доказує наявність шкоди та її розмір.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК).
Тлумачення як статті 3 ЦК загалом, так і п. 6 ст. 3 ЦК, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначив, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 вказується, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК).
Утримання та ремонт (своєчасна заміна) внутрішньоквартирних мереж водопостачання є обов'язком власника квартири, відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 572 від 8 жовтня 1992 року, пунктів 3.7, 5.3 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» № 76 від 17 травня 2006 року, статті 151 ЖК України, статті 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 319 ЦК власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Отже, власник (володілець) зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
Таким чином, за обставинами спірних правовідносин беручи до уваги надані стороною позивача докази, суд доходить висновку, що позивачка довела факт завданні їй шкоди внаслідок залиття її квартири, внаслідок дій відповідача, що призвело до залиття квартири позивачки, а відповідач не навела належних та допустимих доказів на спростування своєї вини у спричиненні позивачці відповідної шкоди. Враховуючи не спростування відповідачем презумпції вини у цих деліктних правовідносинах, суд доходить висновку про наявність підстав для покладання на відповідача цивільно-правової відповідальності за відшкодування збитків, завданих позивачці залиттям її квартири.
Подібний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27.12.2019 у справі №686/11256/16.
Визначаючи розмір завданих позивачці збитків, суд звертає увагу, що сторони вільні у наданні суду доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень. Позивачкою наданий експертний висновок, складений судовим експертом Майстренко І.О.. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, є належним і допустимим доказом в контексті положень ст. 77, 102, 106 ЦПК України.
Вважаючи вказаний висновок недостовірним, користаючись правом подання суду доказів в обґрунтування своїх заперечень, відповідач звернувся до суд з клопотанням про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, яка призначена ухвалою суду від 29.05.2024 року з поставленням перед експертами наступних питань:1) яка вартість ремонтно-будівельних робіт на час огляду, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , що відбулось у вересні 2023 року? 2) який розмір матеріальної шкоди на час огляду завдано власнику квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , спричиненої внаслідок залиття, що відбулось у вересні 2023 року?
На виконання ухвали суду від Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №544-24 від 28.03.2025 року, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, є належним і допустимим доказом в контексті положень ст. 77, 102, 106 ЦПК України.
Таким чином, розмір матеріального збитку, завданого внаслідок залиття квартири позивачки, складає 70 073,28 грн. і визначений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, яка призначена за клопотанням сторони відповідача.
При цьому, доводи представника відповідача щодо наявності сумнівів в неупередженості експерта під час проведення експертного дослідження, будь-якими належними та допустимими доказами не підтверджуються. Як встановлено судом, з заявами про відвід експерта, клопотаннями про призначення повторної чи додаткової експертизи відповідач та також не зверталась.
Підсумовуючи вищенаведені мотиви суд доходить висновку, що враховуючи, що позивачка довела факт завдання їй шкоди та її розмір, протиправність дій відповідача та причинний зв'язок між ними. У свою чергу відповідача не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача. За таких обставин суд доходить висновку, що завдана позивачці шкода підлягає відшкодуванню відповідачем, як власником квартири, в розмірі 70 073,28 грн.
При цьому, суд враховує, що відповідачем добровільно було відшкодовано позивачу суду 2000,00 грн, що не оспорюється позивачем, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково з вирахуванням суми часткового відшкодування шкоди.
При цьому, посилання сторони позивача на використання вказаних коштів на усунення прориву труби холодної води з використанням власних сил і матеріалів на правильність висновків суду не впливає, оскільки позивачем розрахунок вартості таких робіт та підтвердження витрат на придбання відповідних матеріалів не надано, а отже належними і допустимими доказами не підтверджено.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 68 073,28 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що позивачка повідомляла суд про наявність судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. В той же час відповідно до положень ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, то судові витрати слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Під час судового провадження позивачка просила відшкодувати їй наступні судові витрати: судовий збір за подання позову 1 441,00 грн.; витрати на правову допомогу 15000 грн.; витрати на проведення експертизи 9000,00 грн.; витрати на замовлення акту про залиття квартири 400,00 грн.
Визначаючи розмір судових витрат, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Звертаючись до суду з позовом, позивач долучила квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 441,00 грн (т. 1 а.с. 1), виходячи з розміру позовних вимог, первісно пред'явлених до відповідача, а саме 144 034,18 грн.
В подальшому, позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 67 781,54 грн, а після проведення судової будівельно-технічної експертизи збільшено їх розмір до розміру шкоди, визначеної експертом - 70 073,28 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір, ставка якого становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 684 грн.
А отже, позивачем мав був сплачений судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 ЦПК України у разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Оскільки, позивачем сума судового збору сплачена в більшому розмірі, сума переплати в розмірі 367,40 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету за його клопотанням, що суд, сприяючи сторонам у здійсненні їх прав та обов'язків вважає за необхідне роз'яснити позиачу.
Витрати позивачки з оплати судового збору та послуг експерта за проведення судової будівельно-технічної експертизи підтверджуються належними квитанціями /т. 1 а.с. 1, т. 1 а.с. 30/ і є необхідними витрати в даному судовому провадженні, а відтак підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, пропорційно задоволених вимог в сумі 1 042,96 грн (сума судового збору) та 8 743,13 грн (витрати з оплати вартості експертизи).
Натомість на підтвердження витрат на замовлення акту про залиття квартири в розмірі 400,00 грн. стороною позивача не надано належних доказів понесення саме позивачем вказаних витрат, а тому доводи сторони відповідача щодо безпідставності заявлених вимог в цій частині є слушними.
Оцінюючи розмір заявлених позивачкою вимог для компенсації витрат на правову допомогу суд звертає увагу на наступне.
В позовній заяві позивачем заявлено про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. Вказана сума продубльована і представником позивача - адвокатом Богун І.А. в заяві про збільшення розміру позовних вимог (т. 2 а.с. 13-16).
Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Разом з тим, стороною позивача до позову та в ході судового розгляду жодного доказу, що нею понесено витрати на правову допомогу, не надано.
На підтвердження повноважень представляти інтереси позивача адвокатом Богун І.А. надано лише Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №108058 від 17.01.2024, а отже суд позбавлений можливості встановити, що позивачем понесені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, а також їх розмір.
За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу, оскільки докази понесення таких витрат суду не надано..
Таким чином, в порядку розподілу судових витрат за результатом розгляду справи по суті, на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки суму коштів в розмірі 8 743,13 грн. на відшкодування витрат на проведення експертизи та 1 042,96 грн. судового збору, що разом складає 9 786,09 грн.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя», ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ) суму коштів в розмірі 68 073,28 грн в якості відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_8 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ) в якості відшкодування судових витрат суму коштів в розмірі 9 786,09 грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Коломаренко К. А.