Дата документу 23.10.2025
Справа № 334/7689/25
Провадження № 2/334/4072/25
23 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі
судді Бредіхіна Ю.Ю.,
за участю секретаря Жураківської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми,
установив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін
АТ «Таскомбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 68 204,75 грн., яка є заборгованістю по кредиту та судовий збір. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 23.09.2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписаний кредитний договір № 002/11760600-СК_SB про комплексне банківське обслуговування. Відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти у вигляді кредитного ліміту на наступних умовах:
- сума кредиту - 35 000 гривень;
- строк користування - 12 місяців;
- орієнтовна реальна процентна ставка - 43,96 % річних.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору у нього виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 17.09.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, проте не з'явився у судове засідання, відзив на позов не надав, будь-яких заяв з цього приводу до суду також не надав.
Судові виклики надіслані судом на зареєстровану адресу відповідача повернулись із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 99-1 Правил надання послуг поштового зв'язку визначено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Частиною сьомою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Частиною четвертою статті 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладені обставини, того факту, що позивачем подано заяву про заочний розгляд справи, і враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом
23.09.2021 року між акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписаний кредитний договір № 002/11760600-СК_SB про комплексне банківське обслуговування. Відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти у вигляді кредитного ліміту на наступних умовах:
- сума кредиту - 35 000 гривень;
- строк користування - 12 місяців;
- орієнтовна реальна процентна ставка - 43,96 % річних.
Відповідач ознайомлений з умовами договору та погодився з ними під особистий підпис в заяві-договорі на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 23.09.2021 року (а.с.21-23).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав та перерахував суму кредиту на рахунок відповідача, у спосіб, зазначений в договорі.
Відповідач належно свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, тому станом на 04.05.2025 року має заборгованість за кредитом в сумі 68 204,75 грн., з яких 42 000 грн. - заборгованість за кредитом та 26 204,75 грн. - заборгованість по відсоткам, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.78).
АТ «Таскомбанк» вживало досудових заходів врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача письмового повідомлення-вимоги, яка залишилась без виконання.
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
У чинному цивільному процесуальному законодавстві вищевказані принципи втіленні у приписах статей 13 та 84 ЦПК України, які визначають, що суд не має можливості самостійно збирати докази, крім прямо визначених законом випадків.
Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором у погоджений строк, встановлений цим договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статями 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
позов акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443, юридична адреса: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) суму боргу у розмірі 68 204 (шістдесят вісім тисячі двісті чотири) гривні 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» (код ЄДРПОУ 09806443, юридична адреса: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін