Дата документу 23.10.2025
Справа № 646/4622/25
Провадження № 2/334/4636/25
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
17.05.2025 року ОСОБА_1 , використовуючи систему «Електронний суд» звернувся до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Ухвалою судді Основ'янського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2025 року, справу за вищевказаним позовом було направлено за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя.
17.10.2025 року справа надійшла до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено головуючого суддю Баруліну Т.Є.
Згідно відповіді №1921071 від 22.10.2025 року, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території України, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивачкою ОСОБА_1 об'єднано в одному позові дві позовні, а саме: про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком на момент воєнного стану.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як зазначено вище, у прохальній частині позову позивач просить, окрім вирішення питання розірвання шлюбу, залишити малолітню дитину, проживати разом з батьком на момент воєнного стану, однак, у самому тексті позову відсутнє будь-яке обґрунтування такої вимоги.
Із змісту позовної заяви не вбачається, що між подружжям відсутній/присутній спір про визначення місця проживання дитини (враховуючи, що вимогу про визначення проживання дитини саме з батьком заявляє мати). Також не зазначає де саме проживає наразі дитина та з ким з батьків та чим це підтверджується.
Відповідно до частини 1, 2 статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Якщо позовна вимога стосується щодо «визначення місця проживання дитини», то відповідно має бути обґрунтована та уточнена виходячи із положень ст. 19 СК України, ураховуючи висновки постанови Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18 (провадження № 61-14859св19), так як при розгляді в суді вимоги про визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який надає висновок про доцільність проживання дитини з одним із батьків, який має бути учасником в справі. Та, матеріали позову мають містити, в тому числі: медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), документи, що підтверджують право власності на житло.
При цьому позивачка ОСОБА_1 звертаючись до суду, зокрема з вимогою про визначення місця проживання дитини, не залучає до участі у справі орган опіки та піклування.
Відповідно до п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Разом з тим, звертаючись до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини, позивачем не здійснено заходів обов'язкового досудового врегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для отримання Висновку, який складається Службою за місцем проживання дитини на підставі зібраних матеріалів згідно Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов'язковою умовою/процедурою також і відповідно до частини 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України.
Таким чином позивач звернувся з позовом до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини, без вжиття заходів досудового урегулювання спору.
Крім того, відповідно до п.10 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаного пункту, позовна заява ОСОБА_1 вказане підтвердження не містить.
Частина 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем об'єднано в позовній заяві дві окремі позовні вимоги, а саме про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини і кожна з таких вимог є об'єктом справляння судового збору окремо.
З урахуванням встановлених ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмірів ставок судового збору, сума судового збору, який слід сплатити позивачу за звернення до суду за кожну позовну вимогу немайнового характеру становить 1211,20 грн.
Як вбачається з квитанції про сплату №1709-5279-2092-6641 від 12.05.2025 року, ОСОБА_1 сплатила за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Отже, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Судовий збір слід сплачувати за такими реквізитами: розрахунковий рахунок:
UA828999980313131206000008512, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37941997, Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101 призначення платежу *; 101; ІПН; Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050), за позовом ОСОБА_2 Дніпровський районний суд м. Запоріжжя.
Крім того, згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Як зазначено вище, позивач ОСОБА_1 позовну заяву подала в електронній формі через електронний кабінет системи «Електронний суд».
В поршення вимог п.1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, ОСОБА_1 доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача, яку зазначала у своїх поясненнях на ухвалу Основ'янського районного суду міста Харкова, а саме 03-220, Poland, Warszawa, ul. Remiszewska 16 m. 50, не надала.
Суд звертає увагу позивачки на необхідність усунути вказані недоліки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст.177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Баруліна Т. Є.