Дата документу 07.10.2025
Справа № 334/7995/25
Провадження № 3/334/2765/25
07 жовтня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Філіпової І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст.126 КУпАП,
11 вересня 2025 року об 11 годині 54 хвилин в м. Запоріжжя, Дніпровському районі, вул. Трегубенка, буд.13, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Заводським районним судом м. Запоріжжя, строком на 3 місяці 04.03.2025 року. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 08.05.2025 року постановою серії ЕНА №4677781 громадянин ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху (повторно протягом року), за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, про що 11.09.2025 о 13:058 годині складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450405.
11 вересня 2025 року об 11 годині 54 хвилин в м. Запоріжжя, Дніпровському районі, вул.. Трегубенка, буд.13, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою ВДВС м. Запоріжжя від 06.04.2023 ВП №57526480. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 19.01.2025 року постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя справа №332/647/25 громадянин ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху (повторно протягом року), за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, про що 11.09.2025 о 13:15 годині складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450419.
11 вересня 2025 року об 11 годині 54 хвилин в м. Запоріжжя, Дніпровському районі, вул.. Трегубенка, буд.13, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування таким транспортним засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 19.01.2025 року постановою серії ЕНА 3894495.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху (повторно протягом року), за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, про що 11.09.2025 о 13:25 годині складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450435.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи згідно з вимогами чинного КУпАП, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неявки суду не повідомив. З заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставляються відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а згідно п.991 згаданих Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статею 126 КУпАП не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 126 КУпАП , присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суддя розглядає справу у відсутності правопорушника.
За ст.1 КУпАП завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.9КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450435 від 11.09.2025) підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450419 від 11.09.2025; підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 450405 від 11.09.2025; рапортом поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області довідкою згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика» щодо повторності вчиненого адміністративного правопорушення; реєстраційною карткою транспортного засобу «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 ; відеозаписом правопорушення, який в повній мірі узгоджується з іншими доказами по справі.
Протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Згідно з положеннями пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 5 ст.126КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті,
З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця у виконавчому провадженні №57526480 від 06.04.2023 ОСОБА_1 обмежено у праві керування транспортними засобами. Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя у справі №332/647/25 громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП.
При винесенні постанови суддею враховано, що факт вчинення адміністративного правопорушення та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у суді.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення судом встановлено не було, а тому дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП доведена повністю.
Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.
Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків, неправомірні дії ОСОБА_1 мають системний характер, а тому суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без конфіскації транспортного засобу.
Суд не застосовує до ОСОБА_1 конфіскацію транспортного засобу, оскільки він не є власником автомобіля «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 .
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 126, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126, ч.5 ст. 126, ч.5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800(сороктисяч вісімсот)гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучання транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, в установу банку України не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови суду, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу та судового збору у вказаний термін, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для організації примусового виконання в порядку, встановленому законом.
Роз'яснити, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у випадку примусового виконання даної постанови, з правопорушника підлягає стягненню штраф, визначений даною постановою, у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Філіпова І. М.