Ухвала від 22.10.2025 по справі 332/5347/25

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/5347/25

Провадження №: 1-кп/332/682/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2024 за № 62024080100002203 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5. ст. 407 КК України.

Ухвалою судді від 06.10.2025 по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання на 10.10.2025.

Ухвалою суду від 10.10.2025, за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_5 Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правової допомоги було доручено призначити обвинуваченому адвоката для здійснення захисту за призначенням, у зв'язку з чим підготовче судове засідання було відкладено на 22.10.2025.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 , проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували. Інших клопотань не заявили.

Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду з таких підстав. Дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Запоріжжя, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складений відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , оскільки судовий розгляд у справі ще не розпочався, термін перебування під вартою обвинуваченого закінчується 26 жовтня 2025 року, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_5 просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому пояснив, що від органу досудового розслідування не переховувався, викликів до слідчого не отримував, тому не вбачає підстав для взяття його під варту, бажає вжити заходів щодо повернення на військову службу. Наміру ухилятись від досудового розслідування не має, готовий виконувати всі процесуальні обов'язки.

Захисник ОСОБА_4 просив вирішити питання про запобіжний захід на розгляд суду у відповідності до законодавства.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд виходить з наступного.

Як передбачено ч. 3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2025 було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26 жовтня 2025 року.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд вважає, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.

Так досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2022 року, сержанта ОСОБА_5 призначено на посаду механіка 1 радіостанції інформаційного-телекуманікаціного вузла.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан продовжено та діє до цього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст .ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом із цим, ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

26 липня 2023 року, ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не прибув до місця служби, а саме місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 після звільнення з гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 та був відсутнім у місці служби до 06.12.2024 року, тим самим самовільно залишив військову частину.

Таким чином, у період з 26 липня 2023 року сержант ОСОБА_5 , обов'язки військової служби не виконував, безпідставно залишив місце несення військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до місця несення військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління не здійснював, та перебував за межами військової частини та місця несення служби до 06 грудня 2023 року.

Таким чином, сержант ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини, понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

28.08.2025 ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Отже, обвинувачений ОСОБА_5 може перешкоджати встановленню істини у справі, переховуючись від суду, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що судовий розгляд триває, а відтак ОСОБА_5 , у випадку обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на свідків, які ще не були допитані у судовому засіданні, однак підлягають обов'язковому допиту, що суттєво вплине на можливість уникнення кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню правосуддя. При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_5 являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від суду, у зв'язку з чим може повторно покинути місце служби, чим фактично вчинить нове кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407-409 КК України.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2023 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та отримав покарання у вигляді арешту строком на 2 місяці з триманням на гауптвахті, вирок набрав законну силу 29.04.2023. При цьому відповідних висновків для себе ОСОБА_5 не зробив та після відбуття покарання вчинив аналогічний новий злочин

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому, суд також враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема, доказами на обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - можуть бути документи, довідки про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Суд бере до уваги неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді іншого більш м'якого запобіжного заходу у даному випадку, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Враховуючи відсутність альтернативи під час обрання (заміни) запобіжного заходу під час дії воєнного стану відносно військовослужбовця, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, в тому числі ст. 407 КПК України, за наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою виконання процесуальних обов'язків, суд вважає, що строк тримання ОСОБА_5 під вартою слід продовжити на шістдесят днів.

Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Однак, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн., що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження.

У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України,

ухвалив:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 62024080100002203 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Судовий розгляд провести 31 жовтня 2025 року о 11 год. 45 хв. у відкритому судовому засіданні у судовій залі приміщення Заводського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. М. Симчича, 65.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 20 грудня 2025 року, включно. з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізоляторз правом звільнення під заставу.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити розмір застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у виді 20 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.

У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами, з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до прокурора або суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.

Ухвала суду в частині призначення кримінального провадження до судового розгляду оскарженню не підлягає.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою, протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений та оголошений 23.10.2025 о 15 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131192918
Наступний документ
131192920
Інформація про рішення:
№ рішення: 131192919
№ справи: 332/5347/25
Дата рішення: 22.10.2025
Дата публікації: 24.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.01.2026)
Дата надходження: 06.10.2025
Розклад засідань:
10.10.2025 11:15 Заводський районний суд м. Запоріжжя
22.10.2025 13:45 Заводський районний суд м. Запоріжжя
31.10.2025 11:45 Заводський районний суд м. Запоріжжя
13.11.2025 12:10 Заводський районний суд м. Запоріжжя
24.11.2025 14:00 Заводський районний суд м. Запоріжжя
01.12.2025 14:00 Заводський районний суд м. Запоріжжя