Справа № 308/15218/25
1-кс/308/6208/25
23 жовтня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Мукачево Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
23.10.2025 старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_10 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_10 терміном на шістдесят днів.
21.10.2025 ОСОБА_10 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Позиції учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зауваживши на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання слідчого. У своїх запереченнях він вказав, що повідомлена підозра є необґрунтованою, а ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Підозрюваний у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Щодо клопотання про застосування запобіжного заходу, підозрюваний просив обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Додатково пояснив, що не має можливості внести грошову заставу у зв'язку з відсутністю постійного місця роботи та доходів, оскільки наразі ніде не працює і не має грошових коштів.
Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Обставини, які свідчать пронаявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025070000000432, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 332 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.10.2025.
Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР стало те, що: «21.10.2025 близько 04:30 год гр. ОСОБА_11 за попередньою змовою із ОСОБА_4 намагалися організувати незаконне переправлення ОСОБА_12 через державний кордон України, поза межами пунктів пропуску, за грошові коти в розмірі 5000 доларів США, в ході чого останні були викриті та затримані працівниками правоохоронних органів на території с. Галабор Берегівського району Закарпатської області на відстані близько 400 метрів від лінії державного кордону України з Угорщиною».
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України 21.10.2025 о 06 год. 28 хв. за адресою: АДРЕСА_2 .
21.10.2025 ОСОБА_10 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_10 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
- рапортом оперуповноваженого УМП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_13 , відповідно до якого в ході проведення оперативно-рошукових заходів на території Закарпатської області отримано інформацію, що на території Закарпатської області група осіб організувала стійкий канал переправлення осіб через державний кордон України поза офіційних пунктів пропуску за грошову винагороду. Також було встановлено, що до вказаної злочинної діяльності пов'язаної із переправлення осіб через держаний кордон України, причетні ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_3 , який організовує, як самостійно так і через довірених осіб, незаконне переправлення осіб призовного віку через державний кордон України та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_4 , який повідомив, що ОСОБА_14 запропонував йому переправити його через державний кордон України;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.10.2025, 16.10.2025, який повідомив, що близько двох тижнів тому, в ході листування з один із телеграм каналів, він відшукав особу на ім'я ОСОБА_15 , який повідомив, щоб контактувати з ним за його мобільним номером телефону НОМЕР_1 , та запропонував незаконний виїзд за кордон поза межами офіційних пунктів пропуску за грошові кошти в сумі 5000 доларів США;
- постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_16 про залучення особи до конфіденційного співробітництва від 10.10.2025;
- протоколом огляду від 21.10.2025, який проводився на узбіччі догори, що проводився за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом обшуку від 21.10.2025, який провадився в будинку АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_14 , в ході якого вилучено грошові кошти /сувенір/ в кількості 5000 доларів США;
- протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст.208 КПК України, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.10.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2025, фото таблицею, довідкою про дані осіб, що зображені на фотознімках, відповідно до яких свідок ОСОБА_12 на впізнав ОСОБА_14 , який забрав його з м. Мукачево та привіз до свого помешкання в м. Виноградів, інструктував про хід перетину ДК України, надавав засоби для розрізання металевої огорожі кордону, жилет для перепливання річки та безпосередньо привід до ДК України;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2025, фото таблицею, довідкою про дані осіб, що зображені на фотознімках, відповідно до яких свідок ОСОБА_12 на впізнав « ОСОБА_4 », який сів на переднє праве пасажирське сидіння а авто марки «Шкода» за кермо якого сів ОСОБА_15 та вони разом попрямували з м. Виноградів в бік ДК України, ОСОБА_15 називав його «Шоні».
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя вважає передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину у сфері недоторканості державних кордонів, який вчинено в умовах воєнного стану, тобто особа використала найбільш несприятливий для країни час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може впливати на свідків з метою дачі, зміни показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При обранні слідчим суддею іншого, більш м'якого запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, підозрюваний отримає можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні особисто, за допомогою мобільного зв'язку та мережі «Інтернет», чого він буде позбавлений, перебуваючи в умовах слідчого ізолятора.
Сторона обвинувачення у клопотанні посилається також на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Суд не може погодитись з доведенням наявності зазначених ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних обґрунтувань зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення цих ризиків.
Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного, якому інкримінується вчинення кримінального правопорушення під час дії режиму воєнного стану, що є в умовах, в якому опинилося суспільство, особливим цинізмом.
Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, буде пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м'якість, а також з огляду на те, що виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
В частині доводів сторони захисту щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.
Об'єктивних медичних висновків щодо неможливості тримання ОСОБА_4 в умовах ізоляції слідчому судді стороною захисту не надано.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави.
За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких. Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, другорядну роль ОСОБА_4 у вчиненні злочину, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а також обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, та двох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , корисливий характер даного кримінального правопорушення, сучасні реалії в Україні /умови збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України/, які зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів у сфері недоторканості державних кордонів, а тому слідчий суддя переконаний, що застава в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає Закарпатська область, м. Мукачево, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не спілкуватися із свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 днів, починаючи з моменту фактичного затримання з 21.10.2025 і до 19.11.2025 включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120,00 гривень.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, в залежності від стадії кримінального провадження,;
- не відлучатися із м. Мукачево Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- не спілкуватися із свідками, іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Зобов'язати старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_17 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_18