Справа № 308/13450/25
3/308/6365/25
20 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., за участі адвоката особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: тимчасово непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 007826Е від 21 серпня 2025 вбачається, що 21 серпня 2025 року об 11 год. 50 хв. на залізничній станції міста Чоп на напрямку 357 прикордонного знаку на відстані 500 метрів до державного кордону України (Чопська територіальна громада Ужгородського району Закарпатської області) в межах контрольованого прикордонного району був виявлений та затриманий громадянин ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України, з України в Угорщину поза встановленими пукатими пропуску через державний кордон в пішому порядку. Своїми діями гр. ОСОБА_2 порушив вимоги статті 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, чим вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачене за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В судове засідання громадянин гр. ОСОБА_2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Жук Л.Б. у судове засідання з'явилась, просила суд визнати протокол таким, що складений без належних правових підстав та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП.
Окрім того 20 жовтня 2025 року через канцелярію суду було подано письмові заперечення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника особи відносно якої складено протокол, оцінивши наявні докази, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту вказаної статті та ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП).
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст даної статті визначає предмет доказування органів адміністративної юрисдикції, які на етапі слухання справи мають проаналізувати зібрані матеріали і обставини справи. Щоб винести мотивоване і законне рішення, органу адміністративної юрисдикції необхідно встановити, чи був учинений адміністративний проступок. Це означає, що необхідно з'ясувати, чи мають місце в діянні особи, яка притягується до відповідальності, всі ознаки, що характеризують склад адміністративного проступку.
Під складом адміністративного проступку розуміють сукупність установлених законом суб'єктивних і об'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративний проступок. Структура складу містить у собі чотири елементи (підсистеми): 1)суб'єкт правопорушення; 2) об'єкт правопорушення; 3) суб'єктивну сторону; 4) об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність хоча б однієї ознаки, що характеризує суб'єкт, об'єкт, суб'єктивну сторону або об'єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що це правопорушення не відбувалося.
Так, диспозиція частини 1 статті 204-1КУпАП встановлює відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 007826Е від 21.08.2025 року відносно ОСОБА_2 не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненого останнім, що підпадає під ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та у протоколі не вказано, як саме посадовою особою було встановлено умисел останнього на незаконний перетин державного кордону, в той час як він був виявлений на відстані 500 метрів перебуваючи на залізничному вокзалі у місті Чоп.
Крім того, ОСОБА_2 під час перевірки його працівниками прикордонної служби надав усі необхідні документи, а саме: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, військовий квиток, довідку ВЛК, документи що підтверджують статус перебування у Швейцарії. Копії зазначених документів долучено до письмових заперечень ОСОБА_2 від 20 жовтня 2025 року.
Як зазначає ОСОБА_2 метою його перебування на вокзалі у місті Чоп було отримання інформації щодо квитків для подальшого законного виїзду за кордон до Угорщини через офіційний пункт пропуску Чоп «Дружба», а відтак в останнього відсутній умисел на незаконний перетин державного кордону.
Окрім того, як вбачається з копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_3 ОСОБА_2 12.04.2022 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 (Глибоцькою ВЛК) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, а відтак в останнього відсутній умисел на уникнення призову за мобілізацією.
З огляду на досліджені докази неможливо встановити прямий умисел в діях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , щодо спроби незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску.
У пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010роз'яснено, що конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст.с.1, 3, ч.2 ст.19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту. Відповідно до п.4.1 вказаного Рішення вказано, що процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Суд також звертає увагу на принципи Європейської Конвенції «Про громадянство» від 06.11.1997 року (ратифікованою Україною Законом від 20.09.2006 року), згідно якої Україна зобов'язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст.17, відповідно до якої, визначаючи права та обов'язки, пов'язані із множинним громадянством: громадяни держави - учаcниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Оцінивши в сукупності всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, приходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 245, 247 ч. 1 п. 1, 280, 283,-285, 287,-291 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне порушення відносно громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: тимчасово непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова