Справа № 308/13628/25
3/308/6403/25
20 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали Відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП - суду не відомі, про притягнення до адміністративної відповідальності за,-
ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
08.09.2025 року о 19 год. 00 хв. траса Н-13 2 25 км, водій транспортного засобу MITSUBISHI OUTLANDER з державним номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_1 при виїзді із прилеглої території не надав дорогу автомобілю Опель з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі та здійснив зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.2 ПДР та п.2.3.б. ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
На підтвердження вини гр. ОСОБА_1 суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447791 від 08.09.2025 року, схема місця ДТП від 08.09.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 від 08.09.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.09.2025 року, фото таблицю з місця події та рапорт від 08.09.2025 року, довідку про наявність посвідчення водія від 15.09.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що своїм діянням гр ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Враховуючи характер та ступінь адміністративного правопорушення, обставини справи, вважаю, що гр ОСОБА_1 , слід призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, ст.ст. 283, 284 КпАП України, суддя, -
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП - суду не відомі, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. /вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок/.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт та РНОКПП - суду не відомі, на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова