308/15486/25
23.10.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за позовом громадянина Азербайджану ОСОБА_1 до Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження,-
Адвокат Кравченко Т.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій просять зупинити виконання рішення №212313010009484 Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про примусове повернення громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства до закінчення розгляду адміністративного позову в суді.
Заявник обґрунтовує заяву про забезпечення позову тим, що предметом спору по даній справі є оскарження рішення №212313010009484 про примусове повернення громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства. Стверджує, що є підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до 25.10.2025, позивачу необхідно буде покинути територію України, не дочекавшись кінцевого рішення суду та залишити свою сім'ю без батька, що може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та наведені в ній підстави для вжиття відповідних заходів, з урахуванням положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника). Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Одним з механізмів забезпечення ефективного правового захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Суд має право зупинити рішення про примусове повернення особи з підстав та в порядку, передбаченому статтями 150-154 КАС України.
Предметом спору у даній праві є оскарження рішення №212313010009484 Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про примусове повернення громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
Згідно з частиною 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 2, 3 ч.3статті 44 КАС України учасники справи мають право зокрема подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Оскаржуване рішення про примусове повернення до країни походження зобов'язує позивача примусово повернутися до країни походження та покинути територію України у термін до 25.10.2025, що з огляду на строк має ймовірність унеможливлення особистої участі позивача під час розгляду справи.
Верховний Суд у справі №808/2206/18 зазначив: заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, що можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є співмірною з позовними вимогами. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких звернувся до суду, тому заяву про забезпечення позову належить задовольнити.
Керуючись статтями 2,5,9,44,150-154,241-243,248,256,294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити дію рішення Ужгородського відділу №2 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства № 2123130100019484 від 26.09.2025 року громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання його покинути територію України у термін до 25.10.2025 року - до набрання рішенням у справі № 308/15486/25 законної сили.
Ухвала про забезпечення позову належить негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Хамник