Справа № 308/6998/25
(заочне)
02 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
за участю секретаря судового засідання Фетько І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовну заяву мотивує тим, що 24.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4415867 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 17 600 грн. строком на 364 днів. Крім цього, того ж дня між сторонами було укладено Додатковий договір, згідно якого ОСОБА_1 було додатково надано 1 400 грн.
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зазначає, що 23.09.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу №23/09/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» передає (відступає) ТОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Вказує, що ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 129 640 грн., з яких: 19 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 101 140 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9 500 грн. - штрафні санкції. Крім того, ТОВ «Українські фінансові операції» нараховано 71 725 грн. відсотків за 151 календарний день.
Таким чином, представник позивача вказує, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 191 865 грн.
На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість у розмірі 191 865 грн. та понесені судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву, згідно якої просить у випадку неявки представника позивача у судове засідання проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзиву чи заперечень на позов не подавав.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4415867 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 17 600 грн. строком на 364 днів. Крім цього, того ж дня між сторонами було укладено Додатковий договір, згідно якого ОСОБА_1 було додатково надано 1 400 грн.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором.
В подальшому, 23.09.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено Договір факторингу №23/09/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» передає (відступає) ТОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
З наданого позивачем розрахунку слідує, що ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 129 640 грн., з яких: 19 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 101 140 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9 500 грн. - штрафні санкції.
Отже, ТОВ «Українські фінансові операції», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за Договором №4415867 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на загальну суму 129 640 грн., що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.
Із ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов'язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «Українські фінансові операції», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої заборгованості за Договором №4415867 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.02.2024, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення нарахованих ТОВ «Українські фінансові операції» процентів за 151 календарний день на суму 71 725 грн., суд виходить з наступного.
Згідно правової позиції, яка викладена у пунктах 48-55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, яка полягає в тому, що з дня закінчення строку дії кредитного договору відносини між банком та відповідачем за своєю суттю перейшли з кредитних правовідносин, які передбачають правомірне користування чужими грошовими коштами зі сплатою відповідних процентів визначених у договорі, у відносини незаконного користування чужими грошовими коштами, тобто перейшли в охоронні правовідносини, права та інтереси позивача за якими забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Тобто, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на те, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, то після вказаної дати позивач не міг такі проценти нараховувати.
Зважаючи на правові висновки, викладені у пунктах 48-55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, не перевіряючи обґрунтованість суми боргу, право вимоги на яку позивач отримав після укладення договору факторингу, на переконання суду, позивач неправомірно здійснив нарахування відсотків за користування кредитом після отримання права вимоги (спливу строку кредитування), а відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості за відсотками до задоволення не підлягають.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «Українські фінансові операції» судові витрати в сумі 2 422,4 гривень судового збору.
Також, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу. Проте, в ході розгляду справи стороною позивача не було надано документів, що свідчать про понесення витрат саме у такому розмірі та про здійснення їх оплати.
З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що позивачем не обґрунтовано належними доказами заявлену суму заявлених витрат на правову допомогу, а тому така вимога до задоволення не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, заборгованість за Договором №4415867 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.02.2024 року у розмірі 129 640 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896) судові витрати в розмірі 2 422.4 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. сорок коп.) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Т.Р. Деметрадзе