Справа №303/7868/25
2/303/2987/25
про залишення позовної заяви без руху
20 жовтня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Мукачівської територіальної громади в особі Мукачівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно з ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
Так, відповідачем у позові зазначено - Мукачівську територіальну громаду в особі Мукачівської міської ради, однак код ЄДРПОУ 38625180, вказаний позивачем в позові, присвоєно юридичній особі з іншим найменуванням, а саме Мукачівській міській раді.
Таким чином, судом встановлено, що вказані у позові найменування і код ЄДРПОУ відповідача не співпадають.
За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, суд вважає, що позивачу слід визначитися із вірним найменуванням та/або ідентифікаційним кодом відповідача.
Також позивачем не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Нормативної дефініції дійсної вартості майна чинне законодавство України на сьогодні не містить.
Водночас у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до положень Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1440 від 10.09.2003 ринкова вартість майна - це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Отже, поняття "дійсна вартість майна" є за своїм змістом тотожним поняттю "ринкова вартість майна"
Дійсна (ринкова) вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 N 2658-III (далі - Закон).
Відповідно до положень статті 12 Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Строк дії звіту про оцінку майна не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті (пункт 2 розділу IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 за N 658).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У позовній заяві представник позивача вказав ціну позову 1 488,00 грн., дійсна вартість спірного майна визначена на підставі висновку про вартість майна від 14.03.2025 року і становить 148 726,49 гривень.
Очевидно, що така вартість та механізм її визначення (на підставі висновку про вартість майна, складеного 14.03.2025) не відповідають вимогам встановлення дійсної вартості майна для визначення ціни позову і суми судового збору, яку має сплатити позивач.
Будь-яких інших доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна представник позивач не надав.
Наведене, з огляду на приписи Закону України "Про судовий збір", унеможливлює визначення правильної суми сплаченого судового збору.
Отже, позивачу необхідно визначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості спірного майна, з поданням належних і допустимих доказів такої вартості, і, у разі необхідності, доплатити судовий збір за пред'явлену майнову вимогу.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 до Мукачівської територіальної громади в особі Мукачівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Курах