справа № 936/1290/25
Провадження № 2/936/315/2025
22.10.2025 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Сухої Н.І., при секретарі судового засідання Мельничок М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Стислий виклад позиції сторін.
ТОВ "Споживчий центр" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 29.12.2024 уклали Кредитний договір (оферти) № 29.12.2024-100000912, за умовами якого позивач надає відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн, строком на 140 днів, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
Відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата по кредитному договору № 29.12.2024-100000912 на суму 3 380,98 грн від 12.01.2025, на суму 3 230,98 грн від 25.01.2025 та на суму 3 230,98 грн від 07.02.2025, у зв'язку з цим під час формування довідки про заборгованість та суми позову було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 34 772,58 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 844,06 грн, по процентам 13 578,52 грн та неустойка 7 350 грн, через що позивач змушений звернутися до суду.
Заяви, клопотання учасників справи.
Представник позивача Чехун Ю.В. в судове засідання не з'явився, однак, у позовній заяві, просив справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , яка про день, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення судового розгляду справи, про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов від неї не надходило.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 18.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 07.10.2025, у зв'язку із неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 21.10.2025.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзиву на позов і позивач не заперечуєпроти такого вирішеннясправи.
З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву не подав, суд на підставі статей 280-282 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, зазначає таке.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
29.12.2024 ОСОБА_1 на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» підписала пропозицію позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та надала ТОВ «Споживчий центр» заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 29.12.2024 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно із ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Також, 29.12.2024 відповідач одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору підписала відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 29.12.2024-100000912, який є частиною електронного кредитного договору, укладеного у порядку, передбаченому Законом України «Про електроннукомерцію».
Таким чином, 29.12.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 29.12.2024-100000912, за яким позивач надав, а відповідач отримала кредит у розмірі 15 000 грн строком на 140 днів, дата повернення кредиту - 17.05.2025.
При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID НБУ, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Відповідно до умов кредитного договору № 29.12.2024-10000091 від 29.12.2024, сторони погодили наступні умови кредитування: дата надання/видачі кредиту 29.12.2024; сума кредиту 15000,00 грн; строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 17.05.2025; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього періоду, на який надається кредит; денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.82% = (17309,68 / 15000)/140 х 100%; комісія, пов'язана з наданням кредиту 15% від суми кредиту та дорівнює 2 250,00грн. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-74ХХ-ХХХХ-7516. Також умовами кредитного договору встановлено та погоджено сторонами графік помісячних платежів, в розмір яких входять сума кредиту, процентів та комісії.
Видача кредитних коштів за договором кредиту в сумі 15 000,00 грн підтверджується квитанцією про електронний переказ коштів від 29.12.2025, сформованою платіжним сервісом ТОВ «УПР» i.Рау.ua, на платіжну картку відповідача №5168-74ХХ-ХХХХ-7516 . Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі згідно умов договору.
За умовами кредитного договору відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.
Як вбачається з даних довідки-розрахунку про стан заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 29.12.2024-10000091 від 29.12.2024 складає 34 772,58 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 844,06 грн, по процентам 13 578,52 грн та неустойка 7 350 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення коштів не виконав, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за вказаним договором та понесені судові витрати в розмірі 2 422,40 грн судового збору.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Норми права, якимикерується суд при вирішенні спору.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зіст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)
Абзац 2 ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 в справі №732/670/19, від 23.03.2020, в справі № 404/502/18, від 07.10.2020 в справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту, процентів за його користування та неустойки відповідно до умов кредиту, оскільки кредит ним не повернуто, проценти не сплачені.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, зобов'язання за основною сумою боргу за договором складає 34 772,58 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13 844,06 грн, по процентам 13 578,52 грн та неустойка 7 350 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».
При цьому відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Споживчий центр», не довів відсутність заборгованості.
Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.
Положення п. 18 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 7 350 грн неустойки, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.
Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що з підписанням зазначеного вище кредитного договору у формі електронного документа між сторонами виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.
Позивач взяті на себе за цим договором зобов'язання виконав у повному обсязі, наддав кредитні кошти відповідачу. Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.
Разом з тим, суд враховує, що відповідач відзиву на позов та будь-яких заперечень з приводу позовних вимог позивача не надав.
Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 29.12.2024-10000091 від 29.12.2025 в розмірі 27 422,58 грн, розрахунок відсотків по договору, зважаючи на фактичні строки користування кредитними коштами обумовлені договором, за період з 29.12.2024 по 22.02.2025 становлять 13 578,52 грн.
У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» неустойки за прострочення повернення кредиту в сумі 7 350,00 грн, необхідно відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8%, що становить 2 422,40 грн.
Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 27 422,58 грн, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позову судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 910,37 грн, виходячи з обрахунку: 27 422,58 грн (розмір задоволеного позову) х 2422,40 грн : 34 772,58 грн (сума пред'явленого позову).
Керуючись ст.ст.4,13,19,76,81,89,141, 258,263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд,
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833) заборгованість в розмірі 27 422,58 (двадцять сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 58 коп основного боргу та судовий збір у сумі 1 910 (одна тисяча дев'ятсот десять) гривень 37 коп.
У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 7 350,00 грн відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Заочне рішення набирає законної сили, якщо продовж строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833).
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Суха Н.І.