22 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1141/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс»
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 (головуючий - Лакіза В. В., судді: Білоусова Я. О., Крестьянінов О. О.) і ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 (суддя Аріт К. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс»
до: (1) Харківської міської ради; (2) ОСОБА_1
про звільнення майна з-під арешту.
(уповноважені представники сторін у судове засідання не з'явились)
Узагальнений зміст і обґрунтування позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Астер-Фінанс», позивач) звернулося до суду з позовом до Харківської міської ради та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про звільнення з-під арешту нежитлової будівлі загальною площею 298 кв. м. у АДРЕСА_1 (далі - нежитлова будівля).
2. Позивач зазначає, що на підставі договору факторингу від 04.07.2024 №04/07/2024-1 набув право вимоги виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 28.01.2008 № 805/6/18/8-014, які забезпечені іпотекою нежитлової будівлі за договором іпотеки від 28.01.2008 № 805/13/18-5/8-070, за яким іпотекодавцем виступила ОСОБА_1 .
3. На підставі іпотечного застереження в зазначеному договорі іпотеки ТОВ «ФК «Астер-Фінанс», як іпотекодержатель, звернуло стягнення на предмет іпотеки та 27.11.2024 зареєструвало за собою право власності на нежитлову будівлю. Проте набуте позивачем нерухоме майно перебуває під арештом, накладеним за ухвалою суду у справі № 640/16789/17 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, що перешкоджає позивачу в реалізації своїх правомочностей власника майна.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Господарський суд Харківської області ухвалою від 20.05.2025, яку залишив без змін Східний апеляційний господарський суд постановою від 17.07.2025, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
5. Суди обох інстанцій зазначили, що правовідносини між позивачем та одним із відповідачів ( ОСОБА_1 ) ґрунтуються на іпотечному договорі, укладеному на забезпечення виконання кредитних зобов'язань фізичною особою і арешт на набуте позивачем від відповідачки-2 нежитлове приміщення також був накладений судом цивільної юрисдикції. Ураховуючи суб'єктний склад та характер спірних правовідносин, даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а підвідомчий суду цивільної юрисдикції.
6. Суди також встановили, що ОСОБА_1 померла ще в 2023 році, тобто до пред'явлення позову у цій справі. Оскільки правовідносини, які виникли між сторонами спору (щодо прав на нерухоме майно), допускають правонаступництво, то відсутні підстави для закриття провадження в частині позовних вимог до відповідача-2 на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 ГПК України.
Касаційна скарга
7. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а цю справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
8. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій порушили статті 4, 13, 20, 45, 86 ГПК України. На переконання позивача, наявність спадкоємців померлої особи - це факт, який підлягає доказуванню в установленому законом порядку. Проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відкриття спадкової справи, прийняття спадкоємцями спадщини після померлої ОСОБА_1 . Отже, відносно вказаної особи не можуть бути розглянуті позовні вимоги, а тому ТОВ "ФК "Астерс-Фінанс" правильно обрало юрисдикцію даного спору.
Узагальнені аргументи інших учасників справи
9. Відповідачі своїм правом на подання відзивів не скористалися.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
10. За приписами статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
11. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
12. Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.
13. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
14. Загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
15. Так, предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: (1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; (2) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
16. Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
17. Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
18. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.
19. При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
20. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21).
21. Крім того, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносинах, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, а по-друге, суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України).
22. Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
23. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18 вказала, що вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
24. З обставин цієї справи слідує, що ТОВ «ФК «Астер-Фінанс» заявило у ній вимогу про звільнення з-під арешту нежитлового приміщення, визначивши відповідачами Харківську міську раду та ОСОБА_1 . Зазначало, що арешт на нежитлове приміщення накладений за ухвалою суду у межах цивільного спору у справі № 640/16789/17, сторонами якого є Харківська міська рада та ОСОБА_1 . У свою чергу ТОВ «ФК «Астер-Фінанс» набуло право власності на спірне нежитлове приміщення в процедурі звернення стягнення на це майно за договором іпотеки від 28.01.2008 № 805/13/18-5/8-070 від іпотекодавця ОСОБА_1 .
25. Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 не має статусу підприємця та не діє у спірних правовідносинах як суб'єкт господарювання, а правовідносини між учасниками цього спору не є господарськими. Навпаки із позову ТОВ «ФК «Астер-Фінанс» вбачається, що позовна вимога звернута ним до ОСОБА_3 саме як до фізичної особи - іпотекодавця та сторони судового провадження (цивільної юрисдикції), у межах якого суд наклав арешт на нежитлове приміщення.
26. З урахуванням наведеного Верховний Суд погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що спір, який виник між сторонами у цій справі, має розглядатися за правилами цивільного судочинства й ознак господарського немає.
27. Заперечуючи висновки судів щодо юрисдикційної належності даного спору, позивач звертається до аргументу про те, що смерть ОСОБА_3 за відсутності доказів існування її спадкоємців виключає розгляд судом звернутих до цієї особи позовних вимог, що у такий спосіб свідчить про належність спору до юрисдикції господарського суду.
28. Проте, колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
29. З наведеної процесуальної норми випливає, що господарський суд закриває провадження у справі на її підставі лише при наявності двох умов: смерті фізичної особи або оголошення її померлою чи припинення юридичної особи та, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва відповідних прав та обов'язків такої особи.
30. Тобто, закриття провадження у справі за наявності факту смерті учасника справи є можливим лише тоді, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
31. Правовідносини у даній справі стосуються речових прав на нерухоме майно, які допускають правонаступництво прав та обов'язків ОСОБА_1 в порядку положень Книги шостої Цивільного кодексу України (спадкове право). Отже, відсутні підстави для закриття провадження у цій справі у зв'язку зі смертю вказаної особи, про що обґрунтовано й зазначили суди попередніх інстанцій.
32. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, відтак обґрунтованим є і закриття провадження у справі у зв'язку непоширенням на неї юрисдикції господарських судів. Доводи, викладені в касаційній скарзі такого висновку не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
33. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
34. Враховуючи наведені положення закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у цій справі, колегія суддів Верховного Суду вирішила, що касаційна скарга позивача є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийняті у справі ухвала і постанова відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані.
Розподіл судових витрат
35. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Астер-Фінанс» залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 і ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 у справі № 922/1141/25 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С. Зуєв В. А.