Іменем України
13 жовтня 2025 року м. Чернігів справа № 927/640/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Балан Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код 43173325) 03039, м. Київ, проспект Голосіївський, 50 14002, м. Чернігів, проспект Миру, 43 (адреса для листування)
до Товариства з обмеженою відповідальності “Сіверавіа» (код 42793404) 14029, м. Чернігів, вул. Рятувальників, 1
про стягнення 754 128 грн 49 коп.
за участі представників учасників справи:
від позивача: Помаз В.В. (в порядку самопредставництва)
від відповідача: Прохоренко О.Є. (в порядку самопредставництва), Підгорний К.Є. - адвокат (ордер серії СВ № 1136617 від 28.07.2025)
23 червня 2025 року через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 20.06.2025 № 52-7-891 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіверавіа» про стягнення 607 224,72 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 146 903,77 грн трьох процентів річних від простроченої суми.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо проведення своєчасного погашення заборгованості за розрахунками з бюджетом згідно укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" (код за ЄДРПОУ 07978157, м. Чернігів, вул. Рятувальників (О.Кошового), буд. 1) за результатами електронного аукціону № SPE001-UA-20230712-50589 від 01.08.2023.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2025 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;
призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 29 липня 2025 року;
встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
11.07.2025, у встановлений судом процесуальний строк, через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 10.07.2025 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, 16.07.2025, у встановлений судом процесуальний строк (документ сформований в системі 15.07.2025), до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 15.07.2025 на позовну заяву (доповнений), який також містить заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог.
25.07.2025 через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 25.07.2025 № 52-7-1075 на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача.
28.07.2025 через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 28.07.2025 відповідача про розподіл судових витрат.
У підготовчому засіданні 29.07.2025 повноважний представник відповідача повідомив про намір скористатися своїм процесуальним правом на подання заперечення.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2025 постановлено:
продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;
закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11 вересня 2025 року на 10 год. 00 хв.;
викликати для участі в судовому засіданні представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях в якості позивача. Повідомити позивача, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
викликати для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіверавіа» в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;
встановити процесуальний строк для подання відповідачем заперечення - до 05.08.2025 включно.
Ухвала суду від 29.07.2025 направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованих з комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 29.07.2025 о 18:07 та о 18:10.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 29.07.2025 є такою, що отримана адресатами 30.07.2025.
05.08.2025, у встановлений судом процесуальний строк, через систему “Електронний суд» відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подано заперечення від 04.08.2025.
10.09.2025 через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 10.09.2025 відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному його повноважного представника - адвоката Підгорного К.Є., на підтвердження чого надана копія медичного висновку про тимчасову непрацездатність.
До початку судового засідання 11.09.2025 о 08:53 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з'явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, а о 08:54 - повідомлення про підвищену небезпеку з повітря у м. Чернігові та Чернігівській територіальній громаді.
Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов'язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.
Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 11.09.2025 на 10:00 судове засідання по даній справі не проводилось; даний факт підтверджується також Актом від 11.09.2025 № 184-25 щодо оголошення повітряної тривоги.
Ухвалою від 11.09.2025 суд повідомив позивача про призначення судового засідання на 30.09.2025 о 09:00.
В судовому засіданні 30.09.2025 суд оголосив перерву до 07.10.2025 до 11:00.
07.10.2025 через систему “Електронний суд» позивачем до Господарського суду Чернігівської області подано пояснення по справі, в якому зазначив, що в позовній заяві допущено помилку в механізмі нарахування штрафних санкцій, замість штрафу по п.8.2 договору помилково вказано нарахування інфляційного збільшення на суму боргу перед бюджетом, а предмет та підстава позову стосуються саме несвоєчасного виконання п.6.4.1 договору та відповідного нарахування штрафу у сумі 10% згідно п.8.2 договору.
В судовому засіданні 07.10.2025 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 13.10.2025 до 10:00.
В судовому засіданні 13.10.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
29 серпня 2023 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіверавіа» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства « 171 Чернігівський ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 07978157, м. Чернігів, вул. Рятувальників (Кошового), 1) за результатами електронного аукціону SPE001-UA-20230712-50589 від 01.08.2023.
Зазначений договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловол С.М. та зареєстровано в реєстрі за №343.
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства « 171 Чернігівський ремонтний завод", код ЄДРПОУ 07978157, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Рятувальників (Кошового), 1, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, виконати визначені в договорі умови. Покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу об'єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 1320600 грн.
Згідно п.2.1 Договору право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладання договору та підписання акту приймання-передачі об'єкта приватизації, але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такого дозволу вимагається законом.
23.08.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ТОВ «Сіверавіа» був складений та підписаний акт приймання-передачі Єдиного майнового комплексу Державного підприємства « 171 Чернігівський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 07978157, м. Чернігів, вул. Рятувальників, 1).
29.08.2023 відповідно до витягу № 344548106 з Державного реєстру речових прав за ТОВ «Сіверавіа» зареєстровано право власності на об'єкт малої приватизації « 171 Чернігівський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 07978157, м. Чернігів, вул. Рятувальників, 1).
В пункті 6.4.1 Договору сторони погодили, що з моменту переходу права власності Покупець зобов'язаний виконати умови продажу Об'єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме: забезпечити погашення протягом 6 місяців боргів із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації, наведених у додатку № 3, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Додатком 3 до Договору визначена заборгованість із заробітної плати та перед бюджетом станом на 01.07.2023 року за даними фінансової звітності ДП «171 ЧРЗ», а саме:
із заробітної плати - 1720436,17 грн.;
аліментів - 6522,35 грн.;
ПДВ- 3167592,09 грн.;
ПДФО - 460602,56 грн.;
Військового збору - 35435,22 грн.;
ЄСВ - 591677,29 грн.;
Податку на землю - 3160288,30 грн.;
Податку на прибуток - 384749,58 грн.
Згідно з п. 3.1 Договору покупець, який придбав об'єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав і обов'язків відповідно до умов договору та законодавства України.
Платіжною інструкцією №56 від 18.11.2024 Покупцем сплачено заборгованість з ПДВ в сумі 300 000,00 грн. Платіжною інструкцією №112 від 18.11.2024 Покупцем сплачено заборгованість з ПДВ в сумі 200 000,00 грн. Платіжною інструкцією №810 від 11.12.2024 Покупцем сплачено заборгованість з податку на землю в сумі 3 160 288,30 грн. Платіжною інструкцією №809 від 11.12.2024 Покупцем сплачено заборгованість з ПДВ в сумі 2 622 331,19 грн.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору Покупець несе відповідальність встановлену цим Договором та законодавством України.
В абзаці другому Пункту 8.2 Договору сторони погодили, що в разі невиконання покупцем умов цього договору щодо недопущення виникнення податкового боргу Покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків суми податкового боргу.
Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач перераховував платежі, визначені у додатку №3 до Договору з порушенням терміну сплати, передбаченого п.6.4.1, а тому заявляє до стягнення штрафні санкції в сумі 754128,49 грн, в т.ч. 607224,72 грн інфляційних та 146903,77 грн 3% річних.
У поданому поясненні від 07.10.2025 позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши, що в позовній заяві допущено помилку в механізмі нарахування штрафних санкцій, замість штрафу по п.8.2 договору помилково вказано нарахування інфляційного збільшення на суму боргу та заявив до стягнення штрафні санкції в сумі 754128,49 грн (628261,94 грн штраф + 129094,92 грн 3% річних - 3228,37 грн часткова оплата відповідачем в досудовому порядку).
За частиною 1 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об'єктів приватизації здійснює орган приватизації.
Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
За частиною 1 статті 2 цього Закону, основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності в структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.
За частиною 2 статті 26 Закону, до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включаються передбачені умовами аукціону, викупу, зобов'язання сторін, у тому числі з погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства.
З моменту переходу права власності на об'єкт приватизації покупець, який придбав об'єкт приватизації, зобов'язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Одним з обов'язків покупця згідно умов договору (п.6.4.1) визначено погашення протягом 6 місяців боргів із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації, наведених у додатку № 3, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір є підставою для виникнення в сторін господарських зобов'язань, за приписами статей 11, 509, 526, 525, 629 ЦК України, взяті сторонами зобов'язання є обов'язковими до виконання.
За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до статей 610 - 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Сторони в п. 8.2. Договору встановили, що в разі невиконання покупцем умов цього Договору щодо недопущення виникнення податкового боргу, покупець сплачує штраф у розмірі 10% суми податкового боргу.
Нарахування штрафу згідно п.8.2 договору позивач обґрунтовує порушенням відповідачем строків погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом передбачених п.6.4.1.
Суд не може погодитися з такою позицією відповідача, оскільки в п.8.2 договору не визначена умова щодо нарахування штрафу за порушення строків погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, натоміть сторони передбачили умову нарахування штрафу - у разі невиконання покупцем умов цього договору щодо недопущення виникнення податкового боргу.
Як свідчать матеріали справи, зокрема Додаток №3 до договору, наявність податкового боргу існувала на момент укладання договору купівлі-продажу від 29.08.2023 і у відповідача згідно даного договору виник обов'язок щодо його погашення.
Суд бере до уваги, що в постанові Верховного Суду від 14.05.2022 у справі № 944/3046/20 зроблено висновок, що "у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem (лат. "verba chartarum forties accipiunter contra proferentem")" слова договору повинні тлумачитись проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно зробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про безпідставність нарахування позивачем штрафу у розмірі 10% від суми податкового боргу згідно п.8.2 Договору за порушення строків погашення боргів перед бюджетом, визначених п.6.4.1 Договору.
Щодо нарахування позивачем 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суми, які кредитор може стягнути з боржника відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України носять компенсаторний характер, а право на їх стягнення з'являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора.
Так, заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Так само господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.06.2019 року у справі № 646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 вказувала про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди (постанова Верховного Суду від 07.04.2020 року у справі № 910/4590/19).
Згідно з Договором грошовим зобов'язанням TOB «Сіверавіа» перед Позивачем є сплата ціни продажу об'єкту приватизації, що відповідачем виконано своєчасно і в повному обсязі, зокрема у п.1.1 договору зазначено, що покупець сплатив у повному обсязі ціну продажу об'єкта приватизації, визначену за результатами електронного аукціону, яка становить 1320600 грн. Отже в даному випадку відсутнє неправомірне користування боржником грошовими коштами кредитора і нарахування 3% річних на суми податкового боргу є безпідставним.
Суд також враховує, що відповідно до п. 41.3. ст. 41 Податкового кодексу (далі - ПК) України державні податкові інспекції є структурними підрозділами територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та діють на підставі положень про такі територіальні органи, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в межах функцій, визначених статтею 19-3 цього Кодексу.
Фонд державного майна України та Позивач, як його структурний підрозділ, в своїй діяльності керуються вимогами Закону України «Про Фонд державного майна України», статтею 1 якого встановлено статус Фонду - Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Порядок погашення заборгованості по ПДВ та земельного податку на користь бюджету регулюється ПК України. Саме ПК України передбачено порядок і застосування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату боргу по вказаних категоріях податків.
Згідно пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Як йдеться в пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41-цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 41.4, 41.6 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.
Згідно ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
З наведених норм чинного законодавства України та умов укладеного між сторонами Договору вбачається, що кредитором за зобов'язаннями ДП « 171 ЧРЗ» зі сплати до відповідних бюджетів ПДВ та податку на землю є не Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, а відповідні податкові органи України, які і мали право у встановленому порядку стягувати з платника податків податковий борг з ПДВ та податку на землю у разі його наявності.
Крім того, з наведених норм чинного законодавства України вбачається, що ст. 625 ЦК України може бути застосована лише до цивільних, а не до податкових відносин, тоді як відносини щодо сплати ДП « 171 ЧРЗ» до відповідних бюджетів ПДВ та податку на землю цивільними не являються адже є такими, що врегульовані нормами ПК України.
Також, нормами ПК України не передбачено можливості нарахування на суми визначених відповідно до цього Кодексу грошових зобов'язань зі сплати ПДВ та податку на землю інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України. Спеціальним видом відповідальності за несвоєчасну сплату визначених відповідно до цього Кодексу грошових зобов'язань є нарахування пені, передбаченої ст. 129 ПК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сіверавіа» про стягнення 754 128 грн 49 коп. залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2025.
Суддя А.С.Сидоренко