8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21 жовтня 2025 року м. ХарківСправа № 922/153/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (61036, м. Харків, вул. Тепловозна, 8)
до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7), 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16), 3. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), 4. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про за участю представників: визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, скасувавши його державну реєстрацію; витребування нежитлових приміщень та припинення права власності
прокурора - Панова М.С.,службове посвідчення №081737 від 11.08.2025,
відповідача 1 - Буряковська О.Ю., самопредставництво,
відповідача 2 - Буряковська О.Ю., самопредставництво,
відповідача 3 - не з'явився,
відповідача 4 - не з'явився,
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою за вих.54-111-22 від 14.01.2022 до відповідачів: 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3. ОСОБА_1 , 4. ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування додатку до рішення; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, скасувавши його державну реєстрацію; витребування нежитлових приміщень та припинення права власності.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2022 у справі № 922/153/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01.03.2022 об 11:00.
Втім призначене підготовче засідання не відбулось у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні через військову агресію Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.05.2022 у справі № 922/153/22 відкладено підготовче засідання без визначення дати наступного судового засідання, та запропоновано всім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі в розгляді справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2022 у справі 922/153/22 призначено підготовче засідання на 02.08.2022 об 11:30.
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання про застосування строку позовної давності відповідача 2 (вх. №7347/22) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання про застосування строку позовної давності відповідача 1 (вх. №7348/22) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку содовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 (вх. № 7349/22).
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду (вх. № 7350/22).
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано відзив на позовну заяву відповідача 2 (вх. № 7353/22) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Прокурор, який брав участь в підготовчому засіданні 02.08.2022, проти зупинення провадження у справі № 922/153/22 заперечував.
Відповідачі 1, 2, в свою чергу, клопотання міськради про зупинення провадження у справі підтримали, та просили суд його задовольнити, оскільки висновки судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 925/1133/18 стосуватимуться обов'язку прокурора, при самостійному зверненні до суду за захистом порушених прав дотримання процедури, встановленої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення відповідного органу про звернення із позовом у випадку та визначення такого органу одним із співвідповідачів
Відповідачі 3, 4 у підготовче засідання 02.08.2022 не з'явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялися належним чином.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.08.2022 у справі 922/153/22 клопотання Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (відповідача 2) про зупинення провадження у справі (вх. № 7349 від 28.07.22) задоволено, провадження по справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
22.09.2025 у системі документообігу суду зареєстровано від Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області зареєстровано заяву про поновлення провадження у справі (вх. №21880).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2025 у справі № 922/153/22 провадження у справі № 922/153/22 поновлено та підготовче засідання призначено на 21.10.2025 на 11:00.
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від прокуратури надійшла заява про зміну предмета позову (вх. №24404).
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 4 надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 24411), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 4 надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі уповноваженого представника відповідача 4 (вх. №24415), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшли письмові пояснення (вх. №24442), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшли письмові пояснення (вх. №24443), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Прокурор у підготовче засідання 21.10.2025 з'явився та підтримав подану раніше заяву про зміну предмета позову (вх. №24404 від 21.10.25), яку просить суд прийняти до розгляду та розглядати справу в подальшому з її врахуванням
Відповідач 1 у підготовче засідання 21.10.2025 з'явився.
Відповідач 2 у підготовче засідання 21.10.2025 з'явився.
Відповідач 3 у підготовче засідання 21.10.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Разом з цим, суд зазначає, що копія ухвали про поновлення провадження у справі від 29.09.2025, яка надсилалась судом на адресу відповідача 3, зазначену в позовній заяві повернулась 08.10.2025 до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, з метою повідомлення відповідача 3 про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв'язку, повідомлені позивачем у позовній заяві. Разом з тим, телефонограма відповідачем прийнята не була.
Відповідач 4 у підготовче засідання 21.10.2025 не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: "Ухвала про поновлення" від 29.09.2025 до електронного кабінету представника відповідача 4 підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Щодо заяви прокурора про зміну предмета позову суд зазначає наступне.
Положення ч.3 ст.46 ГПК України надають позивачу процесуальну можливість змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Отже, зміна предмету позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У поданій заяві про зміну предмета позову прокурором зазначено про те, що позовна заява окружної прокуратури у справі, що розглядається, обґрунтована порушенням Харківською міською радою умов та порядку приватизації під час прийняття рішення (п. 38 додатку) до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18, що призвело до укладення 29.05.2018 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Геворк'ян А.О. договору купівлі-продажу № 5571-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 773, на підставі якого шляхом викупу за 77 880,00 грн, з ПДВ, у власність ФОП Геворк'ян А.О. перейшло все майно, яке було орендовано на підставі договору № 1951 від 10.04.2017, а саме: нежитлові приміщення першого поверху № 14-1, 14-1а, 14-1б, 14-2 житлового будинку літ. “Б-2» загальною площею 31,3 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Акт прийому-передачі складений 31.05.2018. Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що 19.06.2018 на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. зареєстрованим за № 1951 право власності на спірні нежитлові приміщення перейшло до ОСОБА_1 . В подальшому 25.10.2018 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шеметовою О.В., зареєстрованим за № 31411523, право власності на нежитлові приміщення перейшло до Азаркіної Ірини Сергіївни. Наразі власником майна, відповідно до даних ДРРП, є Азаркіна І.С.
Так, прокурором у заяві вказано про те, що Харківська міська рада дійсно має право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках таких продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об'єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
У даному випадку, на переконання прокурора, Геворк'ян А.О. жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об'єкту нерухомого майна в оренді не здійснила. У звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заяві Геворк'ян А.О. з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. Геворк'ян А.О. до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна та приватизації, не подавало документи, передбачені п.2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Таким чином, на переконання прокурора, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем.
Разом з тим, прокурором в позовній заяві однією з позовних вимог визначено вимогу про визнання незаконним та скасування п. 38 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18. Так, приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Згідно з ч. 1 ст. 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. З огляду на вищевикладене, оскільки приватизація спірного майна проведена із порушенням норм чинного законодавства, тому рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18 є незаконним в частині пункту 38 додатку є незаконним, у зв'язку з тим, що прийнято з порушенням вимог ст. 345 ЦК України, ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 1, 2, 4, 29, Закону України “Про приватизацію державного майна», ст.ст. 11, 18 2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).
Крім того, прокурором у заяві наголошено про те, що згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Отже, на переконання прокурора, пред'явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.
Також прокурором зазначено про те, що позовна вимога про витребування спірного майна у Азаркіної І.С. є достатньою для забезпечення відновлення права власності Харківської міської територіальної громади та визнання недійсним договору купівлі- продажу від 29.05.2018 та припинення права приватної власності на об'єкт нерухомого майна не вимагається. Таким чином, на переконання прокурора, рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18 вичерпало свою дію, як наслідок, визнання його незаконним та скасування є неефективним способом захисту порушеного права держави, тому в прокурора наявні підстави для зміни предмета позову шляхом виключення з прохальної частини позовної заяви вимоги про визнання незаконним та скасування п. 38 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18. Разом з цим, згідно з правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 910/8413/21 зазначено, що рішенням органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці є усталеним (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 83), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109), від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 (пункт 53)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред'явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - “суд знає закони». Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (пункт 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Метою позову про витребування майна з чужого володіння є забезпечення введення позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку позбавлення власника його нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на таке майно (близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 7 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) та № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028- 10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Харківська міська територіальна громада як власник спірного об'єкта нерухомості делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Отже воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Здійснення міською радою права власності, зокрема розпорядження майном, не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади. Такий правовий висновок зроблено в постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 26.11.2019 у справі №914/3224/16.
Крім того, прокурором у заяві відзначено, що відповідно до приписів частини 5 статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Таким чином, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада. Рішення суду про витребування нерухомого майна на користь його власника із чужого володіння є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (стаття 387 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212- 1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 38)).
Нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 28, вибули з власності територіальної громади міста в порушення вимог ст.ст. 11, 18-2 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» - шляхом їх викупу орендарем, ФОП Геворк'ян А.О., у позаконкурентний спосіб, за відсутності невід'ємних поліпшень орендованого майна в розмірі не менш як 25 відсотків його ринкової вартості. Таким чином, Харківська міська територіальна громада вправі витребувати у Азаркіної І.С. спірні нежитлові приміщення, тому при оцінці ухваленого рішення суду першої інстанції необхідно врахувати положення статті 387 ЦК України щодо витребування власником майна з чужого незаконного володіння. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог заяви про зміну предмета позову, прокурор просить витребувати у Азаркіної Ірини Сергіївни ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) нежитлові приміщення першого поверху № 14-1, 14-1а, 14-1б, 14-2 житлового будинку літ. “Б-2» загальною площею 31,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Кооперативна, 28, судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів та одночасно просить повернути Харківській обласній прокуратурі сплачений згідно з доданого платіжного доручення до позовної заяви судовий збір за три вимоги немайнового характеру.
Враховуючи вищенаведене, а також з огляду на зміст позовних вимог суд відзначає, що позивач скористався своїм правом на зміну предмета позову, не змінюючи при цьому підстав позову, тому подана заява відповідає встановленим законом вимогам, тому суд приймає її до розгляду.
Враховуючи викладене та з метою належного виконання завдань господарського судочинства та підготовки справи для розгляду по суті для надання можливості учасникам справи висловити свої аргументи і міркування щодо позову або мирно врегулювати спір, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст.ст.2, 12, 46, 234, 235, 252 Господарський процесуальний кодекс України, суд
1. Заяву прокурора про зміну предмету позову прийняти до розгляду та продовжити розгляд справи з урахуванням даної заяви.
2. Підготовче засідання відкласти на "18" листопада 2025 р. об 11:20 год.
3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 102.
Суд звертає увагу учасників справи на можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС.
4. Участь учасників справи у підготовчому засіданні визнати обов'язковою.
4-1. Повноваження учасників справи оформити у відповідності з вимогами ст. 60 ГПК України та надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя Є.М. Жиляєв