8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/481/17
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши скаргу стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій (вх.№22595 від 30.09.2025) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини"
до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"
про стягнення 15 000 000,00 грн
за участю представників:
стягувача - адвоката Спасибо В.В.
боржника - адвоката Чуб С.В.
державного виконавця - не з'явився
В провадженні судді Господарського суду Харківської області Бринцева О.В. перебувала справа №922/481/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 15 000 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2017 по справі №922/481/17 позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (63523, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. ім. В. Вєсіча, буд. 1, код ЄДРПОУ 00953042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" (61060, м. Харків, просп. Московський, буд. 142, код ЄДРПОУ 40951806) заборгованість у загальній сумі 15 000 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 225 000,00 грн.
31.03.2017 на примусове виконання вказаного судового рішення стягувачу видано наказ.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 по справі №922/481/17 спільну заяву ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" та ДП "НОВОПОКРОВСЬКИЙ КХП" про укладення мирової угоди задоволено. Затверджено мирову угоду у справі №922/481/17, укладену 31.03.2020 у редакції, викладеній у зазначеній ухвалі суду.
29.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" надійшла скарга на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій, яку зареєстровано 30.09.2025 за вх.№22595, в якій він просить суд:
1. Скасувати Постанову від 24.09.2025р. Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанської Яни Володимирівни по виконавчому провадженню № 79056717.
2. Зобов'язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанську Яну Володимирівну відновити виконавче провадження № 79056717 та вжити заходів щодо подальшого примусового виконання Ухвали Господарського суду Харківської області від "30" квітня 2020 р. у справі № 922/481/17.
В обгрунтування вказаної скарги зазначено зокрема, що 24.09.2025 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Яною Володимирівною винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню № 79056717 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що згідно наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 № 1574 “Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» (із змінами і доповненнями), боржник був включений до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2020 році.
Стягувач, посилаючись на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.06.2024 по справі № 335/1961/23, вважає, що орган виконавчої служби при винесенні 24.09.2025 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню № 79056717 припустив порушення норм ст. 8, ч.2 ст.19, ч.1, 2 ст.55, п. 9 ч.2 ст.129, ч.1, 2 ст. 129-1 Конституції України та ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов'язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави та державних підприємств.
07.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу (вх.№23315), в якому він просить відмовити в задоволенні скарги повністю, наполягаючи на тому, що державним виконавцем правомірно винесено оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій керуючись пунктом 12 частини 1 статті 34, статтею 35 Закону України “Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що боржника включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках згідно додатку 7 до наказу Фонду державного майна України 28.12.2019 № 1574 “Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році».
Також, представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить залучити до розгляду справи представника Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", який є стороною виконавчого провадження, та представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, та розглянути справу без участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за наявними у справі матеріалами.
08.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника боржника надійшов відзив на скаргу (вх.№ 23435), в якому він просить відмовити в задоволенні скарги повністю, наполягаючи на тому, що дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанської Яни Володимирівни є правомірними, а постанова про зупинення виконавчого провадження № 79056717 від 24.09.2025 є такою, що прийнята на підставі та в межах повноважень.
Водночас боржником зазначено, що стягувач вважає дії державного виконавця в частині зупинення виконавчого провадження такими, що порушують його права з огляду на висновки, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.06.2024 по справі № 335/1961/23, однак на відміну від цієї справи, у справі №335/1961/23 розглядалася скарга на дії Державного виконавця з виконання судового рішення про стягнення на користь фізичної особи заробітної плати та належних сум у зв'язку зі звільненням і Верховний Суд у прийнятті постанови від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 керувався, у тому числі, статтею 43 Конституції України, відповідно до якої: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Натомість у справі, яка розглядається, в межах ВП № 79056717 з примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області про затвердження мирової угоди у справі № 922/481/17 від 30.04.2020 відбувається стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" заборгованості, відтак мотиви і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, щодо незастосування норми пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і застосування норм Конституції України як норм прямої дії, у цьому контексті не є релевантними.
16.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника стягувача надійшли письмові пояснення (вх.№ 24102), в яких він просить задовольнити скаргу у повному обсязі та вважає, що жодних перепон для застосування правових висновків, викладених Верховним Судом у справі № 335/1961/23, не існує.
Присутній в судовому засіданні представник стягувача просив задовольнити скаргу повністю.
Присутній в судовому засіданні представник боржника просив відмовити в задоволенні скарги стягувача повністю.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 13.10.2025 по справі № 922/481/17 (суддя Чистякова І.О.), яку було надіслано до його Електронного кабінету: 13.10.25 20:24.
Суд, розглянувши клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про розгляд скарги без участі представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за наявними у справі матеріалами, дійшов висновку про його задоволення, оскільки згідно з ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка державного виконавця органу державної виконавчої служби, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Стосовно клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про залучення до розгляду справи представника боржника, який є стороною виконавчого провадження, та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у судовому засіданні лише за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Ця норма регулює розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, а не розгляд справ, де можуть брати участь інші сторони.
За таких обставин, клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про залучення на цій стадії справи представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, який не був учасником справи є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги, судом установлено наступне.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Однією із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Згідно з ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 по справі №922/481/17 спільну заяву ТОВ "Агропромисловий союз Харківщини" та ДП "НОВОПОКРОВСЬКИЙ КХП" про укладення мирової угоди задоволено. Затверджено мирову угоду у справі №922/481/17, укладену 31.03.2020, у редакції, викладеній у вказаній ухвалі.
10.09.2025 старшим державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Завалій Есмірою Тофіковною розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" від 05.09.2025 про примусове виконання судового рішення - ухвали Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 у справі № 922/481/17 про затвердження мирової угоди та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 79056717.
12.09.2025 старшим державним виконавцем Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Завалій Есмірою Тофіковною при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Харківської області від 30.04.2020 у справі № 922/481/17 про затвердження мирової угоди прийнято постанову про передачу виконавчого документа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі частини 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".
16.09.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Яною Володимирівною прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження № 79056717.
17.09.2025 боржник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою вих.№367 про зупинення виконавчого провадження № 79056717 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на те, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 204 "Про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", єдиний майновий комплекс підприємства боржника було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
24.09.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанською Яною Володимирівною було прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № 79056717 з примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 04.05.2020 у справі №922/481/17 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на те, що боржника - ДП "НКХП" включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, приватизацію яких розпочато в 2018-2019 роках згідно додатку 7 до наказу Фонду державного майна України 28.12.2019 № 1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році".
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1404-VIIІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з ч. 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Порядок та підстави для зупинення вчинення виконавчих дій визначені статтею 34 Закону № 1404-VIII.
Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Згідно з ч. 2 статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Частиною сьомою статті 35 Закону 1404-VIII встановлено, що у випадку, передбаченому пункту 12 частини першої статті 34 Закону 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об'єкта приватизації.
Отже положеннями Закону 1404-VIII передбачено обов'язок державного виконавця зупиняти вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Зазначена норма є чіткою, доступною та не передбачає винятків для окремих видів виконавчих документів чи категорій стягувачів.
Подібні по суті правові висновки неодноразово висловлювалися Верховним Судом (постанови від 11 вересня 2020 року у справі № 905/183/18, від 18 червня 2020 року у справі № 796/165/18, від 22 березня 2024 року у справі № 910/17385/19, від 15 травня 2024 року у справі № 906/136/23).
Тобто, включення підприємства до переліку об'єктів малої приватизації є безумовною підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Наведена норма є імперативною, а тому зобов'язує державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у визначених нею випадках.
Судом установлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Новопокровської комбінат хлібопродуктів" від 29.03.2017 № 204, Наказу Фонду державного майна України від 25.04.2018 № 539, Наказу Фонду державного майна України від 10.12.2021 № 2220 майно Державного підприємства "Новопокровської комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 00953042, місцезнаходження: Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. ім. В. Вєсіча, 1) як єдиний майновий комплекс було включено до об'єктів приватизації державного майна.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №908/4782/15, від 05.07.2021 у справі №910/2644/20, від 14.04.2021 у справі №923/566/20, від 10.11.2020 у справі №910/5812/19 та від 20.10.2020 у справі №910/7300/19, законодавцем в основу норми, визначеної у п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VІІІ, покладено принцип обов'язковості зупинення вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. При цьому, будь-яких виключень правова конструкція зазначеного пункту не передбачає.
На законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (див. постанови Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 911/862/22, від 22 квітня 2024 року у справі № 906/547/23).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16 зауважила, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації.
Подібні правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 904/11045/15, від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 22.03.2024 у cправі № 910/17385/19, від 15.05.2024 у справі № 906/136/23.
На законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника державного підприємства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення, а пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без розмежування окремих видів стягнення (постанова від 11.09.2020 у справі № 905/183/18, від 23.02.2023 у справі № 924/705/20).
Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії у такому виконавчому провадженні поки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 796/165/18, від 11.01.2023 у справі № 346/434/20, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 7/191-04).
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2024 у справі № 921/275/19 (ТОВ «КАТМА ГРУП») зазначено, що пункт 12 частини першої статті 34 Закону «Про виконавче провадження» встановлює загальне правило щодо обов'язку виконавця зупиняти всі виконавчі дії, незалежно від предмета стягнення, на час перебування боржника у переліку об'єктів приватизації, і що таке обмеження є передбаченим законом та відповідає суспільному інтересу.
Отже з огляду викладене, зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, боржником за яким є Державне підприємство "Новопокровської комбінат хлібопродуктів" на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VІІІ є правомірним та законним.
Щодо права на мирне володіння майном та пропорційності втручання, Верховний Суд неодноразово підкреслював (постанови від 18.06.2020 у справі № 796/165/18, від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16, від 21.11.2024 у справі № 921/275/19), що зупинення виконавчих дій у разі приватизації боржника є законним обмеженням, спрямованим на забезпечення суспільного інтересу.
Стягувач не позбавлений права на виконання судового рішення, а лише обмежений у часі до завершення процедури приватизації.
Ураховуючи наведене, суд констатує, що Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пересічанська Яна Володимирівна ухвалюючи 24.09.2025 оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №79056717 діяла в межах наданих їй повноважень та на підставі закону, в зв'язку з чим підстави для скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 24.09.2025 у ВП №79056717 відсутні.
Стосовно посилань стягувача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2024 по справі № 335/1961/23, суд зазначає наступне.
На відміну від цієї справи, у справі № 335/1961/23 розглядалася скарга на дії Державного виконавця з виконання судового рішення про стягнення на користь фізичної особи заробітної плати та належних сум у зв'язку зі звільненням і Верховний Суд у прийнятті постанови від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23 керувався, у тому числі, статтею 43 Конституції України, відповідно до якої: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Натомість у справі, яка розглядається, в межах ВП № 79056717 з примусового виконання ухвали Господарського суду Харківської області про затвердження мирової угоди № 922/481/17 від 30.04.2020 відбувається стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" заборгованості, відтак мотиви і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, щодо незастосування норми пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і застосування норм Конституції України як норм прямої дії, у цьому контексті не є релевантними.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Аналогічну норму містять положення частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Крім того, господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у використанні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Аналогічні правові позиції Верховного Суду викладені, зокрема, в постановах від 25.06.2019 у справі № 911/1418/17, від 15.01.2020 у справі № 914/261/18, від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/1525/16, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.11.2024 у справі № 921/275/19.
Отже спеціальні норми, які регулюють спірні правовідносини, а саме положення пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не скасовані та не визнані неконституційними, а відтак підлягають застосуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Ураховуючи наведене, суд вважає, що оскаржувана постанова від 24.09.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №79056717 прийнята відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право стягувача не було порушено, в зв'язку з чим в задоволенні скарги стягувача на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій (вх.№22595 від 30.09.2025) слід відмовити повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 129, 129-1 Конституції України, ст. 18, 74, 76, 86, 232-235, 326, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 5, 14, 18, 34 Закону України "Про виконавче провадження", суд
Відмовити в задоволенні скарги стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий союз Харківщини" на постанову державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій (вх.№22595 від 30.09.2025) повністю.
Ухвала набирає законної сили 20.10.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України.
Ухвалу складено (підписано) 23.10.2025.
Суддя Чистякова І.О.