14.10.2025м. СумиСправа № 920/417/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 920/417/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Тукмана Євгена Григоровича (місцезнаходження ФОП за ЄДРЮОФОПГФ: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- виробниче об'єднання «Червоний металіст» (41607, Сумська область, м. Конотоп, вул. Деняка Віктора, 5, код 34880895)
про стягнення 785 887, 97 грн
за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
представника позивача - не з'явився,
представник відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Тукмана Євгена Григоровича грошову суму в розмірі 785887,97 грн, яка складає 17% винагороди від суми продукції, реалізованої в 2019 році за третім, четвертим та п'ятим пунктами опису акту виконаних робіт від 01.06.2020 та покласти на відповідача судові витрати.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.03.2025 справу № 920/417/25 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою суду 25.03.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/417/25 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 24.04.2025, 10:00.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву б/н від 26.03.2025 (вх. №1307 від 26.03.2025), в якому факт надання послуг та факт існування заборгованості не заперечує, проте, як зазначає, не здійснив оплату через відсутність коштів. Також, у відзиві на позовну заяву просив призначене на 24.04.2025 підготовче засідання провести без представника відповідача.
Позивачем подано відповідь на відзив б/н від 26.03.2025 (вх. № 1312 від 26.03.2025), в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Судове засідання, призначене на 24.04.2025, 10:00, не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою від 28.04.2025 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/417/25 на 20.05.2025, 14:30.
Позивач звернувся до суду із заявою про проведення засідання за його відсутності б/н від 28.04.2025 (вх. №1953 від 28.04.2025).
Підготовче засідання, призначене на 20.05.2025, 14:30, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 06.05.2025 по 28.05.2025.
Ухвалою від 12.06.2025 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/417/25 на 08.07.2025, 11:00.
Судове засідання, призначене на 08.07.2025, 11:00, не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою від 09.07.2025 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/417/25 на 05.08.2025, 10:00.
Позивач звернувся до суду із заявою про проведення засідання за його відсутності б/н від 03.08.2025 (вх. №3644 від 04.08.2025).
У період з 05.08.2025 до 18.08.2025 суддя Джепа Ю.А. перебувала у відпустці.
Ухвалою від 21.08.2025 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/417/25 на 10.09.2025, 10:00.
Позивач звернувся до суду із заявою про проведення засідання за його відсутності б/н від 22.08.2025 (вх. №4011 від 22.08.2025).
Ухвалою від 10.09.2025 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/417/25; призначити розгляд справи № 920/417/25 по суті в судове засідання на 14.10.2025, 14:30.
У судове засідання 14.10.2025 позивач і представник відповідача не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач звернувся до суду із заявою б/н від 15.09.2025 (вх. №4401 від 15.09.2025), в якій просив призначене на 14.10.2025 судове засідання по суті у справі №920/417/25 провести за його відсутністю.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між фізичною особою ОСОБА_1 (Консультант) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Червоний металіст» (Замовник) укладено Консалтинговий договір № 01КС від 01.02.2017 (далі - Договір).
Пунктом 1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а Консультант зобов'язується виконати ряд фактичних дій з метою знаходження оптимальних контрагентів (далі за текстом даного Договору - Покупців), готових купувати продукцію Замовника у відповідності до умов останнього, проводити аналіз українського ринку з метою правильної орієнтації Замовника в умовах конкурентоспроможності, реалізації укладених договорів, угод, інших правочинів на постачання продукції на території України.
Відповідно до п. 2 Договору Консультант в рамках Договору зобов'язується:
- представляти інтереси Замовника на території України щодо реалізації предмету даного договору;
- проводити маркетинг для Замовника в різних напрямках на території України;
- активно представляти технічні можливості Замовника, використовуючи при цьому всю необхідну документацію;
- займатися розповсюдженням рекламного матеріалу. При отриманні запитів від потенційних покупців, обробляти їх та передавати Замовнику. При цьому Консультант на всі технічні та організаційні питання, а також, по узгодженню із Замовником, проводити переговори по кількості, строкам та цінам;
- наскільки це можливо, проводити перевірку платіжної спроможності покупця та його юридичні повноваження при укладанні правочинів на постачання продукції Замовника;
- приймати участь в підготовці технічних, юридичних та інших документів, необхідних для реалізації укладених правочинів на постачання продукції. Приймати участь в організації зустрічей та переговорів з покупцями;
- при вирішенні питань юридичного характеру, при необхідності, виконувати необхідні дії в цьому напрямку;
- зберігати конфіденційність та комерційну таємницю діяльності Замовника.
Договір укладено строком до 30.12.2030. Днем початку дії цього договору є день його підписання обома сторонами.
Відповідно до п. 5 Договору сторонами передбачено розмір та порядок виплати гонорару, зокрема унормовано, що Замовник визнає що будь-який правочин (угода, договір) постачання (купівлі-продажу) предметом якого буде продукція Замовника, вважається укладеним за сприянням Консультанта, якщо він укладений протягом терміну дії даного договору. У цьому разі консультант має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі 20%, а починаючи з 01.05.2018 - в розмірі 14 % від ціни реалізованої продукції за кожним таким правочином, укладеним між Замовником та Покупцем (Покупцями). Оплата винагороди здійснюється протягом 2-х днів після підписання сторонами акту виконаних робіт згідно з Договором. По взаємному узгодженню сторін можлива попередня оплата в обумовленому розмірі. Виплата винагороди здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Консультанта.
Відповідно до п.1 Угоди від 01.02.2019 до Консалтингового договору № 01КС від 01.02.2017 сторони дійшли згоди викласти підпункт а) пункту 5 Договору, зокрема, у редакції, що Консультант має право на отримання винагороди в розмірі від 10-ти до 20-ти % від ціни реалізованої продукції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним в рамках укладеного договору позивачем проведені маркетингові дослідження кон'юнктури ринку, знайдено потенційних покупців продукції та проведено роботу по реалізації продукції, проведена повна організаційна та технічна підготовка для встановлення договірних відносин з покупцями продукції, перевірені їх юридичні повноваження та платіжна спроможність.
У зв'язку з цим в 2019 році встановлено договірні відносини з покупцями продукції відповідача та проведена поставка продукції, оплату за яку відповідач отримав в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2020 між сторонами підписано акт виконаних робіт. Відповідно до акту сторони зазначили, що проведена поставка продукції (всього 5 пунктів) на загальну суму 2 914 368, 00 грн, замовником отримана оплата в розмірі 2 914 368, 00 грн.
Також у вказаному Акті зазначено, що сторони дійшли згоди, що згідно Консалтингового договору №01КС від 01.02.2017 та даного Акту виконаних робіт Консультанту належить до виплати загальна сума в розмірі 495 442,00 грн, що складає 17% від вказаної ціни реалізованої продукції.
Позивач у позовній заяві стверджує, що згідно з умовами пункту «а» статті 5 Договору та відповідно до вказаного вище Акту виконаних робіт від 01.06.2020 йому належить до виплати грошова сума в розмірі визначених даним актом 17-ти % винагороди від ціни реалізованої продукції.
При цьому, позивач у позові наводить розрахунок за Актом 01.06.2020, який складається з 17% винагороди від суми 4 622 870,40 грн, яку зазначає як сукупну ціну реалізованої 08.10.19 та 10.10.19 продукції за 3-м, 4-м та 5-м пунктами Акту виконаних робіт від 01.06.2020.
Так, у позовній заяві позивачем зазначено, що за його підрахунком: 352 656, 00 (п.3) + 1 355 846, 40 (п.4) + 35 127, 60 (п.5) = 4 622 870, 40 грн.
Тому позивач стверджує, що згідно з пунктом а) статті 5 договору та відповідно до вищевказаних позицій акту виконаних робіт від 01.06.2020 розмір несплаченої йому винагороди складає 785 887, 97 грн (виходячи також з наведеного у позовній заяві розрахунку: 4 622 870,40 грн х 17% : 100 = 785 887 ,97 грн).
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт надання та отримання наданих послуг за Договором від 01.02.2017 №01КС підтверджується матеріалами справи, а саме підписаним актом виконаних робіт від 01.06.2020, та не заперечується сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.
Відповідач факт надання послуг та факт існування заборгованості не заперечує, проте, як зазначає, не здійснив оплату через відсутність коштів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача винагороду, яка складає 17% винагороди від суми продукції, реалізованої в 2019 році за 3-м, 4-м та 5-м пунктами опису Акту виконаних робіт від 01.06.2020.
Дослідивши Акт виконаних робіт від 01.06.2020, суд встановив, що сукупно відповідно до 3, 4 та 5 пунктів наведеної у відповідному акті таблиці реалізовано продукції в загальному розмірі: 1 743 630, 00 грн (352 656, 00 грн (п.3) + 1 355 846, 40 грн (п.4) + 35 127, 60 грн (п.5) = 1 743 630, 00 грн), а не 4 622 870, 40 грн, як зазначено позивачем у позові та у наведеному розрахунку.
17% винагороди від вартості реалізованої продукції в розмірі 1 743 630, 00 грн, у свою чергу, складає 296 417, 10 грн, а не 785 887, 97 грн, як зазначає позивач.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - в розмірі 296 417, 10 грн.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України сплачена сума судового збору пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 4 446, 26 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити позов частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- виробниче об'єднання «Червоний металіст» (41607, Сумська область, м. Конотоп, вул. Деняка Віктора, 5, код 34880895) на користь фізичної особи - підприємця Тукмана Євгена Григорович (місцезнаходження ФОП за ЄДРЮОФОПГФ: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 296 417, 10 грн (двісті дев'яносто шість тисяч чотириста сімнадцять гривень десять копійок) та відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 4 446, 26 грн (чотири тисячі чотириста сорок шість тисяч гривень двадцять шість копійок).
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складене і підписане суддею 23.10.2025.
Суддя Ю.А. Джепа