адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
23.10.2025 Справа № 917/1589/25
Суддя Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування», 02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, 15-Д , кім. 13, код ЄДРПОУ 32377038,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр м. Полтава», 36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19, код ЄДРПОУ 44165823,
про стягнення 287 434,44 грн
Без виклику представників сторін
14.08.2025р. до суду надійшла дана позовна заява.На обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем обов'язку з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної на загальну суму податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 235 602,00 грн, у зв'язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на вказану суму що призвело до завдання йому збитків. Позивач зазначив, що наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного ним законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача. Позивач вказав, що, у зв'язку з наявністю усіх елементів господарського правопорушення, наявні підстави для застосування до порушника (відповідача) такого заходу відповідальності як зобов'язання відшкодувати спричинені збитки.Крім того, з посиланням на п.7.10 договору підряду, позивач вважає правомірним застосування при визначенні розміру збитків коефіцієнту 1.22.
Ухвалою суду від 19.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору. Копія ухвали направлена сторонам, в т.ч. відповідачу - поштою (електронний кабінет відсутній). Поштове відправлення повернуто до суду без вручення адресату з відміткою про закінчення терміну зберігання. Судом повторно здійснено направлення копії ухвали з супровідним листом від 15.09.2025р. на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Це відправлення також повернуто до суду без вручення з відміткою поштової установи про відсутність адресату за місцезнаходженням. Згідно ст.242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд його справи.
Відзив на позов чи будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
31 січня 2024 року між сторонами по справі - ПрАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» (надалі по тексту - Позивач, Замовник) та ТОВ «ЕСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР М.ПОЛТАВА» (надалі по тексту - Відповідач, Підрядник) було укладено договір підряду № 9412-НГД на виконання робіт (надалі по тексту - Договір, арк..справи 8-13). Відповідно до пункту 1.1. Договору, Підрядник зобов'язується виконати власними силами, з використанням власних матеріалів, інструментів, машин та механізмів, на власний ризик роботи по проведенню періодичного технічного огляду та експертного обстеження посудин, що працюють під тиском (надалі - «Об'єкти»), які знаходяться на території УКПГ «Семиренки», ДКС Семиренківської УКПГ, ДКС Олефірівської УППГ та УПГ «Мачухи», перелік яких наведено у Додатку 1 «Технічне завдання» до Договору (надалі - «Роботи»), а Замовник зобов'язується прийняти виконані Роботи та оплатити їх. Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість Робіт (договірна ціна) є твердою, визначається Угодою про договірну ціну (Додаток 3) та Калькуляцією (Додаток 4), що є невід'ємними частинами Договору, та складає без ПДВ - 1 178 010,00 грн. (Один мільйон сто сімдесят вісім тисяч десять гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% - 235 602,00 грн. (Двісті тридцять п'ять тисяч шістсот дві гривні 00 копійок), а всього з урахуванням ПДВ 20% - 1 413 612,00 грн. (Один мільйон чотириста тринадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 00 копійок).
Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що Замовник проводить розрахунки із Підрядником за фактично виконаний та зданий Замовнику обсяг Робіт, згідно з та на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт, підписаного Підрядником та Замовником без зауважень - протягом 10 (десяти) календарних днів після фактичного виконання та здачі Робіт Підрядником.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі зазначеного Договору сторонами було складено та підписано Акт виконаних робіт №9412-НГД від 27 лютого 2024 року, відповідно до якого Підрядник виконав та передав, а Замовник прийняв результати робіт з періодичного технічного огляду та експертного обстеження посудин, що працюють під тиском, які знаходяться на території УКПГ «Семиренки», ДКС Семиренківської УКПГ, ДКС Олефірівської УППГ та УПГ «Мачухи». Відповідно до вказаного Акту загальна вартість виконаних робіт складає без ПДВ - 1 178 010,00 грн. (Один мільйон сто сімдесят вісім тисяч десять гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% - 235 602,00 грн. (Двісті тридцять п'ять тисяч шістсот дві гривні 00 копійок), а всього з урахуванням ПДВ 20% - 1 413 612,00 грн. (Один мільйон чотириста тринадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 00 копійок). Оплата відповідно до умов Договору/Акту виконаних робіт Позивачем була здійснена 07 березня 2024 року в сумі 1 413 612,00 гривень.
В пункті 4.1.15. Договору встановлено, що відповідно до вимог Податкового кодексу України Підрядник зобов'язаний скласти податкову накладну та/або розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної на дату виникнення податкових зобов'язань, визначених відповідно до п. 187.1 Податкового кодексу України, в день виникнення таких податкових зобов'язань, та надати в електронному вигляді Замовнику з дотриманням граничних строків, визначених у п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та використанням електронного цифрового підпису уповноваженої Підрядником особи з обов'язковим заповненням при складанні податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної, обов'язкових реквізитів, передбачених п.201.1 ст.201 ПКУ, у тому числі код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг. Сторони використовують для обміну податковими накладними, розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної програмне забезпечення M.E.Doc IS або іншу програму. Окремо сторони у пункті 7.10. Договору погодили, що у разі відмови Підрядника надати Замовнику податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (за винятком зупинки реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України) Підрядник відшкодовує Замовнику збитки шляхом сплати грошових коштів у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен був отримати за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), збільшеному на коефіцієнт 1,22, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Замовника. Цим же пунктом Договору передбачено, що у разі надання Підрядником на адресу Замовника належного письмового обґрунтування причин відмови ДПС України в реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та надання інформації про прийняті Підрядником заходи для відновлення реєстрації податкової накладної, Замовник має право розглянути питання про незастосування відшкодування збитків, передбачених цим пунктом Договору.
Однак, як вказує позивач, Відповідачем, у визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України строки, не було зареєстровано податкову накладну по вказаній вище операції (пункти 6-7 цього позову) в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН), у зв'язку з чим, Позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов'язання на загальну суму 235 602,00 гривень, що є його збитками.
29 травня 2025 року Позивач звернувся до Відповідача із вимогою вих.№ 12/6- 740/2025, в якій просив здійснити реєстрацію незареєстрованої податкової накладної (здійснити виправлення коригування до податкової накладної) або сплатити на користь ПрАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» кошти сумою 287 434,44 гривень, що відповідає розміру збільшеного на 1,22 податкового кредиту на суму 235 602,00 гривень. Вказана вимога не була задоволена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
За результатом оцінки поданих суду доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно до частини 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до пункт 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає, при цьому, зважаючи на загальний принцип змагальності сторін господарського судочинства (пункт 4 частини 3 статті 2, стаття 13 Господарського процесуального кодексу України) наявність перших трьох елементів складу господарського правопорушення має довести позивач, тоді як відсутність вини, з огляду на встановлену Цивільним кодексом України презумпцію винного заподіяння шкоди, має довести відповідач.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Позивач зазначає, що відповідачем не було складено та зареєстровано податкову накладну в ЄРПН за договором підряду, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Враховуючи вказані норми Податкового кодексу України на відповідача як платника податків покладено обов'язок з реєстрації податкових накладних з дати вчинення господарської операції, беручи до уваги, що до суми вартості робіт за договором включено суму податку на додану вартість (див.рахунок на оплату №9412-НГД від 27.02.2024р., платіжну інструкцію №85983 від 07.03.2024р., Акт №9412 -НГД виконаних робіт згідно договору №9412-НГД від 31.01.2024р.).
Як встановлено судом, між сторонами підписано Акт виконаних робіт згідно договору №9412-НГД від 31.01.2024р.(а.с.43-50), до загальної вартості робіт включено 20% ПДВ, оскільки позивач та відповідач є платниками ПДВ, Всього сума ПДВ за вказаним договором становить 235 602,00 грн. Вкзана сума відображена в рахунку на оплату та включена до суми, сплаченої позивачем на виконання умов договору (арк..справи 50-56).
Як зазначено позивачем в позовній заяві, податкову накладну не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано, доказів протилежного суду не надано.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що саме на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну на здійснену господарську операцію та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента покупця таких товарів/послуг на те, що це зобов'язання буде виконане, оскільки саме факт реєстрації в ЄРПН податкових накладних дає можливість покупцю право віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Продавець залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. Подібні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2023 року у справі №927/593/22 зазначено, що наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21).
За таких обставин суд дійшов висновку щодо очевидності факту податкового порушення не реєстрації податкових накладних за господарськими операціями в Єдиному реєстрі податкових накладних зі сторони відповідача.
Відповідно до пункту 198.6 статті 196 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначено, що Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом в ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Під час розгляду даної справи судом також врахований правовий висновок, що викладений у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі №910/155/23, про те, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, є протиправною поведінкою іншого контрагента.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в означених вище постановах Верховного Суду ( ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Крім того, як було зазначено вище, укладеним договором підряду сторони погодили, серед іншого, наступне: у разі відмови Підрядника надати Замовнику податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (за винятком зупинки реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України) Підрядник відшкодовує Замовнику збитки шляхом сплати грошових коштів у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який Замовник повинен був отримати за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної), збільшеному на коефіцієнт 1,22, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Замовника. На цій підставі позивач заявляє до стягнення суму збитків з урахуванням коефіцієнту 1.22.
Згідно ст..3 ЦК України, однією з визначальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Суд враховує, що укладаючи договір, сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, строк виконання зобов'язання, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання. Відтак, відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором, усвідомлював визначені ним відповідні умови щодо обсягу зобов'язання, строків його виконання та погодився із передбаченою відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань. Відтак, суд погоджується з позицією позивача стосовно правомірності застосування в даному випадку зазначеного коефіцієнту при визначенні суми завданих збитків.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.
Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини у встановленому порушенні. Докази відшкодування заподіяної шкоди в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, оскільки позивачем доведені об'єктивна та суб'єктивна сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями та понесеними позивачем збитками, а відповідачем не спростована наявність його вини.
Зважаючи на вказане, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача, відтак, відповідач має відшкодувати позивачу витрати зі сплати судового збору за подання позову.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВ «ЕСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР М.ПОЛТАВА» (36009, м.Полтава, вул..Зіньківська, 19, код ЄДРПОУ 44165823) на користь ПрАТ «НАФТОГАЗВИДОБУВАННЯ» (02094, м.Київ, вул..Гніздовського Якова, буд.15-Д, кімн.13, код ЄДРПОУ 32377038) 287 434,44 грн збитків, 3 449,21 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 23.10. 2025 р.
Суддя О.С. Мацко