65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2294/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши справу за позовом Дослідної станції карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України (Фонтанська дорога, 49, Одеса, Одеська область, 65049)
до відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ОЛІМП СЕРВІС» (вул. Бугаївська, 35, оф.217,м. Одеса,Одеський р-н, Одеська обл.,65005)
про розірвання договору та стягнення 51893,72 грн.
за участю представників:
від позивача - Скибівська Є.С.
від відповідача - не з'явився
Дослідна станція карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП СЕРВІС" про розірвання Договору №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року укладеного між ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ КАРАНТИНУ ВИНОГРАДУ І ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ІЗР НААН та ТОВ “ОЛІМП СЕРВІС» та стягнення заборгованості у розмірі 51 893, 72 грн., яка складається з: 48297,45 грн. - заборгованість за оренду нежитлового приміщення за період з 01.01.2024 року по 31.01.2025 року, 3090,59 грн - заборгованість за спожиту електроенергію за лічильником за період з 01.11.2024 року по 31.01.2025 року, 505,68 грн. - заборгованість за водопостачання за період з 01.10.2024 року по 31.01.2025 року..
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
11.09.2025 оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчього провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач відзив на позов не надав, отже суд розглядає справу за наявними матеріалами, відповідно до ст. 165 ГПК України.
13.10.2025 судом в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив:
01 вересня 2021 року між ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ КАРАНТИНУ ВИНОГРАДУ І ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ІЗР НААН (надалі - «Орендодавець і Балансоутримувач», «Позивач») та ТОВ «ОЛІМП СЕРВІС» (надалі - «Орендар», «Відповідач») було укладено Договір №2 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 23,7 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Фонтанська Дорога, будинок, 49/1 на першому поверсі лабораторно-адміністративного корпусу (реєстр. № 00495102.І.ЕФОЦЯЖ215)
Згідно умов Договору №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму у розмірі 250 690,00 грн.. Майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов Умови передачі орендованого Майна Орендарю.
Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акту приймання-передачі Майна. Цей Договір діє до 01 серпня 2026 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року місячна Орендна плата становить суму у розмірі 3 760,00 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Розмір авансового внеску орендної плати становить суму 7520,00 грн.
До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об?єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Згідно п. 3.8 Договору №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або Балансоутримувачем (в частині, належній Балансоутримувачу). Орендодавець і Балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у Орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові і інші витрати, пов'язані з поданням позову.
Відповідно до п.п. 11.1, 11.3, 11.4 Договору №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Спори, які виникають за цим договором або в зв?язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку. Стягнення заборгованості з орендної плати, пені та неустойки (за наявності), передбачених цим договором, може здійснюватися на підставі рішення суду.
Згідно п. п. 12.7.1 п. 12.7 Договору №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар: допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці;
Згідно п. 12.8 Договору №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року Договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання Орендодавцем або Балансоутримувачем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця.
01 січня 2024 року між ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ КАРАНТИНУ ВИНОГРАДУ І ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ІЗР НААН та ТОВ «ОЛІМП СЕРВІС» було укладено Додаткову угоду до договору оренди державного нерухомого майна №2 від 01.09.2021.
Згідно умов Додаткової угоди до договору оренди державного нерухомого майна №2 від 01.09.2021, та, керуючись п. 123 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна», відповідно наказу директора ДСКВПК ІЗР НААН №8 від 22.01.2024 р. «Про прийняття рішення про задоволення заяви Орендаря щодо збільшення площі орендованого майна», Сторони вносять до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №2 від 01 вересня 2021 року (далі -Договір) такі зміни: У зв'язку із зміною площі орендованого майна, внаслідок приєднання до об?єкта "оренди додаткового приміщення площею 20 кв. м., встановити, що загальна площа орендованого майна з урахуванням приєднаного становитиме 43,7 кв.м., і викласти пункт 4.1. «Інформація про об'єкт оренди» розділу 4 Договору у такій редакції: «Нежитлове приміщення загальною площею- 43,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 49/1, на 1 поверсі адміністративно-лабораторного корпусу (реєстраційний номер 00495102 І.ЕФОЦЯЖ 215)». При зміні площі об'єкта оренди перерахунок орендної плати здійснити за формулою: Опл.н = Опл.д. * Пф / Пд., де Опл.н - нова орендна плата, Опл.д. - орендна плата за договором, Пф - нова площа об?єкта оренди, Пд. - площа об?єкта оренди за договором.
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань Відповідачем, передбачених чинним законодавством та Договором оренди нерухомого майна щодо сплати орендної плати та сплати за житлово-комунальні послуги, 24 січня 2025 року на адресу: 65049, місто Одеса, вулиця Фонтанська Дорога, будинок, 49/1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛІМП СЕРВІС» Позивачем було відправлено повідомлення про розірвання договору оренди нерухомого майна, Вих. №11, на електрону пошту відповідача, а також на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у договорі, що підтверджується квитанціями з описом вкладення №6506506073599 та розруківкою з електронної пошти.
Позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати оренди та житлово-комунальних послуг у розмірі більш, ніж плата за три місяці, що у загальному розмірі становить 51 893,72 грн.
У зв'язку з тим, що Відповідачем допущено систематичну несплату орендної плати за нежитлове приміщення, що є порушенням умов Договору та частини 2 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тому відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, похивач стверджує, що існують підстави для припинення Договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2021 року шляхом його розірвання за рішенням суду і в судовому порядку.
Таким чином, Дослідна станція карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП СЕРВІС" про розірвання Договору №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року укладеного між ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ КАРАНТИНУ ВИНОГРАДУ І ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ІЗР НААН та ТОВ “ОЛІМП СЕРВІС» та стягнення заборгованості у розмірі 51 893, 72 грн., яка складається з: 48297,45 грн. - заборгованість за оренду нежитлового приміщення за період з 01.01.2024 року по 31.01.2025 року, 3090,59 грн - заборгованість за спожиту електроенергію за лічильником за період з 01.11.2024 року по 31.01.2025 року, 505,68 грн. - заборгованість за водопостачання за період з 01.10.2024 року по 31.01.2025 року.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Судом встановлено, що 01 вересня 2021 року між ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ КАРАНТИНУ ВИНОГРАДУ І ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ІЗР НААН та ТОВ «ОЛІМП СЕРВІС» було укладено Договір №2 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 23,7 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Фонтанська Дорога, будинок, 49/1 на першому поверсі лабораторно-адміністративного корпусу.
01 січня 2024 року між ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ КАРАНТИНУ ВИНОГРАДУ І ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ІЗР НААН та ТОВ «ОЛІМП СЕРВІС» було укладено Додаткову угоду до договору оренди державного нерухомого майна №2 від 01.09.2021.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Припинення зобов'язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Частиною 1 ст. 761 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Частиною 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
Систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору. Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 16.02.2022 у справі № 923/1427/20, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 13.12.2023 у справі № 909/419/22.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором, при цьому, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Аналогічні правові висновки, які мають загальний характер щодо тлумачення застосування приписів частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021у справі № 910/2861/18, постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, від 14.10.2014 у справі № 3-143гс14, у яких, крім наведеного, зазначено, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Орендодавець, вступаючи у договірні відносини розраховує на належне і своєчасне виконання умов договору оренди, у тому числі і в частині внесення орендної плати, відтак порушення орендарем обов'язку з оплати оренди протягом тривалого періоду, що носить систематичний характер є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору в судовому порядку.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором, при цьому, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Причиною виникнення спору у цій справі є невиконання відповідачем умов договору оренди, а саме наявності заборгованості зі сплати оренди та житлово-комунальних послуг у розмірі більш, ніж плата за три місяці, що у загальному розмірі становить 51 893,72 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладені вище норми чинного законодавства та систематичні порушення Відповідачем взятих на себе за цим Договором зобов'язань щодо сплати орендної плати за нежитлове приміщення та нарахування суми боргу за житлово-комунальні послуги, слід зауважити, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення №14Н є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 р. “Віктор Назаренко проти України» (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір №2 оренди нерухомого майна від 01.09.2021 року укладеного між ДОСЛІДНОЮ СТАНЦІЄЮ КАРАНТИНУ ВИНОГРАДУ І ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ, Код ЄДРПОУ: 00495102 (65049, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Фонтанська Дорога, будинок, 49) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛІМП СЕРВІС», Код ЄДРПОУ: 35502849 (65005, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Бугаївська, будинок, 35, офіс, 217).
3. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОЛІМП СЕРВІС», Код ЄДРПОУ: 35502849 (65005, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Бугаївська, будинок, 35, офіс, 217) на користь ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ КАРАНТИНУ ВИНОГРАДУ І ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ, Код ЄДРПОУ: 00495102 (65049, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Фонтанська Дорога, будинок, 49) 48297,45 грн. - заборгованість за оренду нежитлового приміщення за період з 01.01.2024 року по 31.01.2025 року, 3090,59 грн - заборгованість за спожиту електроенергію за лічильником за період з 01.11.2024 року по 31.01.2025 року, 505,68 грн. - заборгованість за водопостачання за період з 01.10.2024 року по 31.01.2025 року, витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 844,80 грн.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Повний текст рішення складено 23 жовтня 2025 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов