65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3485/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (Адміністрації морського порту Чорноморськ)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА»
про стягнення 388019,82грн
за участю представників:
від позивача - Тодорашко А.
від відповідача - не прибув
слухач -Турчин І.
До суду надійшла позовна заява Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ КРЕНТОН Україна» про стягнення 388019,82грн заборгованості за договорами № 50-Пп-ЧФ-22 від 31.08.2022, № 55-Пп-ЧФ-24 від 01.05.2024 та № 104-Пп-ЧФ-21 від 01.07.2021.
Ухвалою від 01.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.
Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 01.09.2025 після 17 години, що підтверджується довідкою.
16.09.2025 у встановлений строк відповідач подав відзив, яким заперечує проти позову, посилаючись зокрема на те, що відповідно до умов договорів сторони повинні вирішувати спори у досудовому порядку, а позивач не надав доказів того, що він надсилав відповідачу претензію. Крім того, відповідач зазначає, що не з його вини було зірвано завантаження судна, відповідач отримав сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати 3 3200-24-1434 від 31.07.2024, яким засвідчено настання обставин непереборної сили - а саме проведення детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області в рамках кримінального провадження № 420241600000000071 від 19.04.2024 огляду цілісного майнового комплексу ДП «МТП «Чорноморськ» в період з 11.06.2024 по 14.06.2024, в т.ч. і контейнерів завезених для відповідача для завантаження на судно ELBE і контейнери, які були вивантажені з цього судна, 44 контейнери були вилучені. Відповідач посилається на те, що з жовтня 2024 року діяльність відповідача в порту «Чорноморськ» заблокована і послуги відповідачем за договорами з позивачем не споживаються. Відповідач вважає, що позивач не надав доказів надання послуг, оскільки саме лише складання актів та рахунків не свідчить про їх надання і до того ж позивач не надав належних доказів їх надіслання відповідачу.
Крім того, відповідач подав клопотання про призначення засідання і про передачу справи за підсудністю.
Ухвалою від 18.09.2025 суд призначив розгляд справи в засіданні 22.10.2025 та відмовив у передачі справи за підсудністю.
22.09.2025 позивач подав відповідь на відзив.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в (далі - ДП «АМПУ»/Адміністрація морського порту Чорноморськ/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» (далі - Відповідач) було укладено Договір про компенсацію витрат Позивача на електрозабезпечення Позивача №50-Пп-ЧФ-22 від 31.08.2022 (далі - Договір 1), Договір про фінансування комплексу заходів для запобігання аварій (катастроф) їх локалізації, ліквідації №55-Пп-ЧФ-24 від 01.05.2024 (далі - Договір 2) та Договір про надання послуг з укриття робочої зміни №104-Пп-ЧФ-21 від 01.07.2021 (далі - Договір 3).
Вказані договори були укладені між сторонами у зв'язку з тим, що ТОВ «КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» є портовим оператором, який здійснює господарську діяльність на території морського порту Чорноморськ. Зміст та мета кожного з договорів безпосередньо пов'язані з забезпеченням такої діяльності Відповідача у межах порту, а тому всі зазначені договори виникли з одних і тих самих договірних (господарських) правовідносин, що склалися між сторонами у зв'язку з експлуатацією портової інфраструктури та наданням суміжних послуг.
У процесі виконання зазначених договорів виникли наступні обставини:
Щодо виконання Договору 1.
Згідно з п. 2.1 Договору 1 ДП «АМПУ» зобов'язується забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності 2 МВт (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Відповідача, надати послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, надати послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а ТОВ «КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» зобов'язується своєчасно здійснити оплату вартості за одиницю (1 кВт/год) використаної (спожитої) електричної енергії (активна), за надані послуги з розподілу електричної енергії, послуги з користування мережами електропостачання, послуги з компенсації перетікань реактивної енергії та інші платежі згідно з умовами Договору.
Згідно з пунктом 3.3 Договору, Відповідач надав Позивачу звіт про покази засобів обліку за березень місяць 2025 року, в якому зазначена кількість спожитої ним електроенергії.
За результатами розрахункового періоду між Позивачем та Відповідачем був складений Акт прийому-передачі.
Відповідно до пункту 4.10 Договору, оригінал акту прийому-передачі та оригінали рахунків Позивач надіслав на адресу Відповідача. Пункт 4.11 Договору, зобов'язує Відповідача не пізніше 5 днів після отримання екземпляру Акту повернути Позивачу підписаний та засвідчений власною печаткою належний екземпляр Відповідач не виконав.
Пункт 4.12 Договору зазначає що, у разі невиконання Відповідачем зазначених обов'язків акт прийому-передачі вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Відповідачем. При цьому у разі неотримання Відповідачем за його вини Акту належний екземпляр надсилається на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вмісту поштового відправлення та на електронну адресу Відповідача, зазначену у реквізитах, що було виконано Позивачем.
За умовами п. 4.8 Договору Відповідач щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює доплату різниці між сумою виставленого остаточного розрахунку та сумою авансу.
Для оплати вартості наданих послуг з компенсації витрат Позивача на електрозабезпечення Відповідача, ДП «АМПУ» було виставлено ТОВ «КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» рахунок №Пр/4530 від 25.03.2025 на суму 227 782,20 грн, який не сплачено до теперішнього часу.
Отже, основна заборгованість за Договором 1 складає 227 782,20 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами, а в силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене законом.
Положення статті 610 та частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом договору (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не проступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином у відповідності до умов договору та вимог чинного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до п. 4.15. Договору у разі несвоєчасної оплати наданих послуг, Позивач здійснює нарахування Відповідачу пені у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням оплати за Договором 1 позивач також просить стягнути з відповідача 21667,39грн пені, 2096,84грн 3% річних та 4807,12грн інфляційних, нарахованих з 22.04.2025 по 11.08.2025.
Відповідач не надав суду доказів сплати основного боргу за Договором 1, тому позовні вимоги про стягнення 227782,20грн основного боргу підлягають задоволенню.
Суд перевірив розрахунок 3% річних, інфляційних та пені, здійснений позивачем та встановив, що 3% річних та пеня нараховані позивачем правильно, тому позовні вимоги про стягнення 21667,39грн пені та 2096,84грн 3% річних підлягають задоволенню.
Щодо інфляційних, то суд перевірив розрахунок і встановив наступне:
Основна сума заборгованості за договором:Сума боргу
з 22/04/2025 до 11/08/2025227 782,20 грн.
Всього:227 782,20 грн.
Інфляційні витрати:
Останній період (22/04/2025 - 11/08/2025)Індекс інфляції
травень 2025101,30
червень 2025100,80
липень 202599,80
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) = 1.01906179
Інфляційне збільшення:
227 782,20 x 1.01906179 - 227 782,20 = 4 341,94 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення інфляційних підлягають частковому задоволенню в сумі 4341,94грн.
Щодо виконання Договору 2.
Згідно з п. 1.1 Договору 2 предметом даного Договору є взаємовідносини щодо фінансування видатків на здійснення комплексу заходів для запобігання аварій (катастроф) їх локалізації, ліквідації та мінімізації їх наслідків (або загрози їх виникнення), у тому числі на придбання та утримання обладнання, пристроїв та механізмів для забезпечення пожежної та технологічної безпеки тощо в межах територій та акваторій морського порту Чорноморськ.
Відповідно до пункту 3.1. Договору фінансування Відповідачем здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Адміністрації порту на підставі рахунку ДП «АМПУ» не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (розрахунковим).
Для оплати вартості наданих послуг Замовнику було виставлено рахунки:
№ Пр/11 041 від 31.08.2024 на суму 36 000 грн (сплачено 09.01.2025);
№ Пр/12 240 від 30.09.2024 на суму 36 000 грн (сплачено 09.01.2025);
№ Пр/13 639 від 31.10.2024 на суму 36 000 грн (сплачено 09.01.2025);
№ Пр/14 870 від 30.11.2024 на суму 36 000 грн (сплачено 28.02.2025);
№ Пр/16 595 від 31.12.2024 на суму 36 000 грн (сплачено 28.02.2025);
№ Пр/1 051 від 31.01.2025 на суму 36 000 грн (сплачено 28.02.2025);
№ Пр/2 883 від 28.02.2025 на суму 36 000 грн (не сплачено);
№ Пр/4 633 від 31.03.2025 на суму 36 000 грн (не сплачено);
№ Пр/5814 від 30.04.2025 на суму 36 000 грн (не сплачено).
Як зазначено в п. 3.2 Договору 2 «з метою забезпечення бухгалтерського обліку Адміністрацією разом з рахунком Суб'єкту господарювання надаються два примірника акту фінансування заходів (далі-Акт) з підписом та печаткою (попередньо направляється на електронну адресу Суб'єкта господарювання), який протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання Суб'єкт господарювання зобов'язаний підписати та повернути один примірник Акту Адміністрації.
Прийом-передача рахунку та Акту для підпису та оформлення здійснюється Сторонами шляхом передачі уповноваженому представнику Суб'єкта господарювання під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків, або надсилається на поштову адресу Суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням
У разі невиконання Суб'єктом господарювання зазначених зобов'язань Акт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Суб'єктом господарювання. При цьому, у разі неотримання Суб'єктом господарювання Акту за його вини, належний йому екземпляр Акту надсилається на адресу Суб'єкта господарювання рекомендованим листом.»
Відповідач не прибув для прийому-передачі рахунку та підписання Акту до ДП «АМПУ», а також жодних заперечень чи зауважень не висунув.
Відповідно до умов Договору, ДП «АМПУ» направило поштовим зв'язком на адресу Відповідача Акти та рахунки: № Пр/11 041 від 31.08.2024 на суму 36 000 грн. (сплачено 09.01.2025); №Пр/12 240 від 30.09.2024 на суму 36 000 грн. (сплачено 09.01.2025); №Пр/13 639 від 31.10.2024 на суму 36 000 грн. (сплачено 09.01.2025); №Пр/14 870 від 30.11.2024 на суму 36 000 грн. (сплачено 28.02.2025); №Пр/16 595 від 31.12.2024 на суму 36 000 грн. (сплачено 28.02.2025); №Пр/1 051 від 31.01.2025 на суму 36 000 грн. (сплачено 28.02.2025); №Пр/2 883 від 28.02.2025 на суму 36 000 грн. (не сплачено); №Пр/4 633 від 31.03.2025 на суму 36 000 грн. (не сплачено); №Пр/5814 від 30.04.2025 на суму 36 000 грн. (не сплачено).
Згідно п. 3.2 Договору Відповідач протягом 5 (п'яти) днів з дня актів зобов'язаний був підписати та повернути один примірник Акту Адміністрації …, у разі не виконання Суб'єктом господарювання зазначених зобов'язань Акт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Суб'єктом господарювання. При цьому, у разі неотримання Суб'єктом господарювання Акту за його вини, належний йому екземпляр Акту надсилається на адресу Суб'єкта господарювання рекомендованим листом.» ДП «АМПУ», виконуючи умови договору, надіслало на адресу Відповідача акти та рахунки, які не були прийняті Відповідачем.
Оскільки Відповідач не підписав та не повернув Акти, надіслані йому ДП «АМПУ» у порядку, передбаченому п. 3.2 Договору, та не надав жодних зауважень чи заперечень щодо їх змісту, відповідно до умов договору такі Акти вважаються прийнятими Відповідачем без зауважень, підписаними ним та такими, що мають силу документів, які підписані Відповідачем.
Загалом в порушення умов Договору, ТОВ «КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» здійснило оплату рахунків, виставлених за серпень 2024 року - січень 2025 року, з простроченням установлених договором строків, що свідчить про неналежне виконання грошового зобов'язання. Рахунки, виставлені за лютий, березень та квітень 2025 року, станом на дату подання позову залишаються несплаченими.
Таким чином, основна заборгованість за Договором 2 складає - 108 000,00 грн.
Відповідач не надав суду доказів сплати основного боргу, тому позовні вимоги про стягнення 108000грн підлягають задоволенню.
У зв'язку з простроченням відповідачем оплати позивач просить стягнути на підставі ст. 625 ЦК України 11098,01грн інфляційних та 2305,80грн 3% річних, нарахованих станом на 11.08.2025.
Розрахунок 3% річних здійснений позивачем правильно, тому позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 2305,80грн підлягають задоволенню.
Суд перевірив розрахунок інфляційних:
Основна сума заборгованості за договором:Сума боргу
з 11/09/2024 до 08/01/202536 000,00 грн.
з 11/10/2024 до 08/01/202536 000,00 грн.
з 12/11/2024 до 08/01/202536 000,00 грн.
з 11/12/2024 до 27/02/202536 000,00 грн.
з 11/01/2025 до 27/02/202536 000,00 грн.
з 11/02/2025 до 27/02/202536 000,00 грн.
з 11/03/2025 до 11/08/202536 000,00 грн.
з 11/04/2025 до 11/08/202536 000,00 грн.
з 13/05/2025 до 11/08/202536 000,00 грн.
Всього:324 000,00 грн.
Інфляційні витрати:
Період 1 (11/09/2024 - 08/01/2025)Індекс інфляції
вересень 2024101,50
жовтень 2024101,80
листопад 2024101,90
грудень 2024101,40
Період 2 (11/10/2024 - 08/01/2025)Індекс інфляції
жовтень 2024101,80
листопад 2024101,90
грудень 2024101,40
Період 3 (12/11/2024 - 08/01/2025)Індекс інфляції
листопад 2024101,90
грудень 2024101,40
Період 4 (11/12/2024 - 27/02/2025)Індекс інфляції
грудень 2024101,40
січень 2025101,20
лютий 2025100,80
Період 5 (11/01/2025 - 27/02/2025)Індекс інфляції
січень 2025101,20
лютий 2025100,80
Період 6 (11/02/2025 - 27/02/2025)Індекс інфляції
лютий 2025100,80
Період 7 (11/03/2025 - 11/08/2025)Індекс інфляції
березень 2025101,50
квітень 2025100,70
травень 2025101,30
червень 2025100,80
липень 202599,80
Період 8 (11/04/2025 - 11/08/2025)Індекс інфляції
квітень 2025100,70
травень 2025101,30
червень 2025100,80
липень 202599,80
Період 9 (13/05/2025 - 11/08/2025)Індекс інфляції
травень 2025101,30
червень 2025100,80
липень 202599,80
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Період 1
IIc (101,50 : 100) (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) = 1.06764276
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.06764276 - 36 000,00 = 2 435,14 грн.
Період 2
IIc (101,80 : 100) (101,90 : 100) (101,40 : 100) = 1.05186479
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.05186479 - 36 000,00 = 1 867,13 грн.
Період 3
IIc (101,90 : 100) (101,40 : 100) = 1.03326600
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.03326600 - 36 000,00 = 1 197,58 грн.
Період 4
IIc (101,40 : 100) (101,20 : 100) (100,80 : 100) = 1.03437734
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.03437734 - 36 000,00 = 1 237,58 грн.
Період 5
IIc (101,20 : 100) (100,80 : 100) = 1.02009600
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.02009600 - 36 000,00 = 723,46 грн.
Період 6
IIc (100,80 : 100) = 1.00800000
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.00800000 - 36 000,00 = 288,00 грн.
Період 7
IIc (101,50 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) = 1.04158815
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.04158815 - 36 000,00 = 1 497,17 грн.
Період 8
IIc (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) = 1.02619522
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.02619522 - 36 000,00 = 943,03 грн.
Період 9
IIc (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) = 1.01906179
Інфляційне збільшення:
36 000,00 x 1.01906179 - 36 000,00 = 686,22 грн.
Загальна сума інфляційних за Договором 2 становить 10875,31грн, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних за договором 2 підлягають частковому задоволенню в сумі 10875,31грн.
Щодо виконання Договору 3.
Відповідно до п. 1.1 Договору 3 Предметом даного Договору є надання послуг з забезпечення можливості укриття робочої зміни чисельністю 5 осіб в захисних спорудах цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації та особливого періоду.
Згідно з пунктом 3.4 Договору розрахунки проводяться щомісячно, в незалежності від настання надзвичайної ситуації, шляхом безготівкових розрахунків на підставі рахунку ДП «АМПУ». З огляду на те, що Договір не передбачає конкретного строку виконання грошового зобов'язання, правомірним є застосування положень статті 530 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо строк (термін) виконання обов'язку боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Для оплати вартості наданих послуг, ТОВ «КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» було виставлено рахунки:
Пр/2 884 від 28.02.2025 на суму 3 057,60 грн (не сплачено);
Пр/4 288 від 31.03.2025 на суму 3 057,60 грн (не сплачено);
Пр/5 780 від 30.04.2025 на суму 3 057,60 грн (не сплачено).
Як зазначено в п. 3.3 Договору «щомісячно, до 5 числа місяця, що слідує за розрахунковим, Виконавцем формується акт приймання-передачі наданих послуг та надається для підпису Замовнику. Сторони погодились, що акт приймання-передачі наданих за даним Договором послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін є документом, що підтверджує факт надання Виконавцем послуг Замовнику.
У разі невиконання Замовником зазначених зобов'язань акт приймання- передачі наданих послуг вважається прийнятим без зауважень і має силу документу, підписаного Замовником. При цьому, у разі неотримання Замовником за його вини акту приймання-передачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту надсилається на адресу Замовника рекомендованим листом з описом вмісту поштового відправлення.»
Зміст п. 3.3 Договору 3 свідчить про те, що саме на Відповідача - ТОВ «КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» покладено обов'язок забезпечити отримання відповідного акту, у тому числі шляхом прибуття його уповноваженого представника до місцезнаходження Виконавця. Передача акту поштовим зв'язком, згідно з договором, є передбаченим механізмом на випадок, коли представник Замовника не прибув для його отримання.
При цьому, відповідно до п. 3.3 Договору, факт неприбуття представника Відповідача за актом та/або ненадання будь-яких письмових заперечень щодо його змісту свідчить про погодження акту, який у такому разі вважається підписаним Відповідачем без зауважень.
Оскільки Відповідач не виконав обов'язку щодо отримання акту приймання- передачі наданих послуг та не забезпечив прибуття уповноваженого представника для прийому-передачі акту та рахунку у приміщенні ДП «АМПУ», та не надав жодних письмових заперечень чи зауважень у встановлений строк, зазначене свідчить про те, що акти мають силу документів підписаних Відповідачем та підтверджують факт надання послуг у повному обсязі.
ДП «АМПУ», діючи відповідно до умов Договору, здійснило направлення на поштову адресу Відповідача актів приймання-передачі послуг та рахунків на оплату, зокрема, ДП «АМПУ» направило на адресу Відповідача поштовим зв'язком акти та рахунки: №Пр/2 884 від 28.02.2025 на суму 3 057,60 грн., №Пр/4 288 від 31.03.2025 на суму 3 057,60 грн., №Пр/5 780 від 30.04.2025 на суму 3 057,60 грн. Вказані рахунки станом на дату звернення з позовом залишаються несплаченими, що підтверджує факт порушення Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань.
В порушення умов Договору, вищезазначені рахунки до ТОВ «КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» на суму 9 172,80 грн. до теперішнього часу не сплачені.
Оскільки відповідач не надав доказів сплати основного боргу за договором 3, то позовні вимоги про стягнення 9172,80грн основного боргу за договором 3.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку з простроченням оплати за договором 3 позивач просить стягнути 833,60грн пені, 80,67 грн 3% річних та 175,37 грн інфляційних станом на 11.08.2025.
Пеня і 3% річних нараховані позивачем правильно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд перевірив нарахування інфляційних:
Основна сума заборгованості за договором:Сума боргу
з 05/04/2025 до 11/08/20253 057,60 грн.
з 18/04/2025 до 11/08/20253 057,60 грн.
з 28/05/2025 до 11/08/20253 057,60 грн.
Всього:9 172,80 грн.
Інфляційні витрати:
Період 1 (05/04/2025 - 11/08/2025)Індекс інфляції
квітень 2025100,70
травень 2025101,30
червень 2025100,80
липень 202599,80
Період 2 (18/04/2025 - 11/08/2025)Індекс інфляції
травень 2025101,30
червень 2025100,80
липень 202599,80
Період 3 (28/05/2025 - 11/08/2025)Індекс інфляції
червень 2025100,80
липень 202599,80
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Період 1
IIc (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) = 1.02619522
Інфляційне збільшення:
3 057,60 x 1.02619522 - 3 057,60 = 80,09 грн.
Період 2
IIc (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) = 1.01906179
Інфляційне збільшення:
3 057,60 x 1.01906179 - 3 057,60 = 58,28 грн.
Період 3
IIc (100,80 : 100) (99,80 : 100) = 1.00598400
Інфляційне збільшення:
3 057,60 x 1.00598400 - 3 057,60 = 18,30 грн.
Отже, загальна сума інфляційних за договором 3 становить 156,67грн, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних за договором 3 підлягають частковому задоволенню в сумі 156,67грн.
ДП «АМПУ» листом від 25.06.2025 №1308/15-02-04/Вих звернулась до Відповідача із вимогою щодо перерахування суми боргу, проте вимога не була задоволена.
Відповідач подав відзив, яким заперечує проти позову, посилаючись зокрема на те, що відповідно до умов договорів сторони повинні вирішувати спори у досудовому порядку, а позивач не надав доказів того, що він надсилав відповідачу претензію. Крім того, відповідач зазначає, що не з його вини було зірвано завантаження судна, відповідач отримав сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-1434 від 31.07.2024, яким засвідчено настання обставин непереборної сили - а саме проведення детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області в рамках кримінального провадження № 420241600000000071 від 19.04.2024 огляду цілісного майнового комплексу ДП «МТП «Чорноморськ» в період з 11.06.2024 по 14.06.2024, в т.ч. і контейнерів завезених для відповідача для завантаження на судно ELBE і контейнери, які були вивантажені з цього судна, 44 контейнери були вилучені. Відповідач посилається на те, що з жовтня 2024 року діяльність відповідача в порту «Чорноморськ» заблокована і послуги відповідачем за договорами з позивачем не споживаються. Відповідач вважає, що позивач не надав доказів надання послуг, оскільки саме лише складання актів та рахунків не свідчить про їх надання і до того ж позивач не надав належних доказів їх надіслання відповідачу.
Суд зауважує, що відповідач не надав суду сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № 3200-24-1434 від 31.07.2024, а також не надав доказів направлення його позивачу.
Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.
В відзиві Відповідач вказує, що: «Позивачем не надано будь-яких доказів, що додана до позовної заяви Претензія будь-коли направлялась Відповідачу… Додані до позовної заяви списки згрупованих відправлень та повідомлення про вручення поштових відправлень лише підтверджують надсилання відповідних поштових відправлень та їх вручення, проте жодним чином не підтверджують їх зміст.
Вказані доводи підлягають відхиленню, як такі що суперечать положенням Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила) та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Поштове повідомлення про вручення підтверджує не лише факт відправки, але і факт вручення відповідного поштового відправлення, проте, Відповідачем до відзиву не надано доказів отримання від Позивача в зазначені у повідомленнях дати будь які інших поштових відправлень, окрім зазначених у позовній заяві. Тобто, Відповідачем не спростовано належними та достовірними доказами факти та обставини викладені в позовній заяві.
Відповідачем також не враховано що в повідомлення про вручення міститься поле «Примітка», в якому відправник вказав вихідний номер претензії №1308/15-02-24/
З наданого доказу вбачається, що претензія з таким вихідним номером, копія якої додана до позовної заяви як доказ здійснення досудового врегулювання, направлялась на адресу Відповідача, а поштове повідомлення про вручення дає змогу ідентифікувати зміст відправлення.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
З огляду на процесуальні обов'язки сторін, відповідальність за спростування обставин покладається на того, хто стверджує протилежне:
- Позивач надав суду копію претензії №1308/15-02-24/Вих та поштове повідомлення про вручення претензії №1308/15-02-24/Вих.,
- Відповідач, будь яких доказів на спростування даних обставин не надав, зокрема не підтвердив, що за номером №1308/15-02-24/Вих він 03.07.2025 отримав інший документ.
За таких обставин формальне посилання Відповідача на нібито неотримання претензії, без підтвердження своїх доводів будь-якими належними та допустимими доказами, не може вважатися обґрунтованим та враховуватись при прийнятті Рішення. Натомість подані Позивачем докази копія претензії з відповідним вихідним номером та повідомлення про вручення зазначеного документу відповідають стандарту вірогідного й узгоджуються між собою, що відповідає процесуальному стандарту "вірогідності доказів".
Крім того, положення ГК України не встановлюють обов'язку кредитора направляти претензію з описом вкладення, в зв'язку із чим слід зазначити наступне.
В Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №820/1186/17 Верховний Суд зробив висновок, що Кабінет Міністрів України визначив в окремі категорії поштових відправлень, рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю. З описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Суд також звертає увагу на те, що в пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024 об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв'язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (стаття 3 ЦК України).
З огляду на відсутність законодавчо встановленої вимоги щодо направлення претензії саме з описом вкладення, а також виходячи з усталеної правової позиції Верховного Суду, направлення претензії рекомендованим відправленням із повідомленням про вручення є достатнім доказом та підтвердженням того, що претензія була належним чином надіслана на адресу Відповідача.
Отримання поштового відправлення підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення, в яких зазначено реквізити претензії, що дає змогу ідентифікувати її зміст.
Відповідач як отримувач зазначеної претензії жодних відповідей на неї не надав, повідомлення про відсутність рахунків або послуг від Позивача також не направляв. До моменту подання позовної заяви Відповідач жодним чином не висловлював заперечень стосовно отримання чи неотримання претензії, рахунків або послуг, про що наразі заявляє у відзиві. Така поведінка свідчить про відсутність добросовісності у діях Відповідача, адже добросовісна сторона, отримавши претензію, у випадку якщо вважає її безпідставною повинна була належним чином відреагувати шляхом надання письмових заперечень чи відповідей. Відсутність дій з боку Відповідача до моменту звернення до суду підтверджує необґрунтованість його тверджень у відзиві та підтверджує вірогідність доказів Позивача щодо факту направлення та отримання претензії.
У відзиві Відповідач стверджує, що «Позивачем не надано належних та допустимих доказів надання послуг». На думку відповідача той факт, що Акти надання послуг Відповідачем не підписані, підтверджує, що Відповідач зазначені в них послуги не отримував та відповідно у нього відсутні зобов'язання з їх оплати».
Вказані доводи не підлягають врахуванню при прийнятті Рішення по справі, оскільки не базуються на умовах договорів та спростовуються наявними в справі доказами.
Договір №50-Пп-ЧФ22
Відповідно до п. 3.3 Договору Відповідач зобов'язаний до початку першого дня місяця, що настає, за розрахунковим, надати Основному споживачу звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць.
На виконання п. 3.3 Договору Відповідач надав Позивачу, засвідчений власною печаткою підприємства, звіт про покази засобів обліку за березень 2025 (копія додана до позовної заяви), на підставі якого Позивачем розраховано вартість послуг та виставлено рахунок.
Таким чином, доводи Відповідача базуються на неврахуванні власного звіту про покази засобів обліку електричної енергії за березень 2025 року, який підтверджує факт споживання Відповідачем відповідної послуги з передачі електричної енергії. Надані Відповідачем показники засобів обліку стали підставою для розрахунку Позивачем вартості послуг та виставлення рахунку.
Слід наголосити, що звіт про покази засобів обліку електричної енергії за березень 2025 року відповідає вимогам ГПК України щодо належності, допустимості та достовірності доказів, оскільки стосується предмета доказування та підтверджує факт споживання електричної енергії та має істотне значення для встановлення зобов'язань Відповідача (ст. 76 ГПК України); є належним засобом доказування, оскільки саме дані засобів обліку визначені договором як підстава для розрахунку обсягів та вартості послуг (ст. 77 ГПК України); документ є достовірним, оскільки створений самим Відповідачем без будь-якого зовнішнього впливу та містить об'єктивні показники (ст. 78 ГПК України),
Таким чином, даний звіт підтверджує факт споживання послуг Відповідачем, відповідає стандартам доказування, визначеним ГПК України і спростовує бездоказові твердження Відповідача.
У відзиві Відповідач будь яких заперечень проти даних обставин та даного доказу не висловив.
Також Відповідачем не враховано пункти 4.10-4.12 Договору.
Відповідно до п. 4.10 договору оригінал Акту прийому-передачі, оригінали рахунків Позивач надсилає на адресу Відповідача або надання них документів здійснюється Сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис.
Відповідно до п. 4.11 Договору Відповідач зобов'язаний не пізніше 5 днів після отримання екземплярів Акту прийому-передачі повернути Основному споживачу підписаний та засвідчений власною печаткою належний екземпляр.
Відповідно до п. 4.12 Договору у разі невиконання Субспоживачем зазначених зобов'язань Акт прийому-передачі вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Субспоживачем.
З огляду на викладене, відповідно до умов Договору Позивач направляє на адресу Відповідача рахунок та акт наданих послуг, при цьому пункт 4.10 Договору не містить будь-яких застережень щодо способу чи форми їх направлення, зокрема не передбачає обов'язку здійснювати відправлення рахунку та акту виключно з описом вкладення, єдиною вимогою цього пункту є факт надсилання оригіналів рахунків та актів Відповідачу. Тобто, пункт 4.10 Договору не встановлює спеціальної процедури або додаткових формальних вимог, які б ставили під сумнів можливість підтвердження факту направлення рахунків та акту рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Доказів на спростування даних доказів Відповідачем не надано.
При цьому, Відповідач отримавши відповідний акт наданих послуг в порушення п. 4.11 Договору його не підписав та не повернув, а також не надав будь-яких зауважень щодо обсягу чи вартості наданих послуг.
За таких обставин правомірним є застосування пункту 4.12 Договору, та враховувати наявний в матеріалах справи акт наданих послуг, як такий що підписаний Відповідачем та підтверджує факт надання послуги.
Договір №104-Пп-ЧФ-21.
Відповідно до п. 1.1 його Предметом є надання послуг з забезпечення можливості укриття робочої зміни чисельністю 5 осіб в захисних спорудах цивільного захисту на випадок надзвичайної ситуації та особливого періоду.
Укладання даного договору обумовлено тим, відповідно до статті 32 Кодексу цивільного захисту України, суб'єкти господарювання зобов'язані створювати фонд захисних споруд цивільного захисту для забезпечення укриття працівників.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про морські порти України" суб'єкти господарювання, що провадять господарську діяльність у морському порту, несуть відповідальність за недотримання вимог законодавства з безпеки мореплавства, охорони праці, пожежної, санітарної, екологічної безпеки відповідно до закону.
Частина 3 статті 18 Закону України "Про морські порти України" врегульовує механізм взаємодії між суб'єктами портової діяльності для забезпечення безперервності технологічного процесу в порту. Відповідно до зазначеної норми власники та користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори для забезпечення безперервності технологічного процесу в порту.
Відповідач як портовий оператор, який здійснює експлуатацію морського терміналу, не має у власності чи користуванні захисних споруд на території морського порту «Чорноморськ», в зв'язку з чим, з огляду на вимоги частини третьої статті 18 Закону України «Про морські порти України», Відповідач уклав з Позивачем договір, предметом якого є забезпечення можливості укриття його працівників у захисних спорудах цивільного захисту Позивача.
Відповідач не враховує, що предмет договору полягає не у наданні послуг з фактичного укриття кожного разу при настанні надзвичайної ситуації, а саме у забезпеченні можливості укриття робочої зміни чисельністю 5 осіб і плата за Договором нараховується не за фактичний час перебування чи кількість разів використання укриття, а за постійне забезпечення готовності відповідних захисних споруд.
Вказаний правовий висновок корелюється зі змістом пункту 3.4 Договору, відповідно до якого розрахунки за Договором між Виконавцем і Замовником проводяться щомісячно, незалежно від настання надзвичайної ситуації.
Таким чином, обов'язок Відповідача щодо оплати вартості послуг виникає не внаслідок самого факту укриття працівників, а в силу забезпечення можливості такого укриття, що відповідає суті зобов'язань за договором та законодавчо встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки працівників у морському порту.
Також Відповідачем не враховано умови п. 3.3 Договору відповідно до якого щомісячно, до 5 числа місяця, що слідує за розрахунковим, Позивачем формується акт приймання-передачі наданих послуг та надається для підпису Замовнику. Сторони погодилися, що акт приймання-передачі наданих за даним Договором послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін є документом, що підтверджує факт надання Виконавцем послуг Замовнику.
Прийом-передача акту для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженому представнику Замовника під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків.
Замовник має підписати акт приймання - передачі наданих послуг протягом 2-х робочих днів від дати отримання акту та повернути Виконавцю належний йому екземпляр акту у той ж термін або надати заперечення до акту.
У разі невиконання Замовником зазначених зобов'язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим без зауважень і має силу документу, підписаного Замовником.
Отже, умови Договору визначають механізм передачі актів приймання-передачі наданих послуг і встановлюють, що саме Відповідач зобов'язаний забезпечити явку свого уповноваженого представника до Позивача для отримання рахунку та акту наданих послуг. Тобто порядок, погоджений сторонами, базується на активних діях Відповідача, який повинен з'явитися до Позивача, отримати документи та протягом встановленого строку підписати акт або надати обґрунтовані зауваження.
Наявні в матеріалах справи докази (реєстр пред'явлених рахунків) підтверджують, що протягом певного періоду Відповідач виконував свої обов'язки щодо прибуття для отримання рахунків і актів, що свідчить про фактичне функціонування узгодженого сторонами механізму, проте в подальшому Відповідач припинив виконувати свої зобов'язання.
Наслідки невиконання Відповідачем зазначених зобов'язань також визначені Договором: якщо Відповідач не прибуває для отримання документів і не повертає підписаний акт чи не висловлює заперечення, такий акт вважається погодженим і має силу підписаного. Тобто, неприбуття Відповідача або його бездіяльність не звільняють його від обов'язку, а навпаки тягнуть за собою автоматичне визнання актів прийнятими без зауважень.
Таким чином, відсутність підпису Відповідача на актах не свідчить про ненадання послуг, а підтверджує настання передбачених договором наслідків його бездіяльності у вигляді визнання актів прийнятими та підписаними.
Договір №55-Пп-ЧФ-24
Предметом Договору є взаємовідносини Сторін щодо фінансування Суб'єктом господарювання видатків Адміністрації на здійснення комплексу заходів для запобігання аварій (катастроф), їх локалізації, ліквідації та мінімізації їх наслідків (або загрози їх виникнення), у тому числі на придбання та утримання обладнання, пристроїв та механізмів для забезпечення пожежної та техногенної безпеки тощо в межах території та акваторії морського порту Чорноморськ (далі - Заходи).
Договір не передбачає надання послуг, які на думку Відповідача могли йому не надаватись, оскільки договір за своєю правовою природою не є договором про надання послуг чи договором підряду в розумінні положень Цивільного кодексу України і не передбачає передачі конкретного результату робіт чи фактичного надання послуги замовнику.
Договір (п. 3.1) передбачає безумовне зобов'язання Відповідача здійснювати щомісячне фінансування у визначеному сторонами розмірі - 30 000 грн. без ПДВ - для покриття відповідних видатків Адміністрації. Тобто, мова йде про фінансування узгоджених витрат Позивача, а не про оплату фактично виконаних робіт або наданих послуг.
За таких обставин Відповідач не може посилатися на те, що за цим Договором «послуги йому не надавалися», оскільки сам предмет Договору взагалі не передбачає надання послуг на його користь. Натомість, обов'язки Відповідача визначені самим Договором і зводяться до обов'язку здійснювати погоджене фінансування у встановлених розмірах і строках.
Таким чином, доводи Відповідача не узгоджуються з предметом договору та його умовами і не можуть бути враховані при прийнятті Рішення.
Виходячи з наведеного, а також наявних в матеріалах доказів у їх сукупності, спростовуються доводи Відповідача про те, що «Позивачем не надаються та не споживаються Відповідачем послуги за Договором про компенсацію витрат Основного споживача на електрозабезпечення Субспоживача №50-Пп-ЧФ-22 від 31.08.2022 року, Договором фінансування комплексу заходів для запобігання аварій (катастроф), їх локалізації, ліквідації та мінімізації їх наслідків (або загрози їх виникнення) №55-Пп-ЧФ-24 від 01.05.2024 року, Договором про надання послуг з укриття робочої зміни №104-Пп-ЧФ- 21 від 01.07.2021 року.».
Щодо організаційно-технічних та фінансових складнощів у Відповідача.
Наведені у відзиві доводи щодо наявності організаційно-технічних чи фінансових складнощів, пов'язаних із проведенням слідчих дій, а також інші обставини, що стосуються здійснення чи нездійснення ним господарської діяльності, жодним чином не звільняють його від виконання зобов'язань, визначених укладеними договорами, у тому числі щодо оплати вартості послуг, а також належного фінансування, передбаченого умовами Договору №55-Пп-ЧФ-24.
За приписами частини другої статті 218 ГК України (що діяв на момент виникнення господарських відносин) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Разом з тим слід зазначити, що Відповідач, у порушення вимог статей 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, не надав жодних доказів на підтвердження доводів, на які він посилається, зокрема ані ухвал, ані сертифікатів, ані інших належних доказів. Принагідно Позивач наголошує, що навіть у випадку надання таких документів вони не могли б підтверджувати правомірність доводів Відповідача щодо невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, а також не могли б бути підставою для його звільнення від виконання зобов'язань. Відсутність доказів свідчить про те, що Відповідач не врахував приписи Господарського процесуального кодексу щодо необхідності доведення своїх тверджень при формуванні відзиву, що в свою чергу, підтверджує, що наведені у відзиві доводи є формальними, не відповідають дійсності та спрямовані виключно на виправдання ухилення від виконання грошових зобов'язань, які на сьогоднішній день вже є простроченими.
Щодо відправлення на адресу Відповідача рахунків та актів надання послуг.
Як вже зазначалося, пунктом 4.10 Договору №50-Пп-ЧФ-22 не встановлено спеціальної процедури або додаткових формальних вимог, які б ставили під сумнів можливість підтвердження факту направлення рахунків та акту рекомендованим листом з повідомленням про вручення та як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, та в матеріалах справи містяться належні та достовірні докази, що Позивач на виконання п. 4.10 Договору, направив Відповідачу рахунок і акт наданих послуг.
Договір №104-Пп-ЧФ-21 також не містить вимог щодо направлення рахунків з описом вкладення.
Щодо актів наданих послуг, слід зазначити, що з умов п. 3.3 Договору №104-Пп-ЧФ- 21 та п. 4.12 Договору №50-Пп-ЧФ-22 вбачається, що акт приймання-передачі наданих послуг набуває статусу погодженого у випадках, коли Замовник не виконує встановлених договором дій зокрема, коли уповноважений представник Замовника не прибув для отримання та підписання акту в порядку, передбаченому договором №104-Пп-ЧФ-21, або коли Замовник не відреагував на надсилання рахунків та актів у порядку, передбаченому п. 4.10 Договору №50-Пп-ЧФ-22.
Надсилання або не надсилання акту рекомендованим листом з описом вмісту поштового відправлення не змінює зазначених вище висновків.
Крім того, матеріали справи підтверджують факт надсилання Позивачем на адресу Відповідача як рахунків, так і актів наданих послуг, що відображено у відповідних поштових повідомленнях про вручення, частина з яких була отримана Відповідачем. При цьому Відповідач не надав жодних пояснень або заперечень щодо змісту отриманих ним документів, зокрема не було вказано, що він отримував будь-які інші документи з відмінним від зазначених змістом.
Щодо листів, які повернулися на адресу Позивача, то є правомірним посилання на правові висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі №902/1025/19 в якій зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Отже, листи з рахунками та актами наданих послуг, які були направлені Позивачем на адресу Відповідача, але не отримані останнім у поштовому відділенні з причин, що не залежать від Позивача, згідно з відповідною правовою позицією Верховного Суду вважаються належним чином відправленими та породжують передбачені договором правові наслідки.
Щодо договору №55-Пп-ЧФ-24, слід зазначити, що абз. 3 п. 3.2 Договору також передбачає направлення акту виключно рекомендованим листом.
Щодо доводів Відповідача в частині того, що Відповідач завжди виконував взяті на себе зобов'язання, ініціює діалог з Позивачем щодо можливостей Сторін виходу із ситуації, що склалася та її врегулювання, позов є передчасним, а текст позовної заяви не відображає ситуації, яка характеризує взаємовідносини сторін» Позивач зазначає наступне.
Вказані доводи базуються на іншій позиції Відповідача про те, що він начебто не отримував рахунків, йому нічого не було відомо про наявність заборгованості.
На спростування даних доводів Позивач зазначає, що рахунки та акти наданих послуг надсилалися не лише на поштову адресу Відповідача, але й дублювалися шляхом направлення на електронну пошту Відповідача, зазначену у договорах.
Вказані обставини, спростовують доводи Відповідача, що він не був повідомлений про факт виставлення рахунків та направлення актів і Відповідачу було відомо про наявність простроченої заборгованості, що підтверджує, що Відповідач надав суду недостовірну інформацію, намагаючись створити враження про відсутність обізнаності щодо заборгованості, оскільки фактично він був належним чином поінформований про всі дії Позивача та ухилявся від виконання своїх зобов'язань.
На підтвердження зазначених обставин Позивач надає електронні докази, а саме файли електронної пошти у форматі *.eml (формат файлу EML представляє повідомлення електронної пошти, збережені за допомогою Outlook та інших відповідних програм). Зазначені файли можуть бути досліджені із використанням відповідного програмного забезпечення, що дозволяє встановити як факт відправлення електронних листів на адресу Відповідача, так і зміст їх вкладень.
Зокрема, дослідження файлів у форматі *.eml дозволяє встановити, що на адресу електронної пошти Відповідача направлялися відповідні документи, включаючи рахунки та акти наданих послуг, а також можливо перевірити конкретний зміст вкладень і встановити, що саме ці документи були відправлені.
Вказані електронні докази не надавалися при зверненні з позовною заявою, оскільки на момент подання позову Позивачу не було відомо про правову позицію Відповідача, яка у відзиві зводиться до твердження, що ним не отримувались рахунки та акти наданих послуг. Позивач додав такі докази до відповіді на відзив.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню:
- За договором № 50-Пп-ЧФ-22 від 31.08.2022 (договір 1) 227782,20грн основного боргу, 4341,94грн інфляційних, 21667,39грн пені та 2096,84грн 3% річних,
- За договором № 55-Пп-ЧФ-24 від 01.05.2024 (договір 2) 108000грн основного боргу, 10875,31грн інфляційних та 2305,80грн 3% річних,
- За договором № 104-Пп-ЧФ-21 від 01.07.2021 (договір 3) 9172,80грн основного боргу, 156,67грн інфляційних, 833,60грн пені та 80,67грн 3% річних,
Всього розмір задоволених позовних вимог становить 387313,22грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 4657/388019,82*387313,22грн=4648,52грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА» (вул. Малевича Казимира, буд.86, корп. П, офіс 312, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 43283974) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (Адміністрації морського порту Чорноморськ) (код ЄДРПОУ 38728418, м.Чорноморськ Одеської області вул. Праці 6) 387313,22 грн заборгованості та 4648,52 грн. судового збору.
3. В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 жовтня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова