про повернення заяви про відкриття провадження у справі
23 жовтня 2025 року Справа № 915/1462/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 09.10.2025 (вх. №14342/25 від 10.10.2025), про неплатоспроможність боржника в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявниця, посилаючись на п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити керуючим реструктуризацією боргів; оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України, визнати її неплатоспроможним, прийняти план реструктуризації (проект пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 106320 грн та списання коштів у сумі 115649,60 грн та зупинити нарахування штрафних санкцій, пені, комісії, процентів (загальний мораторій).
В обґрунтування поданої заяви заявниця вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість приблизно 221969,60 грн перед 22 фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1462/25 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Ухвалою суду від 15.10.2025 залишено без руху заяву боржниці про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Книга четверта КУзПБ містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга п'ята - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (ст. 113 КУзПБ). Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у ст. 115, 116 КУзПБ.
В частині 1 ст. 116 КУзПБ передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Перевіривши виконання заявником вимог ухвали суду від 15.10.2025 про залишення заяви без руху, господарський суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 15.10.2025 встановлено заявниці строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Судом також зазначено, що вказані недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
У мотивувальній частині ухвали суду від 15.10.2025 зобов'язано боржницю:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, відомості та докази припинення обов'язкових платежів тощо, оскільки більше 190000 грн боржницею було взято в кредит вже в поточному 2025 році;
- надати належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей;
- підлягають уточненню обставини, зазначені в п. 7 прохальної частини заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якому боржниця просить прийняти пропозиції - запропонований нею план реструктуризації (проект пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 106320 грн та списання коштів у сумі 115649,60 грн, разом з цим, суд звертає увагу, що провадження у справі про неплатоспроможність, у тому числі за планом реструктуризації боргів боржника, не передбачає стягнення грошових коштів з боржника.
Судом також було зазначено, що боржницею подано до суду заяву-згоду арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №190 від 12.02.2013) про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , яка не містить відомостей про ступінь родинного зв'язку з арбітражним керуючим, маючи при цьому однакові прізвища.
Ухвала суду від 15.10.2025 доставлена до електронного кабінету заявника 16.10.2025 о 10:24, дата отримання судом 16.10.2025 о 10:28, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Ураховуючи зазначене та положення ч. 4 ст. 116, п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, термін для усунення недоліків заяви, з урахуванням вихідних днів, тривав до 21.10.2025 (включно).
За умовами ч. 1, 6 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з метою виконання рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 та наказу Голови Верховного Суду України щодо встановлення особливого режиму роботи судів і запровадження відповідних організаційних заходів від 04.03.2022, у наказі Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 №17-г "Про припинення дії наказу від 25.06.2020 р №22-г та встановлення режиму роботи Господарського суду Миколаївської області на період дії воєнного стану" встановлено з 01 липня 2023 року та на період дії воєнного стану Господарський суд Миколаївської області працює в такому режимі: - з понеділка по четвер - з 8 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин; - у п'ятницю - з 8 години 00 хвилин до 15 години 45 хвилин.
Відповідно до екранного знімку Реєстру заяв Електронного суду в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" із підключеною базою даних Господарського суду Миколаївської області вбачається, що боржницею заяву про усунення недоліків надіслано з Електронного суду до Господарського суду Миколаївської області 21.10.2025 о 20:42, надійшла до суду 22.10.2025 о 07:50, а зареєстровано господарським судом вказану заяву 22.10.2025 о 09:21, оскільки надійшла заява до суду після закінчення робочого часу Господарського суду Миколаївської області, тобто після 17:00.
Таким чином, заява про усунення недоліків вважається поданою до суду 22.10.2025, отже з пропуском встановленого для її подання строку, що є самостійною підставою для повернення боржниці заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Розглядаючи заяву боржниці про усунення недоліків судом береться до уваги правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постановах від 22.10.2021 у справі №910/7184/20 та від 06.12.2023 у справі №904/688/19, та полягає у тому, що після закінчення строку на усунення недоліків, установленого в ухвалі про залишення тієї чи іншої заяви без руху, досліджуються, зокрема, обставини виконання заявником вимог суду щодо усунення недоліків та встановлюється той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення заяви без руху.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2025, заявником в заяві про усунення недоліків зазначено наступне.
1. На вимогу суду, в частині повідомлення про обставини, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надання інформації щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, відомості та докази припинення обов'язкових платежів тощо, боржницею в заяві про усунення недоліків зазначено інформацію, що вже була вказана в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, боржницею в заяві про усунення недоліків зазначено, що підставами для звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів за кожним із зобов'язань упродовж двох місяців та наявність ознак загрози неплатоспроможності (пп. 2 та 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ).
Проте суд зазначає, що ні у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ні у заяві про усунення недоліків боржницею так і не подано доказів, що підтверджують викладені в заявах обставини, у тому числі доказів витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з урахуванням того, що відповідно до наданого до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність списку кредиторів більша частина заборгованості боржниці складає заборгованість за договорами, укладеними останньою з кредиторами вже в поточному 2025 році.
Таким чином, за відсутності доказів наявності вказаних обставин та їх зв'язку з неплатоспроможністю, господарським судом встановлено, що вимога ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2025 в частині надання до суду обґрунтувань наявності підстав звернення до суду у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ не виконана, обґрунтувань природи і причин своєї неплатоспроможності з підтверджуючими доказами суду не надано.
2. Щодо надання суду належних та допустимих доказів, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей, боржниця, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20, зазначила в заяві про усунення недоліків, що для підтвердження неплатоспроможності боржник може надавати будь-які належні та допустимі докази, що свідчать про наявність заборгованості, навіть за відсутності первинних документів (договорів). Боржниця зазначає, що вона подала всі наявні у неї докази, зокрема: виписки з УБКІ, довідки про заборгованість та банківські виписки, які підтверджують розмір боргу та її фінансову неспроможність. Додаткових документів, таких як договори з кредиторами, вона не має через їх втрату або відсутність у розпорядженні, однак вважає, що надані докази є достатніми для підтвердження підстав для відкриття провадження.
Суд повторно звертає увагу заявниці, що у разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ст. 81, ч. 3 ст. 164 ГПК України).
Крім того, судом в ухвалі від 15.10.2025 було зазначено, що надана заявницею роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором, лише в сукупності з іншими первинними документами, у зв'язку з чим, суд звернув увагу заявниці, що відповідно до наданої роздруківки з сайту Українського бюро кредитних історій стосовно боржниці загальна поточна заборгованість останньої становить 221969,60 грн, загальна поточна прострочена заборгованість становить 123382,08 грн, а у поданому заявницею конкретизованому списку кредиторів міститься сума заборгованості боржниці перед кредиторами в розмірі 196909,98 грн, що підлягало уточненню боржницею.
Також судом в ухвалі від 15.10.2025 було зазначено, що за результатом указаних доказів неможливо здійснити аналіз відомостей та документів для досягнення мети підготовчого засідання, а саме підтвердження наявності кредитних зобов'язань та простроченої заборгованості, що утворилась у заявниці перед кредиторами внаслідок порушення останньою своїх зобов'язань, розмір яких, згідно тверджень заявниці становить суму 221969,60 грн, з урахуванням того, що поданий заявницею конкретизований список кредиторів містить суму заборгованості в розмірі 196909,98 грн, а частина вказаних в ньому договорів містить інші номери, ніж в доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність договорах, а саме, щодо ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "ФК "ТОП1", ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", а відносно таких кредиторів як: ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" не надано і договорів.
Таким чином, боржницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не було додано належних доказів (судових рішень, договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
З огляду на зазначене, суд зобов'язав ОСОБА_1 надати належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей.
Проте, боржниця вказаних доказів не надала та не уточнила розбіжності сум заборгованості вказаних нею у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в роздруківці з сайту Українського бюро кредитних історій та у конкретизованому списку кредиторів та боржників.
3. Щодо надання суду доказів наявності або відсутності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, заявниця в заяві про усунення недоліків повідомила суд про те, що вона не має майна чи фінансових ресурсів, які б дозволили покрити ці витрати. Вказує, що її фінансова ситуація, підтверджена виписками з банківських рахунків та довідкою про доходи, свідчить про повну відсутність коштів для авансування винагороди арбітражного керуючого чи покриття судових витрат. Вважає, що вимога надання таких доказів у її випадку створює додатковий фінансовий тиск, що суперечить принципам захисту прав боржника, передбаченим КУзПБ. Звернення до суду з заявою про неплатоспроможність є її єдиним законним шляхом для вирішення боргової кризи, і вона прагне співпрацювати з судом у межах своїх можливостей. Просить суд врахувати її фінансову неспроможність при розгляді питання щодо витрат на провадження та знайти оптимальне рішення, яке дозволить розпочати процедуру.
На виконання п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, заявницею надано договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 02.09.2025, укладеного між арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною та ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.2 укладеного договору вбачається, що Белінська М.А. зобов'язується оплатити послуги та відшкодувати витрати, пов'язанi iз введення судової процедури у справі про банкрутство фізичної особи боржника.
Оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 45420 грн за весь строк виконання повноважень. ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у cyмi 4542 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність. Розрахунки проводяться шляхом оплати ОСОБА_1 грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3. даного Договору, за умови надсилання арбітражним керуючим Белінською Н.О. поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів Боржника (п.п. 3.1., 3.3., 3.4. Договору), однак доказів наявності у заявниці коштів (з урахуванням необхідного прожиткового мінімуму в місяць для боржниці в сумі 3028,00 грн, орендної плати за житло боржниці за договором оренди житла в сумі 7500,00 грн, плати за комунальні послуги в сумі 2500,00 грн, суми щомісячної допомоги на існування (базові потреби) близьким в сумі 1000,00 грн та погашення вимог кредиторів згідно плану реструктуризації боргів в сумі 1692,00 грн, з урахуванням офіційного не працевлаштування боржниці) для оплати витрат у справі суду не надано.
Боржницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано платіжну інструкцію №А90Т-С8СН-0868-С1И8 від 03.09.2025 про оплату ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області грошових коштів у сумі 4542,00 грн за авансування винагороди арбітражного керуючого за договором.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 5 ст. 34 КУзПБ боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З урахуванням того, що заявниця не надала інформацію про наявність у власності майна чи коштів, суд зазначає, що договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною є невиконуваним, адже достатніх доказів а також відомостей походження коштів (з урахуванням необхідного прожиткового мінімуму в місяць для боржниці в сумі 3028,00 грн, орендної плати за житло боржниці за договором оренди житла в сумі 7500,00 грн, плати за комунальні послуги в сумі 2500,00 грн, суми щомісячної допомоги на існування (базові потреби) близьким в сумі 1000,00 грн та погашення вимог кредиторів згідно плану реструктуризації боргів в сумі 1692,00 грн, з урахуванням офіційного не працевлаштування боржниці) на оплату винагороди арбітражного керуючого та для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, суду не надано.
Крім того, судом в ухвалі від 15.10.2025 також було зазначено, що боржницею подано до суду заяву-згоду арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №190 від 12.02.2013) про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , яка не містить відомостей про ступінь родинного зв'язку з арбітражним керуючим, маючи при цьому однакові прізвища. Натомість боржницею проігноровано зауваження суду, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити дотримання арбітражним керуючим та боржником вимог ч. 3 ст.28 КУзПБ.
Також, боржницею проігноровано вимоги ухвали суду від 15.10.2025 щодо уточнення вимог боржника, зазначених в п. 7 прохальної частини заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якому боржниця просить прийняти пропозиції - запропонований нею план реструктуризації (проект пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 106320 грн та списання коштів у сумі 115649,60 грн, разом з цим, суд звертав увагу, що провадження у справі про неплатоспроможність, у тому числі за планом реструктуризації боргів боржника, не передбачає стягнення грошових коштів з боржника.
Суд при розгляді питання прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду не здійснює оцінку доказів, а перевіряє чи всі визначені КУзПБ докази, необхідні для прийняття заяви та проведення підготовчого засідання, надані заявником.
Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Згідно з положеннями частини першої статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною третьою статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У постанові від 13.05.2024 у справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, якою залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив наступне.
"Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)...
... Встановлені судом першої інстанції обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником цих недоліків, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду. Тому заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягали поверненню заявнику.
Висновку про наявність підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передувало дослідження та перевірка судами попередніх інстанцій обсягу документів, доданих до самої заяви, та наданих в подальшому на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду про залишення згаданої заяви без руху" (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі №922/5486/23).
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.
Так, у рішенні у справі Белле проти Франції (Bellet v. France, заява N13343/87, від 04.12.95) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. ЄСПЛ у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява N35787/03, п. 29, від 26.07.2007).
Отже, як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Згідно із ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ГПК України.
Відповідно до ухвали суду від 15.10.2025 господарський суд дійшов висновку про залишення поданої заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи без руху з наданням заявниці строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Відтак процесуальний обов'язок подання заяви з дотриманням норм ГПК України та КУзПБ покладено на заявника. А дотримання процесуальних норм та порядку подання зазначеної заяви, зокрема, надання доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини, на які посилається заявник, не є формалізмом, оскільки не призводить до анулювання вимог КУзПБ та процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах "Осман проти Сполученого Королівства", "Креуз проти Польщі", "Пелевін проти України", "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
У зв'язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Встановлені судом обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не виконання ОСОБА_1 вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.10.2025, не усунення недоліків виявлених судом у повному обсязі, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду, з урахуванням чого, суд повертає вказану заяву на підставі ч. 4 ст.174 ГПК України.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 від 09.10.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані матеріали сформовано в системі "Електронний суд" та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертається боржниці (заявниці) у зв'язку з його відсутністю.
Керуючись ч. 1 ст. 38, ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232-234, 255 Господарського процесуального кодексу України
1. Повернути ОСОБА_1 заяву, сформовану в системі "Електронний суд" 09.10.2025 (вх. №14342/25 від 10.10.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст. 174 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська