21 жовтня 2025 року Справа № 915/974/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
за відсутності учасників справи
розглянувши матеріали справи № 915/974/25
про неплатоспроможність фізичної особи (боржника) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Філатов В'ячеслав Вікторович (адреса для листування: АДРЕСА_2 )
заявник (кредитор): Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09326464; вул. Херсонське шосе, 50, м. Миколаїв, 54028)
встановив:
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа № 915/974/25 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України.
Ухвалою суду від 22.07.2025 за результатами підготовчого засідання відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Філатова В'ячеслава Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2140 від 01.07.2024), встановлено строки подання арбітражним керуючим документів по суті справи та визначено дату попереднього засідання (з урахуванням ухвали від 29.07.2025 про виправлення описки ) - 30.09.2025.
25.08.2025 за вх..№12169/25 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк») про визнання кредиторських вимог, у якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у загальному розмірі 1715791,65 грн, з яких: друга черга (позика та судові витрати за рішенням суду) - 1306647,73 грн; третя черга (пеня) - 409143,92 грн, а також заявник просить визнати витрати по сплаті судового збору у розмірі 6056,00 грн. за подання даної заяви про визнання грошових вимог.
Розгляд заяви про грошові вимоги АТ «Ощадбанк» суд призначив на 30.09.2025.
Ухвалою суду від 30.09.2025 занесеною до протоколу судового засідання, продовжено боржнику строк підготовки пояснень щодо Звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, попереднє засідання (у т.ч розгляд заяви про грошові вимоги до боржника) відкладено на 21.10.2025.
Учасники справи, належно повідомлені про час розгляду справи, правом участі у судовому засіданні не скористалися.
Разом з тим, від представника боржника Бессчастної А.В. від 21.10.2025 за вх.. № 14812/25 надійшло до суду клопотання про витребування у Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію про стан виконавчого провадження №59509913 з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2027 по справі № 498/6410/16 та копії матеріалів виконавчого провадження №59509913.
Також, представник боржника в клопотанні просив відкласти розгляд справи №915/974/25 до отриманні відомостей про стан виконавчого провадження № 59509913 від Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Розглянувши клопотання представника боржника, суд вважає його обґрунтованим з огляду на таке.
Із заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вбачається, що підставою звернення до суду є заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк». Так, 05.06.2007 між Публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договорів № 1047-І на суму 50 000,00 доларів США зі сплатою 13 % річних. Відповідно до пункту 1.4.2. Кредитного договору виконання зобов'язань за ним забезпечувалось:
- іпотекою нерухомого майна - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 і належить на праві власності ОСОБА_3 ;
- договором поруки, який було укладено з ОСОБА_1 .
Тобто, ОСОБА_1 є поручителем за кредитним договором, який також забезпечено й іпотекою нерухомого майна.
Зі змісту клопотання про витребування вбачається, що боржником було з'ясовано обставини щодо наявності у кредитора - АТ «Ощадбанк» забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у вигляді переданого в іпотеку об'єкта нерухомого майна, а саме в іпотеку АТ «Ощадбанк» передана квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності іпотекодателю ОСОБА_3 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2017 у справі №489/6410/16 звернено стягнення на вказану квартиру в рахунок погашення заборгованості перед АТ «Ощадбанк».
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2017 у справі №489/6410/16 було змінено рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 29.11.2017 в частині визначення розміру процентів і набуло законної сили 29 листопада 2017 року.
В подальшому Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2017 у справі №489/6410/16 було змінено постановою Верховного Суду в частині визначення розміру заборгованості.
Державним виконавцем Інгульського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10.07.2019 було відкрито виконавче провадження № 59509913 з примусового виконання Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2017 у справі №489/6410/16.
Таким чином наразі Інгульським відділом Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюється примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2017 у справі №489/6410/16 в рамках виконавчого провадження № 59509913, що підтверджується даними Автоматизованої системи виконавчого провадження (інформація станом на 20.10.2025).
Самостійно отримати відомості щодо стану примусового виконання боржниця не має можливості, оскільки не є стороною зазначеного виконавчого провадження, що й зумовило її звернення до суду у порядку ст. 81 ГПК України з клопотанням про витребування доказів.
Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів.
Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України визначено, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначені: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте, суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч.4 ст. 81 ГПК України).
Наразі у даній справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 здійснюється процедура реструктуризації боргів боржника. Суть даної процедури зводиться до встановлення розміру заборгованості та можливості її реструктуризації.
У даному випадку, з'ясування стану здійснення примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.10.2017 у справі №489/6410/16 в рамках виконавчого провадження № 59509913 має істотне значення для визначення розміру заборгованості перед АТ «Ощадбанк», оскільки можливе погашення заборгованості перед АТ «Ощадбанк» за рахунок заставного майна впливає на визначення фактичного розміру кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , заявлених до суду у межах даної справи.
Зважаючи на наведене, клопотання представника боржника щодо витребування доказів належить задовольнити.
Згідно з частиною 6 статті 81 Господарського процесуального кодексу України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Водночас, суд зазначає, що згідно з ч. 9 ст. 81 ГПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст. ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 81, 234 ГПК України, ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», суд
1. Задовольнити клопотання представника боржника від 21.10.205 про витребування доказів.
2. Зобов'язати Інгульський відділ Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати Господарському суду Миколаївської області інформацію про стан виконавчого провадження №59509913 з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від № 09.10.2027 у справі №489/6410/16 та копії матеріалів виконавчого провадження №59509913.
3. Встановити Інгульському відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) строк для подання витребуваних судом відомостей та документів - 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили 21.10.2025 та є обов'язковою для виконання.
5. Ухвалу з гербовою печаткою для виконання надіслати Інгульському відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Миру, 54В, корпус 4, м. Миколаїв, 54056).
6. Копію ухвали надіслати учасникам у справі про банкрутство.
Роз?яснити сторонам:
- будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 7 ст. 81 ГПК України);
- особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов?язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п?яти днів з дня вручення ухвали (ч. 8 ст. 81 ГПК України);
- у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 9 ст. 81 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.М.Давченко