22.10.2025 Справа № 914/1476/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни - Сніжани Дудяк розглянув матеріали справи
за позовом: Сільськогосподарського кооперативу ім. В. Стефаника, с. Ясенів, Золочівський район, Львівська обл.,
до відповідача: ОСОБА_1 , с. Скнилів, Золочівський район, Львівська обл.,
предмет позову: стягнення 2 272 657, 47 грн боргу,
підстава позову: порушення зобов'язань з оплати вартості отриманого товару,
за участю представників:
позивача: Шпунт Мар'ян Богданович,
відповідача: Білевич Христина Орестівна,
встановив:
до Господарського суду Львівської області 13.05.2025 надійшла позовна заява Сільськогосподарського кооперативу ім. В. Стефаника до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2 272 657, 47 грн боргу.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву залишено без руху, а 02.06.2025 на підставі заяви про усунення недоліків відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Відводів складу суду сторонами не заявлено.
02.07.2025 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення факту справжності його підпису на видаткових накладних із запропонованими питаннями:
- «Чи виконано підпис у накладній № 813 від 23.11.2023 на суму 332 051,96 грн, що знаходиться у місці для проставлення підпису отримувачем товару, у графі «Приняв», ОСОБА_1 ?,
- Чи виконано підпис у накладній № 816 від 24.11.2023 на суму 291 647,96 грн, що знаходиться у місці для проставлення підпису отримувачем товару, у графі «Приняв», ОСОБА_1 ?,
- Чи виконано підпис у накладній № 817 від 25.11.2023 на суму 604 127,92 грн, що знаходиться у місці для проставлення підпису отримувачем товару, у графі «Приняв», ОСОБА_1 ?,
- Чи виконано підпис у накладній № 818 від 26.11.2023 на суму 652 091,96 грн, що знаходиться у місці для проставлення підпису отримувачем товару, у графі «Приняв», ОСОБА_1 ?».
12.08.2025 відповідач доповнив перелік питань про призначення експертизи такими питаннями:
- «Чи виконано підписи у довіреності № 21 від 23.11.2023, що знаходяться у місці для проставлення підписів, у графах «Підпис» та «Керівник підприємства», ОСОБА_1 ?
- Чи виконано підписи у довіреності № 22 від 25.11.2023, що знаходяться у місці для проставлення підписів, у графах «Підпис» та «Керівник підприємства», ОСОБА_1 ?
- Чи виконано підпис у товарно-транспортній накладній № 127 від 23.11.2023 року, що знаходиться у місці для проставлення підпису отримувачем товару, у графі «Прийняв», ОСОБА_1 ?
- Чи виконано підпис у товарно-транспортній накладній № 128 від 23.11.2023 року, що знаходиться у місці для проставлення підпису отримувачем товару, у графі «Прийняв», Гнипом Романом Ігоровичем?
- Чи виконано підпис у товарно-транспортній накладній № 132 від 25.11.2023 року, що знаходиться у місці для проставлення підпису отримувачем товару, у графі «Прийняв», Гнипом Романом Ігоровичем?».
У судовому засіданні 22.10.2025 представник відповідача підтримав попередньо заявлене клопотання про призначення експертизи.
Представник позивача заперечив проти призначення у справі експертизи, зазначивши, що на видаткових та товарно - транспортних накладних міститься печатка Фізичної особи - підприємця Гнип Романа Ігоровича, відповідач не звертався до правоохоронних органів із повідомленням про викрадення печатки та/або її використання третіми особами, тому з урахуванням позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах відсутні підстави ставити під сумнів підпис відповідача та товаророзпорядчих документах. Призначення експертизи та зупинення провадження у справі, на думку представника позивача, матиме наслідком невиправдане затягування розгляду справи.
Розглянувши клопотання про призначення експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає про необґрунтованість такого, та зазначає таке.
Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень передбачають, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
- Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
- Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім'я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач заперечує позовні вимоги про стягнення боргу за поставлений товар, стверджуючи, що жодного договору з позивачем він не укладав, товар не отримував, жодні документи, подані як докази позивачем, не підписував, жодну іншу особу на підписання документів від імені покупця не уповноважував, а печаткою протиправно скористалися інші особи.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Із матеріалів справи вбачається, що запропоновані відповідачем питання не спрямовані на повне вирішення завдання господарського судочинства та не дадуть відповіді на питання, якою особою, якщо не відповідачем, вчинено підпис, не будуть підставою для висновку про наявність чи відсутність волевиявлення відповідача на укладення договору у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних; відповідач не запропонував відібрати зразки підписів в інших осіб, у тому числі працівників позивача чи свого бухгалтера; не ставить питання про визначення давності визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів у межах технічної експертизи.
Згідно з поясненнями представника позивача між сторонами хоч і не укладались договори в формі єдиного документа, однак існували господарські відносини з поставки кукурудзи та мінеральних добрив. Відповідач також не заперечує наявності господарських відносин з позивачем, адже у відзиві вказує, що забув печатку під час підписання документів на поставку діамофоски та аміачної селітри, за які, до речі, позивач не здійснив оплату в розмірі 1 935 360,00 грн.
На час вирішення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи відповідач не подав доказів втрати печатки чи доказів звернень до позивача про повернення такої, про наявність претензій по поверненню коштів за поставку діамофоски та аміачної селітри.
Суд зауважує, що як правильно стверджує відповідач у відзиві, укладеність договору пов'язується з досягненням сторонами усіх істотних його умов. Підписи є тільки одним із елементів, але не єдиним, підтвердження волевиявлення сторони на вчинення правочину. Саме зібрані у справі докази в їх сукупності та в сукупності із поясненнями представників сторін підлягають правовій оцінці судом під час розгляду справи по суті. Тобто суд робитиме висновок про укладення чи неукладення між сторонами договору, про волевиявлення сторін на укладення такого та на прийняття товару, про наявність чи відсутність дефектів у оформленні бухгалтерських документів на підставі поданих сторонами доказів, перевіряючи їх на відповідність критеріям належності, допустимості та вірогідності.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 26.10.2022 у справі №904/5077/21, від 06.02.2024 у справі № 910/12661/22).
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21, від 06.02.2024 у справі № 910/12661/22.
Верховний Суд у постанові від 04.07.2025 у справі № 908/948/23 акцентує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Усталеним є також підхід, висловлений Верховним Судом у постанові від 20.07.2020 у справі № 910/11236/19 про те, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
Враховуючи принципи змагальності та рівності сторін, предмет доказування, суд доходить висновку про відсутність обґрунтованої аргументації клопотання про призначення експертизи в цій справі.
Керуючись ст. 2, 177, 183, 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
ухвалив:
У клопотанні ОСОБА_1 про призначення експертизи від 02.07.2025 з урахуванням клопотання від 12.08.2025 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Повне судове рішення складено 23.10.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.