79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.10.2025 Справа № 914/489/25
За позовом: Керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі
позивача-1: Міністерства оборони України, м. Київ
позивача-2: Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна», м. Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Амбіцької І.О.
Представники учасників справи:
від прокуратури: Желізняк Захар Русланович;
від позивача 1: Ткачук Віталій Володимирович - представник;
від позивача 2: Уракіна Любава-Галина Іванівна - представник;
від відповідача : Прімєрова Наталія Григорівна - представник;
від третьої особи: Савко Наталія Володимирівна - представник;
Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» про розірвання договору оренди від 01.05.2003 № 76 та зобов'язання повернути майно.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025, справу № 914/489/25 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою суду від 26.02.2025 (суддя Долінська О.З) задоволено самовідвід у справі № 914/489/25 та передано матеріали позовної заяви для проведення повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
Відповідно до протоколу проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025, справу № 914/489/25 передано на розгляд судді Манюку П.Т.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 07.04.2025
Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 28.07.2025 підготовче судове засідання відкладено на 18.08.2025.
Ухвалою суду від 18.08.2025 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 08.09.2025. Ухвалою суду від 08.09.2025 розгляд справи по суті відкладено на 22.09.2025.
Ухвалою від 22.09.2025 у розгляді справи по суті оголошено перерву до 13.10.2025.
У судове засідання 13.10.2025 прокурор з'явився, просив задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
У судове засідання 13.10.2025 представники позивачів 1 та 2 з'явилися, підтримали позовні вимоги прокурора у повному обсязі.
У судове засідання 13.10.2025 представник відповідача з'явився, заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві та письмових поясненнях.
У судове засідання 13.10.2025 представник третьої особи з'явився, надав пояснення щодо позовних вимог.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 13.10.2025 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція прокурора.
Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі позивач 1) та Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (надалі позивач 2, орендодавець, ДП МОУ «ЛЗЗК») звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» (надалі відповідач, орендар) про розірвання договору оренди від 01.05.2003 № 76 та зобов'язання повернути майно.
В обґрунтування позовних вимог, керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону зазначає, що між позивачем 2 та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна від 01.05.2003 № 76 (надалі договір оренди № 76), відповідно до якого позивач 2 надає в оренду нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення в мозаїчному відділенні, площею 549, 4 кв.м, та в заводоуправлінні на другому поверсі, площею 34, 5 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 222, а відповідач зобов'язується щомісяця здійснювати сплату орендної плати.
Відповідач порушував умови договору оренди № 76, а саме допускав систематичну несплату та не повну сплату орендної плати. З огляду на такі порушення, прокурор вважає, що враховуючи положення ст.ст. 526, 611, 651 ЦК України, існують підстави для розірвання договору оренди у судовому порядку та повернення нерухомого майна ДП МОУ «ЛЗЗК».
Зокрема, в обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що заборгованість щодо сплати орендної плати протягом 2021-2025 років коливалася в межах від 7 889, 58 грн до 111 100, 70 грн на різні дати, а фактично повністю погашена заборгованість ТзОВ «Трамбетон Україна» перед ДП МОУ «ЛЗЗК» за період з липня 2021 року по час звернення прокурора з позовом була тільки у періоди з 25.08.2021 по 31.08.2021, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 19.10.2023 по 31.10.2023 та з 16.11.2023 по 30.11.2023. Впродовж вересня - листопада 2021 року, січня - квітня та вересня - грудня 2022 року, червня, вересня та грудня 2023 року, березня 2024 року та в окремі інші місяці орендна плата ТзОВ «Трамбетон Україна» взагалі не сплачувалась.
Прокурор вважає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань завдає істотної шкоди інтересам орендодавця, позбавляючи його регулярних надходжень, необхідних для реалізації завдань, пов'язаних із забезпеченням обороноздатності держави. Зазначені обставини та порушення умов договору відповідачем підпадають під визначення істотного порушення договору згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, що, у свою чергу, є підставою, з метою захисту прав та інтересів держави, для дострокового припинення договірних відносин.
Позиція позивачів 1 та 2.
Позивачі підтримують позовні вимоги прокурора у повному обсязі та зазначають, що відповідач несвоєчасно здійснював сплату орендної плати, а в окремі місяці орендна плата ТОВ «Трамбетон Україна» взагалі не сплачувалась, що свідчить про систематичну несплату або неповну сплату орендних платежів. За таких обставин орендодавець (ДП МОУ «ЛЗЗК») та держава значною мірою позбавляються того, на що вони розраховували при передачі майна в оренду.
Позиція відповідача.
ТзОВ «Трамбетон Україна» не заперечує укладення з позивачем 2 договору оренди від 01.05.2003 № 76, однак заперечує позовні вимоги у повному обсязі, оскільки зазначає, що у нього не було заборгованості, на яку вказує прокурор, з огляду на здійснення оплати орендної плати протягом 2021-2025 років.
Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на тристоронні договори, які було укладено між відповідачем, позивачем 2 та кредиторами позивача 2, та у подальшому здійснення відповідачем проплат в користь кредиторів за надані послуги, зокрема, з постачання електроенергії позивачу 2 в рахунок сплати орендної плати. В підтвердження своїх заперечень відповідач долучив до матеріалів справи листи позивача 2, у яких він (позивач 2) зазначає, що вказані оплати відповідача на рахунок кредиторів будуть зараховані в якості сплати орендної плати.
Також, відповідач вказує, що прокурором помилково не враховано оплати відповідача, які було здійснено у період з 01.07.2021 по 29.06.2024, перелік яких підтверджено первинними документами, долученими до матеріалів справи.
Щодо доводу прокуратури про наявність заборгованості станом на 01.07.2021 в сумі 7 889, 58 грн, то, на думку відповідача, це не є прострочена заборгованість, а є поточною сумою орендної плати за червень 2021 року, що нарахована за червень 2021 року і, відповідно, за правилами бухгалтерського обліку відображена станом на 01.07.2021 року як початкове сальдо.
Також, відповідач вказує, що саме позивач 2 порушує умови договору, оскільки Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» не складає та не реєструє податкові накладні з ПДВ на загальну суму 176 866, 45 грн, чим завдає відповідачу збитків на дану суму.
З огляду на вищевказане, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позиція третьої особи.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях у своїх поясненнях вказує, що відсутні правові підстави для представництва прокуратурою інтересів державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій".
Отже, позивачем у даній справі за позовом прокурора може бути лише Міністерство оборони України, яке з огляду на норми чинного законодавства, а також на практику Верховного Суду не може бути позивачем у справі про розірвання договору оренди, оскільки не є стороною вказаного договору оренди. Отже, на думку третьої особи, з позовом про розірвання договору може звернутися тільки сторона такого договору, тому у задоволенні позовних вимог потрібно відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновків про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис вміщено в ч. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 та ст. 761 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Як встановлено судом, згідно з п. 4.11 Статуту, Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (ДП МОУ «ЛЗЗК») має право здавати в оренду в установленому законодавством порядку підприємствам, установам і організаціям та громадянам України, фізичним та юридичним особам іноземних держав, міжнародним організаціям та особам без громадянства державне майно, а також списувати його з балансу за попередньою згодою Міністерства оборони України.
До нерухомого майна, яке перебуває у власності держави в особі Міністерства оборони України, переданого на праві господарського відання ДП МОУ «ЛЗЗК» та перебуває в останнього на балансі, належать нежитлові приміщення в мозаїчному відділенні та в заводоуправлінні, розміщені за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 222, на земельній ділянці, яка перебуває у власності держави з кадастровим номером 4610136300:05:006:0028.
01.05.2003 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» та ТзОВ «Трамбетон Україна», за погодження із Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області, укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 76.
Відповідно до п. 1.1 договору оренди № 76, ДП МОУ «ЛЗЗК» передає, а ТзОВ «Трамбетон Україна» приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, загальною площею 583, 9 кв. м, яке знаходиться на балансі ДП МОУ «ЛЗЗК» та розміщене за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 222, а саме: нежитлові приміщення в мозаїчному відділенні, площею 549, 4 кв. м, та в заводоуправлінні на другому поверсі, площею 34, 5 кв.м.
Водночас, на підставі договору від 03.05.2022 про внесення змін до договору оренди № 76, внесено зміни до предмета оренди, яким визначено: нежитлові приміщення в мозаїчному відділенні, площею 549, 4 кв. м, та в заводоуправлінні на третьому поверсі площею 18, 4 кв.м.
Згідно з п.п. 2-2.2, 2.4 договору оренди № 76, ТзОВ «Трамбетон Україна» вступає у строкове платне користування вищевказаним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у ТзОВ «Трамбетон Україна» прав власності на це майно. Власником майна залишається держава, а ТзОВ «Трамбетон Україна» користується ним протягом строку оренди.
У випадку припинення договору оренди, майно повертається ТзОВ «Трамбетон Україна» до ДП МОУ «ЛЗЗК» в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу даного майна, а ДП МОУ «ЛЗЗК» зобов'язане прийняти вказане майно.
Відповідно до п.п. 3-3.2, 3.5, 3.7 договору оренди № 76, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 5.6 договору оренди № 76, до обов'язків орендаря - ТзОВ «Трамбетон Україна» віднесено щомісячно, до 8 числа місяця, наступного за останнім звітним місяцем, надавати орендодавцю - ДП МОУ «ЛЗЗК» інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).
Термін дії договору оренди первинно був визначений на строк 3 роки з 01.05.2003 по 30.04.2006, проте на підставі додатку від 26.11.2003 № 5 до договору оренди, строк його дії продовжено на 27 років, із визначенням загального строку дії з 01.05.2003 по 30.04.2033 року.
Відповідно до договору від 25.03.2015 про внесення змін до договору оренди № 76, передбачено користування орендарем земельною ділянкою, площею 583, 9 кв. м, на якій знаходяться нежитлові приміщення, що передані в оренду відповідно до договору оренди № 76.
Також, після укладення договору оренди № 76, неодноразово вносились до нього зміни щодо порядку розрахунку орендної плати.
Окрім цього, 01.05.2003 між ДП МОУ «ЛЗЗК» та ТзОВ «Трамбетон Україна» підписано договір № 78-к, який визначено як невід'ємну частину договору від 01.05.2003 № 76 та відповідно до якого орендодавець (ДП МОУ «ЛЗЗК») зобов'язується надавати комунальні та експлуатаційні послуги для забезпечення господарської діяльності орендаря (ТзОВ «Трамбетон Україна»), а останній зобов'язується вчасно сплачувати надані послуги.
За змістом ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 (надалі Закон № 2269-XII) (який був чинний на час укладення спірного у справі договору) істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2269-XII, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 2269-XII, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
З 01.02.2020 набрав чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з положеннями якого орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором (ч. 1 ст. 17 Закону), а також договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором (ч. 2 ст. 24 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як встановлено судом, 01.06.2021 та 01.01.2022 між ТзОВ «Львівенергозбут» (кредитор) та ДП МОУ «ЛЗЗК» (боржник) та ТзОВ «Трамбетон Україна» (третя особа) було укладено договори № 21Д3/96 та № 21Д3/130 відповідно, про виконання обов'язку боржника іншою особою, згідно з яким у відповідності до статті 528 ЦК України боржник покладає, а третя особа приймає на себе обов'язок по виконанню всіх грошових зобов'язань боржника перед кредитором, які виникли у боржника згідно з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2020 № 90015, укладеним між кредитором і боржником (пункт 1).
20.10.2021 та 24.01.2022 між ПрАТ «Львівобленерго» (кредитор) та ДП МОУ «ЛЗЗК» (боржник) та ТзОВ «Трамбетон Україна» (третя особа) з було укладено договори № 10/10 та № 05/01 про виконання обов'язку боржника іншою особою, згідно з яким у відповідності до статті 528 ЦК України боржник покладає, а третя особа приймає на себе обов'язок по виконанню всіх грошових зобов'язань боржника перед кредитором по оплаті за послугу з розподілу електричної енергії, реактивну електричну енергію, пеню, 3 % річних, інфляційні, повторне підключення згідно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 90015, укладеним між кредитором і боржником (пункт 1).
06.09.2021 між ПП «Альянс-А» (кредитор) та ДП МОУ «ЛЗЗК» (боржник) та ТзОВ «Трамбетон Україна» (третя особа) був укладений договір № 5 про виконання обов'язку боржника іншою особою, згідно з яким відповідно до статті 528 ЦК України боржник покладає, а третя особа приймає на себе обов'язок по виконанню грошових зобов'язань боржника перед кредитором на загальну суму 34 000, 00 грн, зобов'язань боржника перед кредитором, які виникли у боржника, згідно умов договору про надання послуг від 05.05.2021 № 05-05-21, укладеним між кредитором і боржником (пункт 1).
Сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» (третьою особою) грошові зобов'язання ДП МОУ «ЛЗЗК» (боржника) перед кредиторами в подальшому підлягали зарахуванню в рахунок оплати Товариства з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» за оренду нежитлових приміщень згідно з договором оренди, відтак до матеріалів справи долучено копії листів ДП МОУ «ЛЗЗК», у яких позивач 2 просив сплатити за нього кошти на користь кредиторів та повідомляв про подальше зарахування сплачених відповідачем коштів в рахунок оплати орендної плати, зокрема, за договором оренди № 76.
Відповідачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень та платіжних інструкцій за період з 01.07.2021 року по 06.03.2025 року, здійснених на виконання тристоронніх договорів.
З наданих відповідачем платіжних доручень та платіжних інструкцій також вбачається, що відповідач протягом спірного періоду, починаючи з 01.07.2021 року систематично сплачував на користь ДП МОУ «ЛЗЗК» за оренду нежитлових приміщень згідно з договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.05.2003 № 76.
Щодо доводів прокурора про те, що впродовж вересня - листопада 2021 року, січня - квітня та вересня - грудня 2022 року, червня, вересня та грудня 2023 року, березня 2024 року та в окремі інші місяці орендна плата ТзОВ «Трамбетон Україна» взагалі не сплачувалась, суд звертає увагу, що прокурором у долученому до матеріалів справи розрахунку не враховано здійснені відповідачем оплати, зокрема, у розрахунку за період: 01.07.2021 - 29.06.2024 між ДП МОУ «ЛЗЗК» і ТзОВ «Трамбетон Україна» частково не враховані наступні суми оплати відповідача за вказаний період:
- 16 465, 28 грн від 29.12.2021 - частина платіжного доручення від 29.12.2021 № 357;
- 15 000, 00 грн від 24.01.2022 - платіжне доручення від 24.01.2022 № 47;
- 10 942, 84 грн від 15.02.2022 - частина платіжного доручення від 15.02.2022 № 104;
- 11 609, 17 грн від 27.06.2022 - частина платіжного доручення від 27.06.2022 № 253;
- 8 267, 54 грн від 18.10.2022 - частина платіжного доручення від 18.10.2022 № 332
- 8 890, 84 грн від 07.11.2022 - частина платіжного доручення від 08.11.2022 № 346;
- 17 968, 82 грн від 30.12.2022 - частина платіжного доручення від 30.12.2022 № 436;
- 6 147,55 грн від 16.11.2023 - частина платіжного доручення від 16.11.2023 № 715.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи відповідачем долучені листи, які було надіслано ДП МОУ «ЛЗЗК» на адресу ТзОВ «Трамбетон» про здійснення зарахування таких оплат в рахунок чинних договорів оренди та відшкодування комунальних послуг.
Аналіз розрахунку заборгованості, долученого прокурором до позовної заяви свідчить також, що ДП МОУ «ЛЗЗК» не враховувало листи відповідача, копії яких долучені до матеріалів справи, щодо зарахування сплачених відповідачем коштів в оплату орендної плати за договором оренди № 76.
У той же час, в п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 та п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлено, що отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/12527/16, від 26.09.2019 у справі № 910/12934/18.
Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що такі оплати були здійсненні відповідачем на виконання тристоронніх договорів та спрямовані на оплату наявної у позивача 2 заборгованості перед кредиторами, які позивачем 2, відповідно до надісланих листів, повинні бути зараховані в якості оплати за договором оренди №76.
Відповідачем надані суду контррозрахунки за 2021 - 2024 роки, у яких зазначено, що орендна плата згідно з договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.05.2003 № 76 на користь ДП МОУ «ЛЗЗК» сплачена в повному обсязі (з урахуванням платежів на користь кредиторів позивача 2), з огляду на що заборгованість відсутня, які прокурором та позивачами не спростовані.
Окрім цього, суду надані докази, що відповідач й надалі систематично сплачує кошти, які повинні зараховуватись в рахунок договору оренди від 01.05.2003 № 76, а саме: платіжна інструкція від 06.03.2025 № 52 у розмірі 20 000, 00 грн, платіжна інструкція від 21.03.2025 № 84 на суму 10 000, 00 грн, платіжна інструкція від 03.04.2025 № 121 на суму 15 000, 00 грн, платіжна інструкція від 08.04.2025 на суму 15 000, 00 грн.
Суд звертає увагу, що позивачем 2 не спростовано фактів здійснення відповідачем оплат за тристоронніми договорами, за якими відповідач проводив оплату за здійснення постачання електроенергії позивачу 2 та не надав доказів, які б підтверджували самостійну оплату наданих послуг. Окрім цього, позивачем 2 не надано пояснень щодо долучених відповідачем до матеріалів справи листів, які було надіслано ДП МОУ «ЛЗЗК» на адресу відповідача, про подальше зарахування здійснених відповідачем оплат за тристоронніми договорами в рахунок сплати орендної плати, зокрема, за договором оренди № 76.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора щодо порушення умов договору оренди № 76 та невиконання своїх зобов'язань з боку відповідача та завдання істотної шкоди інтересам орендодавця - ДП МОУ «ЛЗЗК» не є обґрунтованими, оскільки матеріалами справи спростовано факт несплати орендної плати протягом трьох та більше місяців чи наявність заборгованості зі здійснення такої оплати, що могло б свідчити про істотне порушення договору оренди № 76, відтак відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.05.2003 № 76, укладеного між ДП МОУ «ЛЗЗК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трамбетон Україна» то, відповідно, друга похідна позовна вимога щодо зобов'язання ТзОВ «Трамбетон Україна» звільнити та повернути у належному стані ДП МОУ «ЛЗЗК» орендоване нерухоме майно, визначене вказаним договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 01.05.2003 № 76, шляхом виселення - також не підлягає задоволенню.
В той же час суд не вважає обгрунтованими для даної справи аргументи відповідача про те, що позивачем 2 порушені приписи Податкового кодексу України в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим ТзОВ «Трамбетон Україна» з 2021 року по січень 2025 року включно позбавлене права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 405 220, 15 грн.
Щодо підставності звернення прокурора із позовною заявою, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У встановлених законом випадках до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (ч. 3 ст. 4 ГПК України). Передумовою участі органів та осіб в господарському процесі є набуття ними процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб'єктів, та наявність процесуальної правосуб'єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
Частинами 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Львівська спеціалізована прокуратура зверталася до Міністерства оборони України та ДП МОУ «ЛЗЗК» з листами, в яких повідомляла про наявні порушення (листи від 30.09.2024 № 30.54/02-4645вих-24 та від 30.09.2024 № 30.54/02-4649вих-24 відповідно) проте, на думку прокурора, належні заходи щодо розірвання договору оренди та повернення орендованого майна не здійснено.
Згідно з відповіддю ДП МОУ «ЛЗЗК» від 25.10.2024 № 439 на лист прокуратури, Міністерством оборони України та ДП МОУ «ЛЗЗК» не вживались заходи щодо відновлення порушених інтересів держави в частині розірвання спірного договору та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, яке є предметом оренди.
Згідно з відповіддю Головного управління військової юстиції МОУ від 29.11.2024 № 220/74/ВихЗПІ/125 на лист прокуратури, останніми та ДП МОУ «ЛЗЗК» не вживались заходи щодо відновлення порушених інтересів держави в частині розірвання спірного договору та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, яке є предметом оренди. Окрім того, зазначено, що Міністерство оборони України не заперечує щодо застосування прокуратурою представницьких повноважень, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
09.12.2024 Львівська спеціалізована прокуратура зверталася до Міністерства оборони України та ДП МОУ «ЛЗЗК» повторно з листами (листи від 09.12.2024 № 30.54/02-6231вих-24 та від 09.12.2024 № 30.54/02-6232вих-24 відповідно) відповідно до яких останні були інформовані, що прокуратурою, у зв'язку із невжиттям заходів щодо захисту інтересів вказаними відомствами, підготовлено та планується звернення до суду з даною позовною заявою
Відтак, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор дотримався вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що однак не впливає на висновок суду про необгрунтованість позовних вимог прокурора по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення у справах Проніна проти України, заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та Нечипорук і Йонкало проти України, заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).
Виходячи із викладеного вище, суд дійшов до висновку, що представленими суду доказами відповідачем спростовані доводи прокуратури про наявність підстав для розірвання договору оренди нерухомого майна № 76 та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно позивачу 2 у належному стані шляхом виселення, відтак у задоволенні позовних вимог прокурора слід відмовити повністю.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки у відзиві на позовну заяву та в судових засіданнях, представником відповідача заявлено вимогу про стягнення 40 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, та що докази вказаних витрат будуть надані суду не пізніше 5 днів з дня ухвалення судового рішення, суд встановлює відповідачеві п'ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов'язаних із розглядом справи. У той же час прокурор та позивачі, до дати судового засідання з їх розгляду, наділений правом надати суду свої заперечення щодо вказаних вимог відповідача.
Витрати прокурора, пов'язані зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишаються за прокурором.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.
2. Встановити відповідачу п'ятиденний строк, з моменту проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат на правничу допомогу.
3. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2025 року.
Суддя Манюк П.Т.