Справа № 127/31191/25
Провадження 2-а/127/278/25
21 жовтня 2025 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
заяву зареєстровано судом 02.10.2025 року і мотивовано тим, що 23.06.2025 року відносно позивача був складений протокол № 2380 за ст. 210 ч. 3 КУпАП.
При зупинці його працівниками ТЦК позивач надав їм в електронному виді тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 20.01.2023 року, в якому вказано, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби і виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 17.01.2023 року. Вказана інформація була внесена до тимчасового посвідчення позивача самим відповідачем за результатами проходження ним військово-лікарської комісії та отриманої довідки № 248/5448 від 17.01.2023 року.
Незважаючи на зазначену інформацію, представник ТЦК повідомив, що за даними мобільної системи «Резерв+» позивач з 31.05.2025 року знаходиться в розшуку, тому його було примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшої перевірки, але незважаючи на дані обставини 23.06.2025 року був складений протокол № 2380 за ст. 210 ч. 3 КУпАП.
03.07.2025 року позивач звернувся до відповідача стосовно роз'яснень причин та підстав його затримання 23.06.2025 року представниками ТЦК, відсутності в системі «Резерв+» та «Оберіг» належної інформації, що зазначена у тимчасовому посвідченні позивача, а також прохання скасувати складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення.
Однак, 08.07.2025 року за результатами розгляду зазначеного протоколу начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 було прийнято постанову № 5090 про накладення на позивача стягнення за ст. 210 ч. 3 КУпАП.
Про постанову від 08.07.2025 року позивач дізнався лише 04.09.2025 року, після надходження повідомлення про арешт банківських рахунків, що накладений 03.09.2025 року державним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) у виконавчому провадженні № 79005623.
05.09.2025 року позивач отримав у ІНФОРМАЦІЯ_5 копію постанови № 5090 від 08.07.2025 року.
Позивач вважає, що він не порушив свого обов'язку щодо оновлення даних, належним чином виконував покладені на нього обов'язки, у встановленому законом порядку був визнаний 17.01.2023 року непридатним до військової служби, знятий з військового обліку за станом здоров'я та виключений з обліку військовозобов'язаних.
ОСОБА_1 просив скасувати постанову відповідача № 5090 від 08.07.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - 1 212 грн.
Провадження у даній справі було відкрито 03.10.2025 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав відповідно до викладених обставин. Просив його вимоги задоволити в повному обсязі. Наголошував, що він не порушив свого обов'язку щодо оновлення даних, оскільки 17.01.2023 року був визнаний непридатним до військової служби і знятий з військового обліку та виключений з обліку військовозобов'язаних. Зазначена інформація є у відповідача, тому вважає, що притягнення його до відповідальності за ст. 210 ч. 3 КУпАП та накладення штрафу є незаконним.
Представник відповідача в судове засідання 21.10.2025 року не з'явився, 20.10.2025 року судом зареєстровані матеріали, що стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови. Заяв про відкладення розгляду справи представник не надав.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.
Судом встановлено, що згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , виданого 20.01.2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , солдат, військово-облікова спеціальність 784 669-А, був взятий на облік військовозобов'язаних 24.03.1997 року. Призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 зарахований в запас згідно ст. 18 п. 1 ЗУ «Про ВО і ВС» 21.11.1996 гр.І ст. 78в н-з МОУ №2/94 (п.8). Тимчасове посвідчення видано відповідно до наказу МОУ № 610 від 21.11.2017 року. В п. 13, 14 вказано, що ОСОБА_1 знятий з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 17 січня 2023 року (п.13) і 17.01.2023 ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_8 за ст. 37 п. 6 п.п. 3 ЗУ «Про ВО та ВС» (п.14). ОСОБА_1 визнаний непридатним до проходження військової служби із виключенням з військового обліку (п. 7).
Довідка військово-лікарської комісії видана ІНФОРМАЦІЯ_9 17.01.2023 року № 248/5448 про те, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.ст. 54а, 53в, гр. ІІ Розкладу хвороб.
В судовому засіданні встановлено, що 23.06.2025 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 2380 за порушення мобілізаційного законодавства, а саме абз.6 ч. 10 ст. 1 «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 4 підпункту 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, а саме ОСОБА_1 не оновив (уточнив) облікові (персональні) дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, чи у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, під час особливого періоду.
08.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_9 прийнято постанову № 5090 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 року в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані.
Постанову прийнято у відсутності ОСОБА_1 , копію постанови йому надіслано поштовим зв'язком.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно вимог ст. 235 КУпАП, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинених в особливий період.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період в Україні настав з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 N 303/2014 «Про часткову мобілізацію», продовжений Указом Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» та Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 року, строк дії якого продовжено неодноразово.
Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав, тому особливий період в Україні станом на день розгляду справи не припинений.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в редакції від 16.01.2025 року), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Зазначеним порядком, зокрема, визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку, зокрема, є своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 року, внесено зміни до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
ОСОБА_1 до жодної з категорій не належить, оскільки визнаний непридатним до військової служби та 17.01.2023 року знятий з військового обліку військовозобов'язаних, про що вказано в тимчасовому посвідченні, виданому ІНФОРМАЦІЯ_9 20.01.2023 року.
Таким чином, позивач не є особливим суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, тому у його діях відсутній склад правопорушення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення суб'єкта і суб'єктивної сторони правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову № 5090 від 08.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Роз'яснити позивачеві, що його вимога про скасування постанови, прийнятої 03.09.2025 року державним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Вінниці про арешт банківських коштів у виконавчому провадженні № 79005623 з примусового виконання постанови № 5090 від 08.07.2025 року, підлягає вирішенню згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.ст. 139, 143 КАС з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 77, 90, 139, 241-244, 246, 268-272, 286 КАС України, суд
позов задоволити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5090 від 08.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів відповідно до вимог ст.ст. 272, 293, 295 КАС України.
Учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3
- відповідач ІНФОРМАЦІЯ_10 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4
Повне рішення складене 21.10.2025 року.
Суддя: