Cправа № 127/42301/24
Провадження № 2/127/6412/24
17 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Підрези І. В.,
представника відповідача Матковського М. Л.,
розглянувши в залі судового засідання у м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» (надалі - ПРАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ») про стягнення заборгованості по заробітній платі,
30.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду із вище зазначеною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 20.06.2016 по 27.11.2024 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді менеджера з оптової торгівлі (регіональний) відділу продажу. Наказом № 9 від 27.11.2024 позивача звільнено з посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. За період з липня 2023 по 27.11.2024 відповідач не виплатив позивачу заробітну плату, як відомо позивачу, в сумі 330 228, 94 грн. На адресу відповідача був направлений адвокатський запит, тому довідка про суму боргу буде надана суду після її отримання. При звільненні позивачу не була також виплачена компенсація за невикористану відпустку за 62 календарні дні, а саме 22 календарні дні за період з 20.06.2022 по 19.06.2023, 28 календарних днів за період з 20.06.2023 по 19.06.2024 та 12 календарних днів за період з 20.06.2024 по 27.11.2024.
Позивач просить суд стягнути з відповідача вище зазначену заборгованість із заробітної плати, невиплачену при звільненні компенсацію за дні невикористаної відпустки в сумі 55 052, 25 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 30.12.2024 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 31.12.2024.
Ухвалою суду від 09.01.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 35).
16.01.2025 суд направив копію ухвали та позовної заяви з додатками відповідачу. Кореспонденція суду одержана представником відповідача 23.01.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке одержане судом 24.01.2025 (а. с. 13).
26.02.2025 засобами електронного зв'язку на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій він просить розгляд цивільної справи здійснювати без участі позивача та його представника. Також представником позивача надано суду клопотання про витребування доказів, а саме довідки-розрахунку про розмір нарахованої та невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку за 62 календарні дні за вище вказані періоди, яке обґрунтоване тим, що відповідь на адвокатський запит, направлений адвокатом Підрезою Л. В. не отримана (а. с. 43-47).
Ухвалою суду від 07.04.2025 клопотання представника позивача задоволено в повному обсязі (а. с. 56).
Копія ухвали суду одержана представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке одержане судом 21.04.2025 (а. с. 63).
Ухвала суду повторно направлялась судом відповідачу у зв'язку з її невиконанням 22.05.2025. Одержана повторно представником відповідача 29.05.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 73) .
Ухвалою суду від 03.07.2025 суд постановив застосувати до відповідальної особи відповідача ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» - керівника Матковського М. Л. заходи процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 908, 40 грн на користь держави в особі Державної судової адміністрації України; повторно зобов'язати ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» надати суду:
- довідку-розрахунок нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_1 , заробітної плати за період з 01.07.2023 по 27.11.2024;
- розрахунок компенсації за невикористану відпустку за 62 календарні дні, а саме: 22 календарні дні за період з 20.06.2022 по 19.06.2023, 28 календарних дні за період з 20.06.2023 по 19.06.2024 та 12 календарних дні за період з 20.06.2024 по 27.11.2024.
28.07.2025 від відповідача надійшла до суду довідка №ВП00-000007 від 23.07.2025 про нараховану, але невиплачену заробітну плату ( а. с. 91).
В судовому засіданні 05.08.2025 позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій обґрунтував збільшення позовних вимог відсутністю станом на день звернення до суду довідки про розмір заборгованості із заробітної плати, та просив суд стягнути з відповідача на його користь невиплачену при звільненні заробітну плату за період з 01.07.2023 по 27.11.2024 в розмірі 389 793, 53 грн, невиплачену при звільненні компенсацію за 62 дні невикористаної відпустки в розмірі 73 993, 28 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн.
Збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог.
Адвокат Підреза І. В. також підтримала позовні вимоги з підстав, вказаних в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог, пояснила, що заяву про збільшення позовних вимог позивач направив відповідачу 05.08.2025.
В судовому засіданні оголошена перерва до 16-00 16.09.2025. В судове засідання 16.09.2025 сторони не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Засобами електронного зв'язку від представника позивача надійшла заява, в якій вона просила суд розглядати справу у відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.09.2025 повторно зобов'язано ПрАТ «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» надати суду довідку-розрахунок нарахованої, але невиплаченої ОСОБА_1 , заробітної плати, з урахуванням мотивів, вказаних в ухвалі; відкладено судове засідання до 9-00 17.10.2025.
В судове засідання 17.10.2025 з'явився представник відповідача, позивач, представник позивача не з'явились.
Представник відповідача позовні вимоги в редакції зміненої позовної заяви визнав частково в сумі 389 793, 53 грн відповідно до довідки №ВП00-000008 від 01.10.2025, наданої суду; витрати на правничу допомогу визнає в сумі 2 000, 00 грн, вважає, що позивач перекладає свої витрати на відповідача, яке є державним підприємством. Також уточнив, що заборгованість із заробітної плати позивачу буде погашена до кінця жовтня 2025 року.
Вислухавши сторони, представника позивача, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено, що між сторонами виникли трудові відносини, які регулюються нижче зазначеними нормами трудового законодавства.
Судом встановлено, що з 20.06.2016 по 27.11.2024 позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді менеджера з оптової торгівлі (регіональний) відділу продажу. Наказом № 9 від 27.11.2024 позивача звільнено з посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Ці фактичні обставини не оспорюються сторонами та підтверджуються копією трудової книжки позивача, копією трудового договору, копією наказу №9 (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) (а. с. 13-16, 17-22, 23).
За період з липня 2023 по 27.11.2024 відповідач не виплатив позивачу заробітну плату. Ця обставина визнана представником відповідача та не оспорюється сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Отже, вище зазначені фактичні обставини визнані сторонами та не підлягають доведенню.
Спір між сторонами стосується розміру невиплаченої роботодавцем працівнику заробітної плати.
З дослідженої судом уточненої довідки №ВП00-000008 від 01.10.2025, розрахункового листка за листопад 2024 року, детального розрахунку нарахувань (а. с. 116-119) вбачається, що за період липень 2023 року - листопад 2024 року позивачу нараховано 410 222, 27 грн. Ця сума включає компенсацію за невикористану відпустку в сумі 73 993, 28 грн; нараховані податки становлять 94 422, 02 грн; до виплати нараховано 389 793, 53 грн.
З детального розрахунку нарахувань слідує, що компенсація за невикористану відпустку нарахована за періоди: з 20.06.2022 по 19.06.2023 (22 календарних дні) в сумі 26 255, 68 грн; з 20.06.2024 по 19.06.2024 (28 календарних днів) - 33 416, 32 грн, з 20.06.2024 по 27.11.2024 (12 календарних днів) - 14 321, 28 грн. Всього - 73 993, 28 грн. До виплати без податків - 59 564, 59 грн (а. с. 119).
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами частиною 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами частини 1-3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися не припущеннях.
Звернувшись до суду, позивач в зміненій позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену при звільненні заробітну плату за період з 01.07.2023 по 27.11.2024 в розмірі 389 793, 53 грн та невиплачену при звільненні компенсацію за 62 дні невикористаної відпустки в розмірі 73 993, 28 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн.
Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до вимог частини 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами та не оспорювалось відповідачем, що довідку про невиплачену заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку було надано відповідачем на ухвалу суду. Отже, строк звернення до суду з позовною заявою позивач не пропустив та має право на стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У частині 1 статті 116 КЗпП України, закріплено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, сума остаточного розрахунку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на роботодавця обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.
Отже, судом встановлено що право позивача було порушено відповідачем.
Суд звертає увагу, що позивачем невірно витлумачена некоректно складена відповідачем довідка №ВП00-000007 від 23.07.2025 про заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 (а. с. 91), з якої вбачається, що станом на 23.07.2025 позивачу нараховано та невиплачено 389 793, 53 грн, які включають (в довідці вказано в тому числі) нараховану компенсацію за невикористану відпустку за 62 дні в сумі 73 993, 28 грн. Сума компенсації в цій довідці вказана до вирахування податку.
З уточненої довідки №ВП00-000008 від 01.10.2025, розрахункового листка за листопад 2024 року, детального розрахунку нарахувань (а. с. 116-119) вбачається, що за період липень 2023 року - листопад 2024 року позивачу нараховано 410 222, 27 грн. Ця сума включає компенсацію за невикористану відпустку в сумі 73 993, 28 грн; нараховані податки становлять 94 422, 02 грн; до виплати нараховано 389 793, 53 грн.
Отже, з вище вказаних довідок вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі становить 330 228, 94 та заборгованість з компенсації за невикористану відпустку - 59 564, 59 грн; разом - 389 793, 53 грн, тобто є сумою, яка належить позивачу до виплати.
Суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 389 793, 53 грн, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.
Згідно з ч. 2 ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору №01-19/12/24 про надання правової допомоги від 19.12.2024, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Підрезою І. В., предметом договору є юридичні послуги з підготовки позовної заяви про стягнення заробітної плати, підготовка інших процесуальних документів, пов'язаних з розглядом справи (а. с. 24-28).
Фотокопією квитанції підтверджується оплата послуг адвоката Підрези І. В. в сумі 5 000, 00 грн (а. с. 29).
З детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 23.12.2024 вбачається, що адвокат здійснив юридичний аналіз наданих документів (30 хв.), опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи (30 хв.), підготовка документів до справи: адвокатський запит до роботодавця, позовна заява про стягнення невиплаченої працівникові заробітної плати при звільненні (1 година). Година роботи адвоката вартує 2 500, 00 грн. Оплата витрат на правову допомогу складає 5 000, 00 грн (а. с. 30).
Також суду наданий ордер на надання правничої допомоги та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а. с. 31, 32).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02.12.2020 у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03.02.2021 у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17.02.2021 у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).
Суд встановив, що заявлені витрати на правову допомогу пов'язані з розглядом цієї справи та на їх підтвердження надані належні допустимі та достатні докази. При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги, значення справи для позивача.
З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення заробітної плати в трудових відносинах, яка забезпечує існування фізичної особи, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, представник позивача приймала участь в одному судовому засіданні 05.08.2025, яке тривало з 15:53 до 16:14, тобто 21 хвилину.
Суд також враховує наявність усталеної судової практики, те, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність позовної заяви, виконаної адвокатом, не є занадто великими та складними, розрахунок адвокатом не виконувався; адвокатом був підготовлений адвокатський запит та клопотання про витребування доказів (а. с. 45-47).
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, значення позову для позивача, який виник з відносин по виплаті заробітної плати, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, відповідає складності справи, предмету позову та виконаній адвокатом роботі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
З урахуванням того, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 1 211, 20 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 352-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 330 228, 94 грн та заборгованість з компенсації за невикористану відпустку - 59 564, 59 грн; всього стягнути - 389 793 (триста вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три) грн 53 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 4 000, 00 грн.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВІННИЦЯПОБУТХІМ» на користь держави судовий збір в сумі 1 211, 20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення заробітної плати за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 23.10.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ВІННИЦЯПОБУТХІМ», код ЄДРПОУ 30684913, адреса: 21001, м. Вінниця, вул. академіка Янгеля, буд. 4.
Суддя Олена Березовська