Справа № 127/25601/25
Провадження № 1-кп/127/876/25
23.10.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 12025020010000781 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Кулеметник військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, 17.05.2025 року близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи перед входом у під?їзд № 2, що в будинку АДРЕСА_2 помітив електросамокат марки «Ninebot» моделі «Мах Plus» чорно-жовтого кольору з надписом «ECOS» із серійним номером 6GR2121DJB3193, який на праві власності належить ОСОБА_6 , після чого у останнього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих спонукань, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 взяв електросамокат марки «Ninebot» моделі «Max Plus» чорно-жовтого кольору з надписом «ECOS» із серійним номером 6GR2121DJB3193, вартість якого становить 18 281,00 гривень та безперешкодно заволодів ним, піднявши його до своєї квартири АДРЕСА_3 .
Заволодівши зазначеним електросамокатом ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 18 281,00 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим йому злочином, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Зокрема, повідомив, що він забрав до квартири електросамокат, який стояв біля. Коли до нього прийшли працівники поліції він добровільно видав даний електросамокат. Про вчинене щиро шкодує.
Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз'яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини його вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень
Згідно з довідкою про судимість № 25139459380435951862 від 19.05.2025, ОСОБА_4 раніше не судимий.
Відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР» № 1063 від 18.05.2025, за висновком медичного огляду від 18.05.2025 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проходження медичного огляду 18.05.2025 о 22 год 30 хв встановлено алкогольне сп'яніння - 1,45‰.
Відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «СОЦІОТЕРАПІЯ» ВОР» № 2637 від 19.05.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під диспансерним спостереженням в даному закладі не перебуває та за медичною допомогою не звертався, на стаціонарному лікуванні не перебував.
Згідно службової характеристики від 28.05.2025 солдат ОСОБА_4 зарекомендував себе задовільно.
Згідно з характеристикою № 768, виданою директором ТОВ «ЖЕО» від 19.05.2025, скарг від сусідів та мешканців будинку на ОСОБА_4 не надходило.
Також суд приймає до уваги наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено щире каяття.
Зокрема, про щире каяття обвинуваченого свідчать його покази, надані ним в судовому засіданні, відповідно до яких він не лише визнав вину та повідомив про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а й висловив щирий жаль з приводу його вчинення, усвідомлення ним протиправності та неприпустимості своїх дій.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
В рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 Європейський суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».
Загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття); ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є тяжким злочином; особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення, те, що злочин вчинений в умовах воєнного стану, з прямим умислом - обвинувачений усвідомлював, що посягає на чужу власність, попри це таємно вилучив чуже майно, тому передбачав спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
За вищевикладених обставин, суд, проаналізувавши поведінку обвинуваченого: визнання вини, щире каяття, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, вважає, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Крім того, судом врахована письмова згода ТВО командира військової частини НОМЕР_2 , згідно якої ОСОБА_4 продовжить військову службу.
Нагляд за ОСОБА_4 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на командира військової частини НОМЕР_2 .
З урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з моменту його фактичного затримання до дня звільнення з-під варти включно.
Початок іспитового строку обвинуваченому необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.
Судом досліджено протокол затримання від 25.06.2025, згідно з яким ОСОБА_4 фактично затримано 25.06.2025 о 17 год 30 хв.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2025 по справі № 127/19986/25, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає скасуванню, в зв'язку з чим останній підлягає звільненню з-під варти в залі суду.
Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 1165/25-21 від 19.05.2025 в сумі 1696 (одна тисяча шістсот дев'яносто шість) гривень 32 копійки, оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 185 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 повідомляти командира військової частини за місцем проходження військової служби про зміну адреси реєстрації місця проживання.
Нагляд за ОСОБА_4 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до положень частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 25.06.2025 по 23.10.2025 включно.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Скасувати обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти в залі суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 1165/25-21 від 19.05.2025 в сумі 1696 (одна тисяча шістсот дев'яносто шість) гривень 32 копійки.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21.05.2025 по справі № 127/15517/25.
Речовий доказ у кримінальному провадженні № 12025020010000781, а саме:
-електросамокат марки «Ninebot» моделі «Мах Plus» чорно-жовтого кольору з надписом «ECOS» із серійним номером 6GR2121DJB3193 - повернути власнику ОСОБА_6 .
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: