Справа № 127/14287/25
Провадження № 2/127/2816/25
(заочне)
09 жовтня 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Бойка В.М.,
при секретарі Мельник А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 04.11.2024 року Московським районним судом м.Харкова було видано судовий наказ про стягнення з відповідача аліментів на утримання їхнього спільного сина у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини, починаючи стягнення з 04.11.2024 року. Однак, на сьогоднішній день рівень доходу позивачки не дозволяє самостійно забезпечити рівень життя дитини. Син з дитинства є дитиною з інвалідністю, має психічні розлади, обумовлені пошкодженням та дисфункцією головного мозку, потребує постійного догляду. Єдиний дохід позивачки це допомога на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд у розмірі 2 934,20 грн./міс. Вказане стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.06.2025 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, в прохальній частині позовної заяви просила суд позовні вимоги задовольгнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
На підставі ст. 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Суд вирішив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_1 - мати. (а.с.11)
Судовим наказом Московським районним судом м.Харкова від 04.11.2024 у справі №643/13064/24 вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини, щомісячно, починаючи стягнення з 04.11.2024 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).
Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.05.2025 року ОСОБА_2 нарахована заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 11 681,60 грн. (а.с.16).
ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.17-18).
Також, відповідно до Медичного висновку №47 про дитину з інвалідністю ОСОБА_3 має психічні розлади, обумовлені пошкодженням та дисфункцією головного мозку або соматичною хворою (а.с.12)
Згідно Посвідчення Серія НОМЕР_4 дитина ОСОБА_3 , 2020 року народження є дитиною з інвалідністю (а.с.13).
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення (Лівобережне) ДСП та їй призначено допомогу на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд. Загальна сума доходу за період з 01.08.2024 року по 01.02.2025 року складає 17 605,20 грн., що підтверджується Довідкою про отримання допомоги (а.с.14).
За змістом ст. 180 СК України обов'язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей182-184,192 СК України.
Так, відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ч. 1 ст. 192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов'язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.181, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05 лютого 2014 у справі № 6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ВС від 14 листопада 2018 у справі № 372/2393/17, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин. Тобто, зміна способу стягнення аліментів передбачає зміну їх розміру.
Разом з тим, змінюючи розмір аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 192 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
У даній справі з'ясуванню підлягає питання погіршення здоров'я дитини отримувача аліментів з часу винесення судового наказу про стягнення на її користь аліментів.
Суд зауважує, що у дитини позивача хворіє, що підтверджено матеріалами справи.
Також суд бере до уваги, що відповідачем не надано доказів того, що у нього незадовільний стан здоров'я, на утриманні є інші діти, непрацездатні дружина, батьки, та інші обставини, які перешкоджають надавати матеріальну допомогу позивачу на утримання дітей.
Вказане є підставою для збільшення розміру аліментів, у зв'язку з чим суд вважає, що визначений в судовому наказі від 04.11.2024 №643/13064/24 розмір стягнення аліментів слід збільшити.
Сплата аліментів при визначеному новому способі проводиться з дня набрання рішення законної сили (п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити сторонам у справі, що в разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позивач на момент звернення до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Отже, враховуючи те, що позивач на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211,20 гривень.
Керуючись ст. 180, 182, 183, 192 СК України, ст. 4,10,12,13,76-82, 141, 206, 263,264,265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Збільшити розмір стягнення аліментів, визначений судовим наказом, виданим 04.11.2024 року Московським районним судом м.Харкова у справі №643/13064/24.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнення за судовим наказом, виданим 04.11.2024 року Московським районним судом м.Харкова у справі №643/13064/24 - припинити з дня набрання законної сили цим рішенням суду та повернути судовий наказ до суду після завершення виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 14.10.2025 року.
Суддя: