Cправа № 127/19038/25
Провадження № 2/127/3896/25
23 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду у м. Вінниця у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
19.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.09.2019 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про що складено актовий запис №2625.
Під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
На день звернення позивача з цим позовом відповідач проходить військову службу в Збройних Силах України, є здоровим та працездатним чоловіком, однак забезпечувати доньку не бажає; малолітня донька сторін проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
Відповідач не надає матеріальну допомогу дитині, а тому позивачці важко самостійно утримувати доньку і вона вимушена звертатися до суду з вимогою про стягнення аліментів на її утримання.
Зазначає, що відповідач хоч і зареєстрований разом позивачкою та дитиною за однією адресою, однак на день звернення з позовом до суду, фактично з ними не проживає, що підтверджується довідкою від 09.06.2025 та актом обстеження умов проживання.
З огляду на вище викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дати подачі позовної заяви і досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 головуючим суддею визначена суддя Березовська О. А.; справа передана судді 20.06.2024.
Відповідь № 1501489 з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одержана судом 20.06.2025.
20.06.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, надання копій, про участь у справі та пояснення по суті позовних вимог, відповідно до якої відповідач ОСОБА_2 просить врахувати, що він є військовослужбовцем, мобілізованим до лав Збройних Сил України, тому просить не розглядати справу за його відсутності без надання йому можливості надати пояснення або підготувати позицію. Позивач також пояснив, що він до мобілізації працював у ГУ ПФУ у Вінницькій області, звідки не звільнявся, а переведений на службу. Перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 , подружжя мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він постійно утримував і утримує дитину, передає кошти, купує необхідне, хоч і не проживає віднедавна з позивачкою з незалежних від нього причин - його не пускають у квартиру, набуту у спільну власність у шлюбі; звертає увагу суду, що відносини подружжя погіршуються не перший раз і відношення дружини може знову змінитись в позитивну сторону, що вважає благом для сім'ї, так як він виступає за збереження сім'ї, не хоче їй зашкодити. Його дохід на день подачі заяви невеликий, у нього є боргові зобов'язання. З дружиною було досягнуто домовленості, що він буде надавати їй на утримання дитини кошти в сумі 5 000, 00 грн. Погоджується, що для нього це невелика сума, але крім цього стільки ж він витрачає на потреби дитини самостійно. Вважає, що при примусовому стягненні аліментів мають враховуватись його реальні витрати, обов'язки як військовослужбовця та фактична участь у забезпеченні дитини.
Ухвалою суду від 25.06.2025 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрите провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд направив відповідачу позовну заяву з додатками та копію ухвали суду від 25.06.2025 за місцем проживання, яке вказано в позовній заяві рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Кореспонденція суду повернулась з відміткою відділення АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою» 10.07.2025 (а. с. 30-31).
17.07.2025 позовна заява з додатками та копія ухвали суду, адресована відповідачу, отримана ним особисто в приміщені суду, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.35).
21.07.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, яка по суті є відзивом на позовну заяву, в якому останній визнає позов частково, свої заперечення аргументує тим, що він відповідально ставиться до виконання батьківських обов'язків щодо своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та загалом до сім'ї. Його заробітна плата на день подання відзиву становить близько 22 000, 00 грн. Незважаючи на труднощі сьогодення, він постійно здійснює витрати на дитину та сім'ю, є учасником бойових дій, проходить службу у Збройних Силах України, є добровольцем, відповідальним та турботливим батьком. Відповідач у справі заперечує позовні вимоги щодо визначення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу. Вважає їх завищеними та недоцільними, оскільки він є військовослужбовцем, служить в умовах воєнного стану, має непогашені кредитні зобов'язання та не має житла. Він постійно надавав та надає матеріальну допомогу своїй дитині добровільно, надає допомогу і дружині, позивачці по справі, у виді продуктів та засобів гігієни тощо.
Просить суд врахувати, що він несе регулярні витрати на забезпечення потреб дитини та сім'ї: придбання одягу, взуття, іграшок, техніки, ліків, засобів гігієни та харчування, а також дарував матері дитини (позивачці) цінні речі, у тому числі телефони, ювелірні вироби, побутову техніку, оплачував і надалі буде оплачувати, спільні подорожі та відпочинок. За майже шість років спільного життя витрати на себе майже не здійснював, ні на речі, тим більше, на дорогоцінні, а всі кошти вкладав у сім'ю. Наразі, він продовжує погашати кредит за телефон, який був подарований позивачці, та нести витрати на сім'ю, яку має намір зберегти.
У шлюбі з ОСОБА_1 було набуте спільне майно, дві квартири за адресами: АДРЕСА_1 , де, на день подачі відзиву, проживає дружина з донькою, а він не має доступу до цього житла та за адресою: АДРЕСА_2 , яка вже понад два роки здається в оренду та приносить щомісячний дохід в сумі 14 000, 00 грн, який отримує дружина та на власний розсуд розпоряджається ним.
Дружина працює у дитячому садочку №77, в який ходить донька, та отримує заробітну плату. При вирішенні питання про розмір аліментів просить врахувати дохід позивачки, а також додаткові доходи з оренди, які значно перевищують його доходи, та звільнити його від сплати аліментів або зменшити розмір аліментів до 1/6 частки від заробітної плати та початок нарахування здійснювати з дати ухвалення рішення судом, з огляду на утримання ним сім'ї, одержання дружиною доходу від продажу придбаних ним речей, його регулярних дорогих подарунків дружині (золоті вироби, техніка, телефон), за який він виплачує кредит, оплати сімейних подорожей на море та в Карпати, до та після народження дитини, які він має намір оплачувати в майбутньому, бо вважає потрібними для здоров'я та розвитку дитини. Звертає увагу, що пропонував дружині та наполягав на оформленні пільг на оплату житлово-комунальних послуг, які передбачені для нього як для учасника бойових дій, що також забезпечило б дружину додатковими коштами, від чого дружина відмовилася. Він продовжує виконувати свої батьківські обов'язки, морально та матеріально підтримує доньку та сім'ю. Як учасник бойових дій забезпечує для неї низку пільг: пільгове харчування та перебування у дитячому садку, безкоштовне або за зниженою ціною відвідування освітніх і розважальних закладів, медичні пільги тощо.
У разі ухвалення рішення про стягнення аліментів, просить здійснювати утримання аліментів виключно з заробітної плати, без включення соціальних виплат, допомоги йому як учаснику бойових дій, бойових виплат тощо, які мають цільове призначення згідно чинного законодавства, та з моменту ухвалення рішення суду, а не з моменту подання позовної заяви, бо він ніс витрати на забезпечення сім'ї.
Просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку зі статусом військовослужбовця Збройних Сил України, який бере участь у бойових діях, відповідно до Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, не погоджується з актом, складеним головою ОСББ, бо він містить недостовірну інформацію, бо в ньому невірно вказана кількість кімнат в квартирі та адреси сусідів, які підписали акт.
Окрім цього, виклав у заяві пояснення щодо визнання майна спільним сумісним майном подружжя його розподілу в судовому порядку, скасування рішення щодо зняття його з місця реєстрації проживання та просив ці вимоги розглянути.
13.10.2025 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшли додаткові пояснення відповідача по справі, крім вище викладеного, просить суд при визначенні розміру аліментів врахувати його матеріальне становище. Стверджує, що він від виконання батьківських обов'язків з утримання дитини не ухилявся і продовжує піклуватися про її потреби. Також повідомляє, що залишає за відповідачкою все майно, набуте у шлюбі, без вимог щодо його поділу. Має на меті забезпечення добробуту дитини, про яку він постійно дбає та піклується. Позивачка має офіційний стабільний дохід близько 7-8 тисяч гривень на місяць, з яких також витрачає кошти на дитину. Враховуючи принцип рівноправності батьківських прав та обов'язків, обидва батьки повинні пропорційно брати участь у фінансовому забезпеченні дитини.
Вказує, що проходить військову службу у Збройних Силах України, має кредитні зобов'язання та значні витрати, пов'язані зі службою та проживанням поза місцем реєстрації. Його дохід складається не лише з грошового забезпечення, але й з соціальних виплат та додаткових винагород, які не є постійними та мають цільовий характер. Просить суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі - 3000, 00 грн щомісяця, що є справедливим та достатнім для забезпечення належного рівня утримання дитини з урахуванням однакової участі обох батьків. У разі, якщо суд не вважатиме можливим визначити аліменти у твердій сумі, просить стягувати аліменти в розмірі не більше 1/6 частини його доходу, виключивши з розрахунку соціальні виплати та додаткові винагороди, пов'язані з проходженням військової служби, визначити, що нарахування аліментів має розпочатися після офіційного розірвання шлюбу.
В судовому засіданні відповідачу ОСОБА_2 було роз'яснено, що відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позивач звернулася до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Відповідач мав право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження, оскільки відповідачем не було подано до суду зустрічний позов, то він має право звернутися до суду з окремим позовом з зазначеними у заявах вимогами.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, дала пояснення, аналогічні поясненням, викладеним в позовній заяві. Додатково суду пояснила, що вимушена була звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, оскільки чоловік, хоча отримує заробітну плату, кошти на утримання дитини не дає. Дитині потрібно купувати продукти харчування, одяг, водити на заняття, до садочку. Вона просить стягнути аліменти, на її думку, в мінімальному розмірі - всіх видів доходів з моменту звернення з позовом до суду. Останній раз відповідач давав кошти на утримання сім'ї в травні 2025 року. Шлюб сторонами не розірвано.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, стверджує, що кошти на утримання дитини надає. В травні з дружиною досягли домовленості, що він буде надавати кошти на утримання дитини в розмірі 5 000, 00 грн на місяць. Стверджує, що в червні 2025 року витратив 12 000, 00 грн на утримання сім'ї, просить стягувати аліменти з серпня 2025 року.
В подальшому відповідач судове засідання, призначене на 09-00 06.08.2025, просив відкласти у зв'язку з неможливістю його явки. Клопотання було задоволене судом, судове засідання відкладене на 09-00 25.09.2025.
25.09.2025 відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про причини неявки суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні, призначеному на 09-00 16.10.2025, позивач ОСОБА_1 додатково суду пояснила, що витрати на відпочинок дитини та сім'ї за згодою з відповідачем вони ділили навпіл. З червня 2025 року вона повністю самостійно утримує дитину. Підтвердила, що користуючись пільгами, передбаченими для учасників бойових дій, дитина харчується в садочку безоплатно, а всі інші потреби дитини: відвідування гуртка з танців, гуртка з вивчення англійської мови, заняття з логопедом, необхідно оплачувати. Всі потреби дитини вона задовольняє самостійно, зокрема, лікування, розвиток.
На підтвердження зазначених витрат позивачка просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме: довідку №256 від 01.09.2025, результати огляду дитини лікарями з призначенням лікування та чеками в підтвердження оплати прийому лікарів та купівлю ліків, відповідно по призначень лікарів. Відповідач не заперечував проти заявленого клопотання про долучення письмових доказів. Клопотання задоволене судом.
Відповідач ОСОБА_2 додатково суду пояснив, що також несе витрати на утримання дитини, але чеки зберігаються у дружини, возить дитину в лікарню та несе витрати на пальне. Декілька місяців живе окремо та надавав дружині кошти на утримання дитини готівкою.
Суд, вислухавши позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази, надані сторонами, в їх сукупності, враховуючи відзив відповідача, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Судом встановлені нижче зазначені юридичні факти, які є підставою виникнення сімейних правовідносин між сторонами щодо утримання батьками неповнолітніх дітей, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (надалі - СК України).
Згідно з копією свідоцтва про шлюб, виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, 28.09.2019 між сторонами був зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис № 2625 (а.с.10).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, сторони є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).
Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 зареєстрована АДРЕСА_1 (а.с.9).
Відповідно до довідки №09/06-25 від 09.06.2025, виданої головою правління ОСББ «Туркіш Сіті 43-В» Козак Н. П., сім'я проживає в АДРЕСА_1 , в квартирі всього проживає троє осіб, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.15). Актом від 01.06.2025, складеним головою правління ОСББ «Туркіш Сіті 43-В» встановлено, що на момент обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає ОСОБА_2 , 1993 року народження, свідчення про не проживання підтверджують троє сусідів, акт складено за заявою ОСОБА_1 , яка є власником (співвласником) зазначеної квартири (а.с.16).
Факт окремого проживання з червня 2025 року визнаний відповідачем.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2022 №4, солдата ОСОБА_2 призначається на посаду відповідального виконавця відділення персоналу в/ч НОМЕР_1 з 26.02.2022 (а. с. 17).
Статус військовосліжбовця та зарахування на службу також підтверджується копією військового квитка (а. с. 45-47).
З посвідчення серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій (а. с. 48).
Копією заяви від 20.06.2025 підтверджується факт звернення відповідача до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо розгляду питання про зняття його з реєстрації місця проживання за адоесою: АДРЕСА_1 (а. с. 49).
Довідкою №256 від 01.09.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 працює в КЗ «ЗДО №77 ВМР» на посаді асистента-вихователя та має середній заробіток за травень-серпень 2025 року в сумі 10 734, 48 грн, всього одержано 42 937, 92 грн (а. с. 71).
Судом досліджені медичні документи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : висновки за результатами первинної консультації від 12.08.2025 (діагноз: ГРВІ, гострий ринофарингіт, кашель з верхніх дихальних шляхів, лівобічний гострий середній отит, правобічний секреторний отит), огляду лікаря-педіатра від 19.09.2025 (діагноз: гострий фарингіт, вірусна екзанттема), огляду лікаря-педіатра від 15.10.2025 (діагноз: гострий риносинусит) (а. с. 75, 76, 79).
Також досліджено замовлення від 15.10.2025 на суму 420, 00 грн з проведення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , загального аналізу крові та чек з оплати цієї суми (а. с. 77, 78).
Фіскальні чеки з оплати консультації лікаря та ліків на загальну суму 2 340, 00 грн (а. с. 72-73).
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, що передбачено ч. 3 ст. 181 СК України.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час розгляду справи судом дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, зокрема, позивач несе витрати на лікування дитини.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним обов'язку з утримання дитини в грошовій та в натуральній формі.
Визначаючи розмір частки заробітку (доходу), яка має бути стягнута з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини, суд враховує, що відповідач визнає позов в частині стягнення на утримання дитини аліментів в розмірі 1/6 частини його доходу, є військовослужбовцем, є особою працездатного віку; у суду відсутні докази, що відповідач має вади здоров'я чи має на утриманні інших дітей чи інших осіб, яких за законом зобов'язаний утримувати.
Суд відхиляє заперечення відповідача про врахування при визначенні розміру аліментів доходи позивача від оренди нерухомого майна, від продажу придбаних відповідачем речей, та витрати відповідача на погашення кредитних зобов'язань, пов'язаних з придбанням майна для позивача та в інтересах сім'ї, а також пов'язані з службою в Збройних Силах України в зв'язку з їх недоведеністю.
Також судом відхиляються заперечення відповідача щодо врахування пільг, якими користується дитина, у зв'язку з його статусом учасника бойових дій, в зв'язку з тим, що ці пільги встановлені законодавством, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували необхідність зменшення розміру аліментів, з урахуванням пільг.
З наданої суду позивачем довідки вбачається, що вона працевлаштована та одержує дохід у виді заробітної плати. Письмові докази про розмір доходів відповідача сторонами суду не надані, але він визнає, що одержує дохід - 22 000, 00 грн щомісячно.
Письмові докази про нерухоме майно, яке належить позивачу та відповідачу на праві спільної власності сторонами суду не надані.
Пред'явлення позивачкою позову про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини свідчить про те, що батьки не досягли домовленості щодо способів виконання кожним із батьків обов'язку утримувати дитину та розміру аліментів. Доказів протилежного та доказів надання утримання дитині відповідачем суду не надано.
Щодо способу виконання батьками обов'язку утримувати дитину (в частини від доходу чи в твердій грошовій формі), то право обирати спосіб відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України надано тому з батьків з ким проживає дитина.
Щодо вимоги відповідача про виключення з розрахунку при утриманні аліментів соціальні виплати та додаткові винагороди, пов'язані з проходженням військової служби, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.
Перелік видів виплат, на які не може бути звернуте стягнення, встановлюється ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, питання щодо видів виплат, на які не може звертатися стягнення, при стягненні аліментів вирішується на стадії виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини, а не на стадії його ухвалення.
Визначаючи розмір аліментів, суд також враховує положення ч. 2 ст. 182 СК України, якою передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Враховуючи вище зазначене, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред'явлення позову до суду, тобто з 19.06.2025. Вимоги відповідача стягувати аліменти з моменту вступу в законну силу рішення суду, з серпня 2025 року або з моменту розірвання шлюбу між сторонами є безпідставними та такими, що не відповідають зазначеній нормі закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць суд допускає до негайного виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи викладене, з відповідача відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 211, 20 грн на користь держави.
Щодо вимоги відповідача про звільнення його від сплати судового збору як учасника бойових дій суд зазначає, що відповідно до п. 13 частини 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Предметом цього позову є вимога про виконання відповідачем обов'язку з утримання малолітньої дитини, а отже позов не пов'язаний з порушенням прав відповідача, тому зазначена пільга застосована бути не може.
Керуючись статтями 13, 81, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, статтями 180, 182-184, 191 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.06.2025, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1 211, 20 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 23.10.2025
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА