Справа №127/36481/24
Провадження № 1-кп/127/1031/24
20 жовтня 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020030000460 від 05.09.2024, за № 12024025030000113 від 08.06.2024 та за № 12025020030000083 від 04.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2025 обвинуваченого ОСОБА_3 оголошено у розшук, надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, провадження у справі зупинено.
17.10.2025 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області із Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надійшов протокол затримання обвинуваченого ОСОБА_3 , а також прокурором було подано клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У ході судового провадження прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на думку прокурора наявні ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме те що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, в тому числі і тяжкого кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі. Тривалий час ОСОБА_3 , будучи завчасно та належним чином повідомленим про необхідність явки в судові засідання, до суду не з'являвся та не повідомляв про причини неявки. Крім того, до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано привід, однак згідно відповіді щодо виконання приводу, обвинувачений ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає з 10.02.2024, на телефонні дзвінки від рідних не відповідає, а тому неможливо встановити його місцезнаходження. Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 тривалий час відсутній за місцем свого проживання, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_3 змінив місце свого проживання та не повідомив про це ні Вінницький міський суд Вінницької області, ні Вінницьку окружну прокуратуру з метою штучного затягування судового розгляду. Також ОСОБА_3 на даний час переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, при цьому останній немає постійного місця роботи, немає інших соціальних та особистісних чинників стримуючого характеру.
З урахуванням вказаних обставин, прокурор просила суд задовольнити клопотання, застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_3 ніяким чином не ухилявся від явки до суду, жодного разу не мав наміру переховуватися від суду, а також останній з 18.09.2025 перебуває на військовій службі за призовом.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини зазначені у ст. 178 КПК України.
Згідно ч. 1 ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Бекчиєв проти Молдови»).
Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
З повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №7523 від 19.09.2025 слідує, що військовозобов'язаний ОСОБА_3 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу по мобілізації 19.09.2025 у військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 навчальний центр). Як вбачається з листа - довідки Начальника штабу заступника командира ВЧ НОМЕР_1 від 18.10.2025 за № 14/1539 ОСОБА_3 призваний на військову службу до лав Збройних Сил України за мобілізацією, та у складі команди направлений до військової частини НОМЕР_1 . Дана інформація також підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 18.09.2025. Тобто, обвинувачений ОСОБА_3 18.09.2025 на підставі Указу Президента України №479/2025 від 14.07.2025 призваний на військову службу до лав Збройних Сил України.
Суд вважає, що наразі прокурором недоведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема прокурором не наведено обґрунтованих доводів, з посиланням на належні та допустимі докази, що давали б підстави вважати, що у разі не застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде ухилятися від суду, буде незаконно впливати на свідків або ж іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд зважає на те, що обвинувачений ОСОБА_3 з 18.09.2025 перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України, був оголошений судом в розшук того ж дня, коли й призваний на військову службу по мобілізації.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_3 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки беззаперечних даних про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в судовому засіданні не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 369, 370, 372 КПК України, суд
У клопотанні прокурора ОСОБА_4 про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: