Справа №127/11990/25
Провадження № 2/127/2313/25
16 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Шаміної Ю.А.,
при секретарі судового засідання Міхеєвій Н.М.,
за участю: представника позивача-відповідача Шкаленка Є.В.,
представника відповідача-позивача - адвоката Бобровської А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної шкоди,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної шкоди.
15.10.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача за зустрічним позовом про закриття провадження у справі у частині визнання кредитного договору 20.10.2023-100003070 від 20.10.2023 недійсним на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. Клопотання мотивовано тим, що сторонами по справі визнається, що кредитний договір №20.10.2023-100003070 від 20.10.2023 є нікчемним (не укладеним), оскільки не підписаний та не укладений ОСОБА_1 , зважаючи на що визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У підготовчому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом підтримав клопотання про закриття провадження у справі у частині визнання кредитного договору недійсним, просив його задовольнити та наполягав на необхідності розгляду даного клопотання до початку розгляду справи по суті. Представник позивача за зустрічним позовом адвокат Бобровська А.Л. заперечувала щодо розгляду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору на етапі підготовчого провадження.
Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з'ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
За таких обставин закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.
Такий правовий висновок узгоджується із постановою ОП КЦС ВС від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20.
Представник відповідача за зустрічним позовом просив провести розгляд поданого ним клопотання та закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог за зустрічним позовом на етапі підготовчого провадження.
Однак, суд звертає увагу на те, що закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання.
Також, суд звертає увагу, що статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору- це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04, провадження №12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04, провадження №12-67гс19, слід відступити від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18, провадження №61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19, провадження №61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20, провадження №61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі у частині позовних на підставі п. 1 ч. ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 189, 255, 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про закриття провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним та стягнення моральної шкоди у частині вимог про визнання кредитного договору недійсним - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено 21 жовтня 2025 року.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна