Cправа № 127/32205/25
Провадження № 1-кс/127/12655/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22 липня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025020010001044, внесеного до ЄРДР 14 липня 2025 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22 липня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025020010001044, внесеного до ЄРДР 14 липня 2025 року.
Скарга мотивована тим, 02.07.2025 ОСОБА_3 звернувся до керівника Вінницької окружної прокуратури з повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, у якому виклав відомості про обставини, які, на його думку, можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України.
14.07.2025 Слідчим СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено зазначені в повідомленні ОСОБА_3 відомості з попередньою кваліфікацією за ч.2 ст.382 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.
24.08.2025 ОСОБА_3 направив слідчому клопотання про долучення документа до матеріалів справи, яким повідомив про те, що постанову державного виконавця про стягнення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин було залишено в силі рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 в справі №120/10051/25 (ЄДРСР № 129614927).
Зазначеним рішенням було встановлено невиконання ГУ ПФУ у Вінницькій області рішення суду без поважних причин.
Однак 30.09.2025 о 18:07 год. на адресу ОСОБА_3 з Вінницької окружної прокуратури надійшло електронне повідомлення та лист від 30.09.2025 № 50-1291-25, яким повідомлено про те, що кримінальне провадження було закрито слідчим ще 22.07.2025. До 30.09.2025 ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження повідомлений не був, постанову не отримував.
Відповідно до положень ч.3 ст.382 КК України (кваліфікація, яку зазначав заявник) умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, визнається тяжким злочином.
Згідно з положеннями ч.2 ст.382 КК України (за якою було здійснено попередню кваліфікацію) умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, визнається нетяжким злочином.
Пряма відмова виплачувати ОСОБА_5 пенсію без обмеження максимальним розміром з посиланням на неконституційні або незастосовні норми та свавільні висновки про те, що після кожної зміни прожиткового мінімуму такі рішення судів нібито припиняють діяти, є невиконанням рішення суду, що свідчить про наявність у діях посадових осіб ГУ ПФУ у Вінницькій області ознак об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 або ч.3 (залежно від займаної посади) ст.382 КК України.
Наявність ознак об'єктивної сторони складу відповідного кримінального правопорушення в діях посадових осіб ГУ ПФУ у Вінницькій області свідчить про відсутність законних підстав для закриття кримінального провадження та виправдовує подальше здійснення досудового розслідування.
У зв'язку з наведеним вище ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив суд постанову старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22 липня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025020010001044, внесеного до ЄРДР 14 липня 2025 року, скасувати.
Старший слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином. Разом з тим, до суду попередньо були надані матеріали кримінального провадження №12025020010001044, внесеного до ЄРДР 14 липня 2025 року.
Тож оскільки у відповідності до ч.2 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на строки розгляду даної категорії скарг, визначені кримінально-процесуальним законодавством, а також враховуючи надання до суду матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою скаргу підтримав в повному обсязі за викладених у ній обставин та просив її задовольнити.
Окрім того, 14.10.2025 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області особою, яка звернулась із даною скаргою, надіслано ряд документів, які за його клопотанням судом долучено до матеріалів скарги.
Вислухавши позицію особи, яка звернулась до суду зі скаргою, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Зокрема п.3 ч.1 вказаної статті заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржено рішення слідчого або дізнавача про закриття кримінального провадження.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020010001044, внесеному до ЄРДР 14 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено за заявою ОСОБА_3 , поданою до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, згідно якої посадовими особами ГУ ПФУ у Вінницькій області умисно не виконується рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі №120/10082/22 на користь його дядька ОСОБА_5 в частині перерахування та виплати останньому пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
За результатами здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження старшим слідчим СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, про що 27 липня 2025 року винесено відповідну постанову.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до ч.ч.1-2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження підлягає закриттю, наведено статтею 284 КПК України. Так пунктом 2 частини даної норми передбачено можливість закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 зроблено запит до ГУ ПФУ у Вінницькій області (№212111-2025 від 16.07.2025) про надання відомостей стосовно отримання ОСОБА_5 пенсійних або іншого роду виплат, нарахування яких здійснюється ГУ ПФУ у Вінницькій області, наявності, обставин виникнення та розміру будь-якої заборгованості перед заявником з боку вказаного органу, а також щодо рішень чи дій, прийнятих/вчинених ГУ ПФУ у Вінницькій області, для виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі №120/10082/22, та їх результату.
Також в рамках даного кримінального провадження в якості свідка допитано начальника відділу ГУ ПФУ у Вінницькій області ОСОБА_6 , про що свідчить наявний у матеріалах провадження протокол допиту свідка від 22.07.2025.
Таким чином, в ході здійснення досудового розслідування слідчий дійшов висновку про те, що виплата коштів на виконання рішень суду проводиться в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Виплата нарахованих коштів Головним управлінням здійснюється в порядку черговості при наявності виділених коштів з Державного бюджету України. Невиконання судового рішення Головним управлінням в частині виплати грошових коштів позивачу за відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду у справах №420/70/19, №560/523/19, 405/3663/13-а.
В даному контексті суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч.2 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, що знайшло своє відображення, зокрема, і в адміністративному судочинстві.
Так статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства задекларовано, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно статей 372-373 КАС судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/201).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), за змістом ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», являє собою сукупність дій визначених цим Законом органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, є виконавче провадження.
Відповідно до ч.1 ст.373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
Як встановлено судом, в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального МУЮ (м. Київ) перебуває виконавче провадження №78216645 від 29.05.2025 з примусового виконання виконавчого листа №120/10082/22, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 12.05.2025, згідно якого Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов'язано з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_5 пенсію (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням вже виплачених сум.
Згідно документів, які надійшли до суду від скаржника 14.10.2025 та були долучені до матеріалів справи, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального МУЮ (м. Київ) ОСОБА_7 02.07.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області була направлена вимога про надання до відділу примусового виконання рішень документального підтвердження перерахунку та виплати ОСОБА_5 пенсії.
Відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального МУЮ (м. Київ) ОСОБА_7 від 02.10.2025 за невиконання рішення суду без поважних причин, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області накладено штраф.
Суд звертає увагу особи, яка звернулась до суду зі скаргою, що наведені вище дії на даний час вчиняються державним виконавцем в порядку здійснення примусового виконання рішення суду в межах відкритого виконавчого провадження.
Таким чином висновок слідчого про відсутність у діях Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, станом на 22.07.2025, тобто на день винесення постанови про закриття кримінального провадження, є законним та обґрунтованим, оскаржувана постанова відповідає вимогам положень ст.110 КПК України.
Разом з тим зазначене не позбавляє можливості державного виконавця у разі виникнення обставин, передбачених ч.2 ст.75 ЗУ «Про виконавче провадження» звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 93, 94, 110, 284, 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 від 22 липня 2025 року про закриття кримінального провадження №12025020010001044, внесеного до ЄРДР 14 липня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_8