Справа №: 127/10680/25
Провадження №: 1-кп/127/387/25
22 жовтня 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020020000158 від 07.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниця, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, із середньою освітою, неодруженої, українки, громадянки України, раніше несудимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченої: ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, разом із угодою про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 від 02.04.2025, яку досягнуто під час досудового розслідування, а тому в порядку ст. 474 КПК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020020000158 від 07.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, з підписаною сторонами угодою про визнання винуватості від 02.04.2025 направлено до Вінницького міського суду Вінницької області.
Так, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 06.02.2025 близько 19 год. 00 хв., перебувала в приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання та цивільного чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким офіційно не перебуває у шлюбі, проте спільно проживає, а тому, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», останні є близькими родичами та на них поширювалася дія вказаного закону, вчинила інкримінований їй злочин за наступних обставин.
Перебуваючи у приміщенні вищезазначеної квартири між ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 , виник словесний конфлікт, який переріс у бійку, під час якої у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні кухні взяла зі столу кухонний ніж та, діючи умисно, усвідомлюючи, що посягає на здоров'я іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, нанесла один удар зазначеним ножом в ділянку живота ОСОБА_6 спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: «ножового проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки, діафрагми та проникненням в плевральну порожнину, внутрішньочеревна кровотеча, двобічний пневмоторакс з парціальним калабуванням легень, малий гідроторакс справа, що згідно висновку судово-медичної експертизи від 20.03.2025 належать до тяжких тілесних ушкоджень, виникло від дії травматичної дії предмета, що має колюче-ріжучі властивості.
Вказане ушкодження давністю утворення, можливо, в термін, вказаний в постанові про призначення експертизи - 06.02.2025.
Характер та локалізація виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 допускають можливість їх утворення за будь-якого положення ОСОБА_6 за умови доступності контакту травмуючого предмета з відповідними ділянками локалізації ушкоджень: свідчать про одну травматичну дію колюче-ріжучого предмета в ділянку живота з напрямком раневого каналу спереду назад, знизу вверх.
Внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_6 було госпіталізовано до реанімаційного відділення № 1 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Одночасно згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, яке пов'язане із домашнім насильством.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.
Згідно із ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Судом встановлено, що між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 02.04.2025 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Як вбачається зі змісту укладеної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_3 та покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України.
У ході підготовчого судового провадження обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладання угоди та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований у результаті затвердження угоди судом.
Також, обвинувачена ОСОБА_3 зазначила про те, що свою вину у інкримінованому їй злочині вона визнає повністю та зазначила, що угода про визнання винуватості є добровільною та наполягла на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_4 просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 02.04.2025 та ухвалити вирок, яким визначити узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_5 вважала, що угода про визнання винуватості від 02.04.2025 підлягає затвердженню та призначенню ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву відповідно до якої останній надає згоду прокурору на укладення угоди з ОСОБА_3 про визнання винуватості, претензій майнового характеру до обвинуваченої ОСОБА_3 не має, шкода відшкодована у повному обсязі.
Згідно із ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією); 2) корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано); 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором злочину, не може бути укладена у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за винятком випадку укладання угоди на підставі п. 2 цієї частини та за умови викриття ним іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією. У ході підготовчого судового засідання встановлено, що угода про визнання винуватості від 02.04.2025 укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз, дана угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Крім того, судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє зміст ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
З урахуванням вказаного, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а тому її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
Сторонами угоди враховано фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , а саме те, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання скарг на її поведінку не надходило. Відповідно до довідки комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» № 29/1559 від 17.02.2025 ОСОБА_3 на лікуванні не перебувала, за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не зверталась. Згідно довідки комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» № 789 від 10.02.2025 ОСОБА_3 під диспансерним спостереженням в закладі не перебувала, за медичною допомогою не зверталась, на стаціонарному лікуванні не перебувала. Відповідно до довідки комунального некомерційного підприємства «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» № 74 від 07.02.2025 ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп'яніння на час вчинення злочину - 2,41 проміле.
Також, враховано обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебувала у сімейних відносинах.
Відповідно із ч. 1, ч. 2 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 ст. 475 КПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 02.04.2025 укладена між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 підлягає затвердженню та призначенню обвинуваченій ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.
Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2025 підлягає скасуванню.
Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2025 підлягає скасуванню.
Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 370, ст. 373, ст. 474, ст. 475, ст. 615 КПК України та ст. 65 КК України, суд
Затвердити угоду від 02.04.2025 укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 про визнання винуватості у кримінальному провадженні відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020020000158 від 07.02.2025.
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, а саме:
? шорти синього кольору, частину надрізаної футболки, кофту чорного кольору, покривало, простирадло, куртку із слідами РБК, шапку, із слідами РБК, змив РБК, ганчірку із слідами РБК, ганчірку із слідами РБК предмет зовні схожий на ніж, вирізку із постільної білизни із слідами РБК, вирізку із постільної білизни із слідами РБК, відібрані зразки крові у підозрюваної ОСОБА_3 , зразки крові потерпілого ОСОБА_6 , зразки букального епітелію, зрізи нігтьових пластин обох пальців рук та сліди рук підозрюваної ОСОБА_3 , які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити;
? мобільний телефон марки «Samsung» в корпусі чорного кольору, з чохлом червоного кольору, який переданий на відповідальне зберігання обвинуваченій - залишити ОСОБА_3 ;
? мобільний телефон марки «ОРРО» в корпусі чорного кольору, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому - залишити ОСОБА_6 .
Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.02.2025 - скасувати.
Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.02.2025 - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку суду.
Вручити копію вироку обвинуваченій та прокурору - негайно.
Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: