Іменем України
Справа №133/2837/25
23.10.2025 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 та
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Козятинського міськрайонного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025020230000296 від 20.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське Козятинського району Вінницької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, -
20.07.2025 о 20 годині 00 хвилин поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_6 , який перебуває на посаді згідно наказу 77 о/с від 16.01.2024 посвідчення серії ВНП 019849, спеціальний жетон 0195349, спільно з поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_7 , який перебуває на посаді згідно наказу 21030/с від 18.09.2024 посвідчення серії ВНП 021498, спеціальний жетон 0215182, які відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та підлягають захисту, відповідно до положень ч. 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», заступили на добове чергування у складі екіпажу із позивним «Юнкер 308». Близько 21 години 00 хвилин того ж дня останні прибули на виклик по факту «Домашнього насильства» за адресою: вул. Антоновича, 60, с. Махнівка, Хмільницького району Вінницької області.
Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних припиняє виявлені правопорушень; кримінальні та адміністративні правопорушення.
Прибувши за місцем виклику, працівниками поліції було виявлено громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за вище вказаною адресою та який і здійснив виклик на спеціальну лінію «102» та під час спілкування з останнім факт вчинення домашнього насильства не підтвердився та ОСОБА_4 було повідомлено, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що перед ним стоять працівники поліції, одягнуті у формений одяг працівників Національної поліції України з розпізнавальними нашивками та вогнепальною зброєю, розпочав словесний конфлікт з працівниками поліції, який супроводжувався нецензурною лайкою, при цьому діставши з передньої правої кишені своїх штанів металевий розкладний ніж та розклавши, тримав його правою рукою, не реагуючи на зауваження про припинення протиправних дій, почав різкими кроками наближатись до поліцейських, чим своїми діями надав право працівникам поліції, відповідно до ст. 46 ЗУ «Про Національну поліцію» використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги.
Продовжуючи вчинення протиправних дій, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, направленим на вчинення погрози застосування відносно працівника правоохоронного органу насильства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою протиставити себе проти інших, та показати свою зверхність над поліцейськими, які виконували свої обов'язки щодо припинення адміністративного правопорушення, знаючи, що перед ним стоять працівники поліції капрал поліції ОСОБА_6 та рядовий поліції ОСОБА_7 , не бажаючи коритись законним вимогам працівників поліції, попри неодноразові прохання припинити протиправні дії, та будучи повідомленим про можливість та порядок застосування та використання вогнепальної зброї, продовжив свої протиправні дії тримаючи увесь час ніж у правій руці та хаотичними рухами руки з ножем вказував на можливість його застосування відносно працівників правоохоронного органу.
У подальшому, ОСОБА_6 діючи відповідно до ЗУ «Про Національну поліцію» та з метою відвернення шкоди, яка б могла бути заподіяна, використав наявну табельну вогнепальну зброю, а саме здійснивши один постріл вгору. Після чого ОСОБА_4 перестав вчиняти свої протиправні дії, кинув ніж на землю та був затриманий.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК України, а саме: погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 345 КК України визнав повністю та беззастережно, визнав усі обставини викладені в обвинувальному акті. Відповідаючи на поставлені питання дав показання, які повністю узгоджуються з обставинами, викладеними у інкримінованому йому обвинуваченні.
Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що 20.07.2025 був у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання. Вирішив зателефонувати до працівників поліції та попросити їх завести його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову його на військову службу. Двічі телефонував працівникам поліції і просив їх приїхати до нього та завести його до ТЦК та СП. Коли приїхали працівники поліції за його місцем проживання вони відмовились вести його до ТЦК та СП та почали оформляти документи за завідомо неправдивий виклик. ОСОБА_4 обурився на працівників поліції, дістав ніж та почав погрожувати ним працівнику поліції, наступаючи на нього та тримаючи ніж перед собою. Працівник поліції просив ОСОБА_4 припинити вказані дії але він не реагував. Тоді працвник поліції дістав зброю та вистрілив в повітря, тільки після цього ОСОБА_4 викинув ніж з рук та заспокоївся. Вину свою визнає. Зазначив. Що в той самий день просив вибачення в працівників поліції за свою поведінку. Поросить суд його суворо не карати.
Потерпілий в судове засіданні не з'явився, повідомлений належним чином, подав 27.08.2025 заяву до суду, якій просив розгляд справи проводити без його участі, претензій не має.
У зв'язку з повним визнанням вини обвинуваченим, прокурор просив суд обмежити обсяг дослідження доказів у справі, а саме просив не досліджувати докази по доказуванню події кримінального правопорушення, винуватості ОСОБА_4 , розміру завданої шкоди, оскільки обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, визнав час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення. Прокурор просив суд дослідити докази, що впливають на ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, обставини, що характеризують його особу, пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник проти обмеження обсягу дослідження доказів у справі не заперечували та наголосили, що розуміють, що в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 під час судового розгляду справи свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся, дав викривальні показання. За таких обставин, суд вважає, що визнання ОСОБА_4 фактичних обставин справи є добровільними та істинними, а обвинувачений, його захисник проінформовані про відсутність в подальшому в них права оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи доведені наявними в справі доказами, які не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, визнає фактичні обставини справи доведеними.
Суд дійшов висновку, що погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мала місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 винний у його вчиненні та підлягає покаранню за вчинення цього кримінального правопорушення.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 345 КК України як погроза насильством щодо працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Прокурор просив суд визнати ОСОБА_4 винним та призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.
Захисник та обвинувачений просили суд призначити покарання ОСОБА_4 із застосуванням ст. 75 КК України.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення відноситься до не тяжкого злочину.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, яка, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що встановлено в судовому засіданні з показань обвинуваченого.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 непрацюючий, не судимий, не одружений, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Враховуючи особу ОСОБА_4 , повне та беззастережне визнання ним винуватості, не заподіяння ним реальної шкоди, наявність пом'якшуючих обставин, наявність однієї обставини, що обтяжує покарання, суд доходить висновку про необхідність призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 345 КК України у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.
Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень. Призначення обвинуваченому більш суворого покарання, буде явно несправедливим через його суворість.
Враховуючи встановленні судом обставини, суд, на підставі ст. 75 КК України, при призначенні покарання у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, та вважає за можливе прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку призначення покарання у виді обмеження волі. У випадках, передбачених частинами першою, другою ст. 75 КК України, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Враховуючи особу обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення вперше, щире каяття, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання та наявність підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Перелік обов'язків, які суд покладає на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, передбачені ст. 76 КК України. Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Щодо речових доказів слід вирішити питання відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на проведення судових експертиз, а саме експертизи холодної зброї №СЕ-19/102-25/16277-ХЗ від 29.07.2025 у розмірі 1782,80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ст. 124 КПК України.
В ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 22.07.2025 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту і забороною залишати місце проживання в нічний час доби - з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. Строк дії вказаного запобіжного заходу завершився 22.09.2025. Прокурор не подавав клопотань про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу. Підстав для його застосування до вступу вироку у законну силу суд не вбачає.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчим суддею застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: 23.07.2025 слідчим суддею накладено арешт на металевий предмет ззовні схожий на розкладний ніж, який підлягає скасуванню.
Крім того, під час досудового розслідування 20.07.2025 о 21 год. 04 хв. було затримано підозрюваного ОСОБА_4 , про що складено відповідний протокол. Запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосований 22.07.2025 слідчим суддею. Таким чином строк попереднього ув'язнення щодо ОСОБА_4 становить з 21 год. 04 хв. 20.07.2025 до часу ухвалення слідчим суддею 22.07.2025 ухуали про застосування щодо нього нічного домашнього арешту.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання у виді двох років обмеження волі строк його попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням обмеження волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 127-129, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське Козятинського району, Вінницької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 21 год. 04 хв. 20.07.2025 до часу ухвалення слідчим суддею 22.07.2025 ухвали про застосування щодо нього нічного домашнього арешту, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначено покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувати.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23.07.2025 у справі №133/2677/25 на металевий предмет ззовні схожий на розкладний ніж, - скасувати.
Речові докази у справі:
-металевий предмет ззовні схожий на розкладний ніж - після вступу вироку у законну силу знищити;
- DVD+R диск ємкістю 4.7 GB - залишити в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1782,80 гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.
Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій, захиснику.
Суддя ОСОБА_8
23.10.2025